Постановление суда № 82935864, 10.07.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/13584/19

2/640/2482/19

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"10" липня 2019 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Якуша Н.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи – Харківська міська рада, про визнання права власності за набувальною давністю ,-

ВСТАНОВИВ:

09.07.2019 року до Київського районного суду м. Харкова через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, яка функціонує в тестовому режимі, надійшла позовна заява адвоката Пікульської К.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а саме згідно з частиною другою статті 175 ЦПК України позовна заява подається у письмовій формі і підписується позивачем або його представником та відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Так, відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до № 852-IV від 22.05.2003 Закону України «Про електронний цифровий підпис, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 15.1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Відповідно до п.п. 15.15 розділу Цивільний процесуальний кодекс України Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У номері газети «Голос України» (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Таким чином, після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пов`язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), не набувають чинності.

Отже, оскільки станом на дату надходження позовної заяви в електронній формі до Київського районного суду м. Харкова, Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не затверджено, відтак відсутні правові підстави для звернення до суду в системі «Електронний суд», що унеможливлює її прийняття судом саме в електронній формі, що узгоджується із правовим висновком ВП/ВС в ухвалі від 14.02.2019 року, справа №9901/43/19.

Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.

Позовна заява, яка подана адвокатом Пікульською К.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , сформована в електронній формі та направлена через електронну пошту, що не відповідає вимогам ЦПК України стосовно письмової паперової форми позовної заяви, що діє до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

За такого правового регулювання та обставин справи позовна зава вважається не підписаною.

За таких обставин позивачу слід привести у відповідність вказаний позов, оформивши його з дотриманням вимог статей175, 177 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити позовну заяву, яка подана адвокатом Пікульською К.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , без руху для надання позовної заяви в паперовому вигляді, скріпленої підписом позивача або представника позивача з доданими до позовної заяви матеріалами, а також копій позовної заяви та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а також оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 1010,00 грн.

Суддя вважає, що цим не порушується принцип розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, тобто, відсутність процедури подачі документів в електронному вигляді до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє позивача можливості звернення до суду шляхом подання заяв та інших документів у письмовому вигляді.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Обмеження, що пов`язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Ця вимога переслідує легітимну мету, яка полягає в дотриманні процесуальних прав інших учасників справи, як то отримання копій письмових документів.

До того ж суддя звертає увагу на те, що стаття 45 Регламенту Європейського суду з прав людини встановлює такі самі вимоги до форми скарги та передбачає, що будь-яка скарга, яка подана у відповідності до статей 33 або 34 Конвенції подається у письмовій формі та повинна бути підписана заявником або його представником.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи – Харківська міська рада, про визнання права власності за набувальною давністю - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Про прийняте рішення повідомити позивача, надіславши йому копію ухвали для відома і виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя