Постановление суда № 82948115, 11.07.2019, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1957/15-ц

2/152/1/19

У Х В А Л А

11 липня 2019 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - Войнаровського І.В.,

секретаря - Одудовського С.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників:

позивача - Костриці В.С.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

провівши відкрите судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Концерн Хлібпром» про стягнення індексації та компенсації в зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати і середнього заробітку та моральної шкоди і судових витрат,

у с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться зазначена вище справа.

11 червня 2019 року на електронну адресу суду надійшов лист б/н від 11 червня 2019 року представника відповідача ОСОБА_2 . Зі змісту зазначеного листа вбачається, що остання просить суд зобов`язати позивача ОСОБА_1 сплатити судовий збір за розгляд даної справи, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного суду у справі №910/4518/16 від 30 січня 2019 року, відповідно до якої за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Також зазначає, посилаючись на зазначену вище постанову, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

В судовому засіданні 11 липня 2019 року представником відповідача підтримано лист б/н від 11 червня 2019 року щодо зобов`язання позивача ОСОБА_1 сплатити судовий збір.

Позивач та представник позивача заперечували щодо задоволення вимог представника відповідача в частині зобов`язання позивача ОСОБА_1 сплатити судовий збір. В судове засідання позивач подав «заперечення/клопотання» щодо розгляду звернення представника відповідача від 11.06.2019 року в якому просив повернути лист представнику відповідача, залишивши його без розгляду, а в разі його розгляду звільнити позивача від сплати судового збору або відстрочити його сплату до закінчення розгляду справи судом.

Так, представником позивача в судовому засіданні підтримано «заперечення/клопотання» позивача та з посиланням на нього вказано, що лист представника відповідача б/н від 11 червня 2019 року подано з порушенням вимог ст.ст 182-183 ЦПК України, оскільки не зазначено найменування документа, а саме чи є вказаний лист клопотанням, заявою чи запереченням. Також, представник позивача, вказує на те, що представником відповідача порушено вимоги ЦПК України та подано лист на стадії дослідження доказів, що на його думку є недопустимим та порушує приписи статтей 197-200, 227-229, 235 ЦПК України.

Заслухавши думки учасників судового засідання вирішуючи вимоги представника відповідача викладені в листі б/н від 11 червня 2019 року щодо зобов`язання позивача сплатити судовий збір, а також беручи до уваги «заперечення/клопотання» позивача від 11 липня 2019 року, суд виходить з такого.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Статтею 183 ЦПК України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Зі змісту листа представника відповідача б/н від 11 червня 2019 року вбачається, що його складено у відповідності до вимог передбачених п.п. 1-7 ч. 1 статті 183 ЦПК України, з зазначенням, зокрема, питання, яке має бути вирішено судом, отже суд розглядає лист представника відповідача в якості клопотання в розумінні статті 182 ЦПК України.

Посилання представника позивача на невідповідність листа вимогам вказаної вище норми Закону в зв`язку з відсутністю найменування, є необґрунтованою та недостатньою для його повернення без розгляду в порядку ч. 4 ст. 183 ЦПК України.

У статті 3 Закону України «Про судовий збір» перебачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотока ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

Виходячи з аналізу вищевказаних норм Закону, суд доходить висновку, що позивач ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору, а тому повинен сплатити судовий збір у даній справі, розмір якого складає не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1921 грн Х 5 = 9605 грн, оскільки позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку заробітної плати в сумі 769 802 грн 88 коп. Поряд з цим суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 551 грн 20 копійок, а тому загальна сума судового збору, яка підлягає до сплати ОСОБА_1 складає 9 053,8 грн.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Приписами статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи майновий стан позивача, суд доходить висновку про доцільність відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 до ухвалення судового рішення у справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 136, 182, 183, 258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - задовольнити.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 сплатити судовий збір в сумі 9 053 грн 80 копійок.

Відстрочити сплату судового збору ОСОБА_1 до ухвалення судового рішення у справі.

Судовий розгляд продовжити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя І.В. Войнаровський