Постановление суда № 83030443, 12.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/16037/19

Провадження № 1-кс/520/8531/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Четвертак О.І., розглянувши в судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області Богданової Є.М., погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Ющенко Т.В., про арешт майна у кримінальному провадженні № №12019160500000077 від 05.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160500000077 від 05.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Так, 05.01.2019 року до Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою звернувся громадянин ОСОБА_1 в якій він просить вжити невідкладні міри правового характеру за фактом незаконного заволодіння чужим майном, а саме кватирою АДРЕСА_1 .

В ході досудового розслідування встановлено, що 08.01.2019 року співробітниками УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України, за доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, направлено запит до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради, щодо надання інформації стосовно наявності відомостей та підтверджуючих документів щодо укладання на Одеській муніципальній біржі, код ЄДРГПОУ 24545359 (стан припинено), договору купівлі - продажу нерухомого майна серії та номеру Н-00145/97 від 01.11.1999 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, витребувано інформацію щодо вчинення будь-яких інших двосторонніх правочинів за вказаною адресою, а також інформацію стосовно власників об`єкту нерухомості за вказаною адресою, підстав отримання прав власності, інформацію щодо отримання свідоцтва про право власності за НОМЕР_1 Ѕ частину від 25.08.1999, свідоцтво про право наслідування по закону від 11.06.1998, виданого 6-ю Одеською державною нотаріальною конторою.

08.01.2019 року з Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради отримано відповідь про те, що згідно опису справ Постійного зберігання на документи Одеської муніципальної біржі за 1997-2005 рр., які надійшли на зберігання до департаменту, договір купівлі - продажу від 01.11.1999 року №Н-00145/97, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , не значиться.

В ході перевірки викладених у заяві відомостей було здійснено спроби встановити особу ОСОБА_2 та встановлено що 13.10.2018 ОСОБА_2 , 1942 року народження, помер у реанімації ГКБ-11.

Так, 09.01.2019 постановою слідчого Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею - 30,1 кв.м.; загальною площею - 52,2 кв.м. - визнано речовим доказом.

Так, слідчий вказує на те, що на зазначене майно виникла необхідність накласти арешт, заборонивши відчуження, розпорядження та користування, підставою якого є те, що існують безспірні підстави та підозри, є доказом злочину, було предметом вчинення кримінального правопорушення, зберігає сліди та інші відомості, що можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, метою накладання арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у зв`язку із чим слідчий звернувся з відповідним клопотанням.

Слідчий просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання слідчий не з`явилась, надавши заяву про розгляд клопотання без її участі, в якому просила заявлене клопотання задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Власник або представник власника майна в судове засідання також не з`явились.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши слідчого, вважаю, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з клопотання слідчого, об`єкт нерухомого за адресою: АДРЕСА_1 - є об`єктом кримінального протиправних дій, право на яке набуте протиправним шляхом, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані, як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку із чим слідчий просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна.

Однак, ні в клопотанні, ні в доданих до клопотання матеріалах, слідчим жодним чином не обґрунтовується можливість досягнення завдань застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, сам по собі факт визнання даного об`єкту нерухомого майна речовим доказом, не доводить тих обставин, що зазначений об`єкт нерухомого майна повністю відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, як доказ у кримінальному провадженні, тобто який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На підставі викладеного, враховуючи, що слідчим не доведено необхідності в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого, як необґрунтоване, задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.07.2019 року, значиться реєстрація обтяження у вигляді арешту квартири АДРЕСА_1 на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 11.01.2019 року.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області Богданової Є.М., погодженого прокурором відділу прокуратури Одеської області Ющенко Т.В., про арешт майна у кримінальному провадженні № №12019160500000077 від 05.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.