Постановление суда № 83035348, 15.07.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3209/13-ц

Провадження № 6/204/75/19 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про видачу дубліката виконавчого листа, виданого на виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2013 року у цивільній справі № 204/3209/13-ц за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління МВС України в Дніпропетровській області, про відшкодування до державного бюджету 22486 грн. 09 коп. витрат, пов`язаних з навчанням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про видачу дубліката виконавчого документа у цивільній справі № 204/3209/13-ц за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління МВС України в Дніпропетровській області, про відшкодування до державного бюджету 22486 грн. 09 коп. витрат, пов`язаних з навчанням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. В обґрунтування заяви зазначено, що 22 листопада 2016 року на виконання до відділу надійшов виконавчий лист, виданий на виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2013 року у цивільній справі № 204/3209/13-ц. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, зазначений виконавчий документ розподілений на державного виконавця Попову О.В., яка на даний час у відділі не працює. Державним виконавцем Поповою О.В. 22.11.2016 року винесена постанова про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ пред`явлений не за належним місцем виконання рішення. Відповідно до заяви стягувача, виконавчий документ на його адресу не надходив. При проведенні перевірки встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази направлення оригіналу виконавчого документа стягувачу, таким чином, слід вважати, що виконавчий документ втрачений державним виконавцем. З метою усунення порушення прав стягувача необхідно отримати дублікат втраченого виконавчого документа для повторного пред`явлення для виконання.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2013 року у цивільній справі № 204/3209/13-ц за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління МВС України в Дніпропетровській області, про відшкодування до державного бюджету 22486 грн. 09 коп. витрат, пов`язаних з навчанням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, - було задоволено позовні вимоги позивача, а саме:

-Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету на рахунок Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з навчанням ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 22715 грн.49 коп., в які враховано вартість навчання у розмірі 22486 грн. 09 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп., а всього 22715 грн. 49 коп. (а.с.66-68).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2014 року вищевказане рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2013 року у цивільній справі № 204/3209/13-ц було залишене без змін (а.с.111-114).

Таким чином, вказане рішення суду скасоване не було і набрало законної сили.

На підставі вищевказаного рішення суду, 29 травня 2014 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська був виданий відповідний виконавчий лист, який перебував на виконанні у Соборному відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Разом з тим, згідно відомостей Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, державним виконавцем 22.11.2016 року винесена постанова про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ пред`явлений не за належним місцем виконання рішення. При цьому, при проведенні перевірки встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази направлення оригіналу виконавчого документа стягувачу. Тобто, слід вважати, що виконавчий документ втрачений державним виконавцем.

Таким чином, виконавчий лист вважається таким, що втрачений. Станом на дату постановлення даної ухвали виконавчий лист фактично не виконаний і стягнення за ним не відбувається.

Відповідно же до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 18 ЦПК України, рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Крім того, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.

Аналогічні положення мають ч. ч. 4, 8 ст. 10 ЦПК України, згідно яких суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

Так, Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя, зокрема у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, у п. 40 зазначає, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Також, Європейським судом з прав людини було постановлене «пілотне» рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04, де Суд зазначає, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України.

Окрім того, Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях зазначав, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог.

У зв`язку з вищевказаним, суд вважає необхідним застосувати у даних правовідносинах вищевказану практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За таких обставин, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, в порядку п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд вважає можливим видати Соборному відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області дублікат виконавчого листа № 204/3209/13-ц, виданого 29.05.2014 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету на рахунок Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрат, пов`язаних з навчанням ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 22715 грн.49 коп., в які враховано вартість навчання у розмірі 22486 грн. 09 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп., а всього 22715 грн. 49 коп. - для подальшого виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 18, 76, 77, 81, 182-183, 258-261, 352-355, п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про видачу дубліката виконавчого листа, виданого на виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2013 року у цивільній справі № 204/3209/13-ц за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління МВС України в Дніпропетровській області, про відшкодування до державного бюджету 22486 грн. 09 коп. витрат, пов`язаних з навчанням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ - задовольнити.

Видати Соборному відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області дублікат виконавчого листа № 204/3209/13-ц, виданого 29.05.2014 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету на рахунок Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрат, пов`язаних з навчанням ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 22715 грн.49 коп., в які враховано вартість навчання у розмірі 22486 грн. 09 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп., а всього 22715 грн. 49 коп. - для подальшого виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Самсонова