Постановление суда № 82990007, 11.07.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-в/742/103/19

Єдиний унікальний № 742/2893/18

УХВАЛА

11 липня 2019 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - Павлова В.Г.,

при секретарі - Тищенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки подання старшого інспектора Прилуцького міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання відносно засудженого ОСОБА_1

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - Лисенко С.О.,

представника служби з питань пробації - Савченко С.В.,

засудженого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 року до Прилуцького міськрайонного суду надійшло подання старшого інспектора Прилуцького міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання відносно засудженого ОСОБА_1 .

Подання мотивоване тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку органу пробації, не виконує покладені обов`язки вироком Прилуцького міськрайонного суду від 18.09.2018 року, що свідчить про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Представник служби з питань пробації в судовому засіданні подання підтримав, а прокурор наполягав на його задоволенні з вище наведених підстав. Засуджений ОСОБА_1 , визнаючи факт порушення відповідних обов`язків, просив відмовити в скасуванні іспитового строку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника Прилуцького міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» та засудженого ОСОБА_1 , позицію прокурора, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 КПК України, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбуття покарання, призначеного вироком.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Прилуцького міськрайонного суду від 18.09.2018 року ОСОБА_1 було засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання на підставі ст.ст.75,76 КК України з встановленням іспитового строку на 2 роки. Окрім того, вироком суду на засудженого було покладено обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Засудженого ОСОБА_1 26.10.2018 року було поставлено на облік Прилуцького міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» та 05.11.2018 року ознайомлено з порядком та умовами відбування строку випробування, а також роз`яснено обов`язки, покладені на неї судом згідно приписів ст.76 КК України.

За результатами проведеної бесіди ОСОБА_1 надав підписку про ознайомлення з вимогами законодавства, а також йому була оголошена постанова про встановлення днів явки на реєстрацію від 05.11.2018 року. Згідно вказаної постанови від засуджений зобов`язаний з`являтись до Прилуцького МРВ для реєстрації в 1,2, та 3 вівторок кожного місяця /а.с.13 особової справи №56/.

Проте, як вбачається з матеріалів справи засуджений ОСОБА_1 , будучи попередженим про відповідальність за ч.2 ст.78 КК України, в період випробувального строку ухилявся від виконання обов`язків, покладених на нього вироком суду, що підтверджується листом реєстрації. Так, 19.03.2019 року та 04.06.2019 року засуджений не з`явився на реєстрацію, хоча з ним проводились профілактичні бесіди та попередньо застосовувались письмові попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням для відбування призначеного покарання.

Згідно ч.2 ст.78 КК України суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Відповідно до ч.3 ст.166 КВК України у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Виходячи з системного аналізу вищезазначеної правової норми, направлення засудженого для відбування призначеного покарання настає в двох випадках. Перший - коли засуджений в період проходження іспитового строку не виконує покладених на нього судом одного чи кількох обов`язків. Другий - якщо засуджений протягом іспитового строку систематично (три і більше рази) вчиняв правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, види яких передбачені у ст.24 КУпАП і це свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

При скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, суддя зобов`язаний з`ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов`язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Як вбачається з подання та встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи, факт неявки засудженого до уповноваженого органу з питань пробації є доведеним та доказуванню не підлягає, а наведені ним причини його не з`явлення не можна визнати такими, які в виправдовували невиконання відповідних обов`язків /а.с.44,51 особової справи/.

Разом з тим, відсутність наміру в засудженого саме ухилитися від виконання покладених на нього обов`язків підтверджується його добровільним з`явленням до органу пробації, що підтверджується матеріалами особової справи. Так, ОСОБА_1 маючи обов`язок прибути 19.03.2019 року до Прилуцького МРВ, добровільно з`явився 25.03.2019 року та повідомив про причини неявки /а.с.44/. Добровільність прибуття засудженого і на 11.06.2019 року також підтверджується як матеріалами справи, так і представником служби з питань пробації, оскільки доказів про направлення відповідного виклику відсутні /а.с.51/.

Вище вказані обставини не дають можливості зробити однозначний висновок про умисне невиконання засудженим без поважних причин покладених на нього обов`язків і свідчать лише про його низьку правову культуру та легковажне відношення до покладеного судом обов`язку - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Абзацом 1 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року встановлено, що згідно з ч.2 ст.78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст.76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Суд звертає увагу, що під час перебування ОСОБА_1 на обліку Прилуцького міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» ним не було вчинено адміністративних правопорушень, що свідчить про ефективність проведення профілактичних заходів працівниками служби пробації та позитивну динаміку спрямованості особи засудженого.

Наявна в справах негативна характеристика відносно ОСОБА_1 від 07.05.2019 року містить вочевидь недостовірні відомості, зокрема в частині притягнення його до адміністративної відповідальності, що ставить під сумнів взагалі об`єктивність викладених в ній даних. Формалізм в її складанні та виданні частково підтверджує наявність в матеріалах особової справи абсолютно аналогічної характеристики датованої 15.11.2018 року /а.с.25,49/.

За таких обставин, керуючись принципами гуманності, розсудливості та трактування усіх сумнівів щодо доведеності вини на корить особи, за умови відсутності інших переконливих мотивів чи письмових доказів в матеріалах справи, які б підтверджували необхідність ізоляції ОСОБА_1 від суспільства, та вказували б на небажання останнього стати на шлях виправлення, суд, керуючись принципом, приходить до переконання, що направлення засудженого для відбування призначеного покарання буде передчасним та не відповідатиме меті призначеного покарання.

Керуючись ст.166 КВК України, ч.2 ст.78 КК України, ст.ст.537-539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання старшого інспектора Прилуцького міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання відносно засудженого ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя Прилуцького міськрайонного суду В.Г. Павлов