Постановление суда № 8290988, 16.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2010 р. м. КиївК-13635/07

. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

Рибченка А.О.

секретар судового засіданняГорбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 16.02.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2007 та постанову господарського суду Харківської області від 14.03.2007

у справі№ АС-42/34-07

за позовомДочірнього підприємства «Інтермаш»

доДержавної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

провизнання недійсним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємство «Інтермаш»звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Харківської області від 14.03.2007, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2007 позовні вимоги задоволено

Не погоджуючись з зазначеним рішенням судів першої та другої інстанцій ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевіркау ДП «Інтермаш»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача за вересень 2006 року, про що складено акт №969/23-504/31153384 від 18.12.06.

За висновками вказаного акту начальником ДПІ Комінтернівського району м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102350/0 від 19.12.06 про зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ за вересень 2006 року у розмірі 17683,00 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації (пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Виходячи зі змісту пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" названим Законом передбачений лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає.

Як встановлено судами за перевіряємий період (вересень 2006р.) порушень чинного податкового законодавства з боку позивача не встановлено (а.с.16 та зворотна сторона), податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ відповідають даним бухгалтерського обліку підприємства позивача.

В своїй касаційній скарзі податковий орган наголошує на тому, що Дочірне підприємство «Інтермаш»при поданні декларації по ПДВ за серпень 2006 року невірно включало до податкового кредиту суму ПДВ 14053,33 грн. по податковим накладним отриманим від постачальника СПД ОСОБА_1, оскільки перевіркою постачальників „по ланцюгу" виявлено, що постачальником товарів на користь СПД ФО ОСОБА_1 є ПП „Оренда", яке згідно відповіді ДПІ Жовтневого району м. Харкова не знаходиться за юридичною адресою та звітності до ДПІ не надає, а тому провести зустрічну перевірку цього підприємства неможливо, як не неможливість й підтвердити факт сплати ПДВ до бюджету, що, на думку податкового органу позбавляє позивача права заявляти до відшкодування з бюджету ПДВ по операціям з СПД ФО ОСОБА_1.

Проте с таким висновком не можна погодитись, оскільки Закон про ПДВ не пов'язує право платника податку на отримання бюджетного відшкодування ПДВ із фактичним внесенням його до бюджету його постачальниками.

Несплата контрагентом податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2007 та постанову господарського суду Харківської області від 14.03.2007 у справі № АС-42/34-07 слід залишити без задоволення, а рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2007 та постанову господарського суду Харківської області від 14.03.2007 у справі № АС-42/34-07 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

М.І. Костенко

А.О. Рибченко