Решение № 83038250, 16.07.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2019 р. Справа№200/3251/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Аканова О.О.,

при секретарі Широбоковій М.О.,

за участю представника позивача Єлізарової К.Д. ,

представника відповідача Голуб М.І.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Комерційна, 8, код ЄДРПОУ 00131268) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 86526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2018 року №0069874707, №0069984707, №0069924707, №0069424707, №0069164707, №0069184707, №0069404707, №0069414707, №0070014707, №0070024707, №0069954707, №0069994707, №0069934707, №0069894707, №0069854707, №0069974707, №0069804707, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 86526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2018 року №0069874707, №0069984707, №0069924707, №0069424707, №0069164707, №0069184707, №0069404707, №0069414707, №0070014707, №0070024707, №0069954707, №0069994707, №0069934707, №0069894707, №0069854707, №0069974707, №0069804707.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт перевірки від 21.11.2018 року №3023/05-99-47-07, відповідно до висновків якого зазначено про несвоєчасну сплату платником податків узгодженого податкового грошового зобов`язання з податку з плати за землю згідно податкових повідомлень-рішень за 2018 рік, Вважає незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують конституційні засади та суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, враховуючи своє місцезнаходження та відповідно територію, де проводилася АТО.

Позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.11.2018 року №0069874707, №0069984707, №0069924707, №0069424707, №0069164707, №0069184707, №0069404707, №0069414707, №0070014707, №0070024707, №0069954707, №0069994707, №0069934707, №0069894707, №0069854707, №0069974707, №0069804707.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач є землекористувачем земельних ділянок міста Слов`янська та Слов`янського району. Позивач, задекларувавши узгоджене податкове зобов`язання зі сплати за землю та орендної плати за землю за 2016-2018 роки не сплатив його у встановлені законодавством строки, що спричинило зростання податкового боргу у зв`язку з несплатою. Зазначили, що отримання сертифікату Торгово-промислової палати, якими засвідчені форс мажорні обставини визначає порядок та умови надання платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань або податкового боргу. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22 березня 2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 22 квітня 2019 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; призначено підготовче засідання на 21 травня 2019 року о 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 21 травня 2019 року продовжено підготовче засіданні на тридцять днів; відкладено підготовче засідання по справі на 20.06.2019 року о 17:00 год.

Ухвалою суду від 20 червня 2019 року закрито підготовче провадження; призначено судовий розгляд по суті на 11 годину 00 хвилин 16.07.2019 року.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" зареєстроване в статусі юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 001311268 за адресою: вул. Комерційна, буд. 8, м. Краматорськ, 84302, перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДФС у Донецькій області в якості платника окремих податків та зборів за неосновним місцем обліку. Здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту підприємства.

Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

21.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку, на підставі якої складено акт №3023/05-99-47-07 про результати камеральної перевірки з питання своєчасності сплати грошового зобов`язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) згідно податкових повідомлень-рішень за 2018 рік №0047924707, №0046914707, №0046924707, №0046984707, №0046954707, №0046974707, №0047004707, №0047014707, №0047034707, №0047614707, №0047624707, №0047634707, №0047574707, №0047594707, №0047714707, №0047724707, №0047754707, №0047764707, №0047794707, №0047834707, №0047884707, №0047874707, №0048134707, №0048124707, №0048144707, №0048154707.

Згідно висновку із вищевказаного акту дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплати платником податків узгодженого податкового грошового зобов`язання з податку з плати за землю згідно податкових повідомлень-рішень за 2018 рік №0047924707, №0046914707, №0046924707, №0046984707, №0046954707, №0046974707, №0047004707, №0047014707, №0047034707, №0047614707, №0047624707, №0047634707, №0047574707, №0047594707, №0047714707, №0047724707, №0047754707, №0047764707, №0047794707, №0047834707, №0047884707, №0047874707, №0048134707, №0048124707, №0048144707, №0048154707.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято 29.11.2018 року спірні ППР, а саме : №0069874707, №0069984707, №0069924707, №0069424707, №0069164707, №0069184707, №0069404707, №0069414707, №0070014707, №0070024707, №0069954707, №0069994707, №0069934707, №0069894707, №0069854707, №0069974707, №0069804707.

Не погодившись із вказаними ППР, позивач звернувся із скаргою 14.12.2018 року за №68/9178/кс до ДФС України.

Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.02.2019 №6892/6/99-99-11-06-01-25, скаргу позивача на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області залишено без задоволення.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №200/13474/18-а визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 01.10.2018 №0047924707, №0046914707, №0046924707, №0046984707, №0046954707, №0046974707, №0047004707, №0047014707, №0047034707, №0047614707, №0047624707, №0047634707, №0047574707, №0047594707, №0047714707, №0047724707, №0047754707, №0047764707, №0047794707, №0047834707, №0047884707, №0047874707, №0048134707, №0048124707, №0048144707, №0048154707, яке набрало законної сили 07.05.2019 року.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

До спірних правовідносин суд застосовує норми Податкового кодексу України та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014 року в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Суть спірних правовідносин в частині формування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2018 року №0069874707, №0069984707, №0069924707, №0069424707, №0069164707, №0069184707, №0069404707, №0069414707, №0070014707, №0070024707, №0069954707, №0069994707, №0069934707, №0069894707, №0069854707, №0069974707, №0069804707 полягає у правомірності винесення податковим органом податкових вимог з урахуванням положень Податкового кодексу України та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669) та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №200/13474/18-а.

Так, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

Вищевказаний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до вимог статей 6 та 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п.3 ст. 11 Закону №1669, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція на цій території розташовані земельні ділянки відповідача, за які останній платить земельний податок.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" (від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", від 05 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053"), також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

08 червня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" від 17.05.2016 року № 1365-VIII, пунктом 2 якого тексти статей 6 і 7 викладено в такій редакції: "Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону"; "Скасувати суб`єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону".

Статтю 4 Закону № 1669 доповнено частиною четвертою такого змісту: "Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію". Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1276-р) затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Системний аналіз вищезазначених нормативно-правових актів в редакції, що регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення та на час дії відповідної редакції Закону, тобто в період до 08.06.2016р. дають підстави вважати, що платники земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, які знаходилися на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, а також земельні ділянки державної та комунальної власності якими такі платники податків користуються знаходяться на території де проводилась АТО, на цей період звільняються від виконання своїх обов`язків, зокрема, щодо сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в місті їх розташування.

Згідно пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи Головним управлінням ДФС складені податкові повідомлення-рішення:

№0069874707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 127,32 грн.;

№0069984707 від 29.11.2018 про зобов`язано сплатити штраф в розмірі 552,29 грн.;

№0069924707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 242,39 грн.;

№0069424707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 8,78 грн.;

№0069164707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 40190,04 грн.;

№0069184707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 1562,39 грн.;

№0069404707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 135,37 грн.;

№0069414707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 207,30 грн.;

№0070014707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 85,96 грн.;

№0070024707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 59,35 грн.;

№0069954707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 227,50 грн.;

№0069994707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 69,09 грн.;

№0069934707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 35,51 грн.;

№0069894707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 48,35 грн.;

№0069854707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 71,21 грн.;

№0069974707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 234,93 грн.

№0069804707 від 29.11.2018 про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 19,80 грн.

Статтею 10 Закону №1669 врегульовано порядок підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, а саме: протягом терміну дії цього Закону належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що нею визначений конкретний документ як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань. При цьому цією нормою не визначено, за невиконання (неналежне виконання) від якого саме зобов`язання звільняється певна особа. Тобто, для спірних правовідносин стаття 10 Закону № 1669 є загальною нормою.

Відповідно до ст. 11 Закону № 1669 визначено, що дія Закону поширюється на період проведення АТО та на шість місяців після дня її завершення.

05.09.2014 року Торгово-промислова палата України своїми Сертифікатами №2878/05-4 та №2888/05-4 засвідчила факт настання обставин непереборної сили, зумовлених використанням зброї на території розташування відповідача з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення податків та обов`язкових платежів та надання звітності.

Таким чином Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з боку податкових органів.

Підсумовуючи зазначене, суд зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2018 року №0069874707, №0069984707, №0069924707, №0069424707, №0069164707, №0069184707, №0069404707, №0069414707, №0070014707, №0070024707, №0069954707, №0069994707, №0069934707, №0069894707, №0069854707, №0069974707, №0069804707 підлягають задоволенню.

Підставою для прийняття оскаржуваних ППР є ППР від 01.10.2018 №0047924707, №0046914707, №0046924707, №0046984707, №0046954707, №0046974707, №0047004707, №0047014707, №0047034707, №0047614707, №0047624707, №0047634707, №0047574707, №0047594707, №0047714707, №0047724707, №0047754707, №0047764707, №0047794707, №0047834707, №0047884707, №0047874707, №0048134707, №0048124707, №0048144707, №0048154707, які визнано протиправними та скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №200/13474/18-а, яке набрало законної сили 07.05.2019 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно даних правовідносин податкові повідомлення-рішення в силу Закону України № 1669 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" взагалі не повинні були прийматись відповідачем в зв`язку з відсутністю таких податкових зобов`язань та податкового боргу у позивача в строк до 08.06.2016, тобто позивачем надано відповідні належні докази щодо відсутності у нього зобов`язань до певного строку, визначеного спеціальним Законом.

Презумпція правомірності рішень платника податку, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги доведеність позивачем обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1921 грн. згідно квитанції №16881 від 06 березня 2019 року.

Керуючись Конституцією України, статтями 2, 6, 8-10, 14, 72, 77, 90, 94, 139, 242-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.11.2018 року №0069874707, №0069984707, №0069924707, №0069424707, №0069164707, №0069184707, №0069404707, №0069414707, №0070014707, №0070024707, №0069954707, №0069994707, №0069934707, №0069894707, №0069854707, №0069974707, №0069804707.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 86526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Комерційна, 8, код ЄДРПОУ 00131268) судовий збір в розмірі 1921 грн.

Вступну та резолютивну частину рішення прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні в присутності сторін 16 липня 2019 року.

Повний текст рішення виготовлено 16 липня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.О. Аканов