Приговор № 82903312, 09.07.2019, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 541/387/19

Провадження № 1-кп/535/51/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року смт Котельва

Колегія Котелевського районного суду Полтавської області в складі:

головуючого – судді Загнійко А.В.,

суддів Якименко Т.О., Цвітайла П.В.,

при секретарі Білик Н.О.,

з участю:

прокурорів Петренка П.С., Передерія А.А.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Долженко О.М., Ковердяєвої Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 28.09.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170260000753 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта професійно-технічна, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інваліда 2-ї групи, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115; ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115; ч.1 ст.122, ч.2 ст.126, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта базова загальна середня, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, раніше судимого:

-30.05.2018 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на один рік,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.126 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 на початку червня 2018 року у денний час (точної дати та часу під час досудового розслідування та судового розгляду не вдалося встановити), перебуваючи у лісосмузі біля ставка неподалік від с. Осове Миргородського району Полтавської області, знайшов поліетиленовий пакет, в якому знаходилися патрони калібру 5,45х39 мм у кількості 26 штук, які є бойовими припасами.

Після цього, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що знайдені ним патрони калібру 5,45х39 мм у кількості 26 штук являються бойовими припасами, діючи в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, а також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, діючи умисно, забрав їх собі, обернувши їх у своє володіння, тим самим незаконно придбав бойові припаси та без передбаченого законом дозволу які переніс з території лісосмуги на територію домоволодіння, що перебуває у його користуванні та розташоване по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , тобто здійснив їх незаконне носіння при собі та у подальшому, починаючи з часу придбання, тобто з початку червня 2018 року, зберігав патрони калібру 5,45х39мм у кількості 26 штук у приміщенні житлового будинку, який знаходиться у його фактичному користуванні та розташований по АДРЕСА_3 , тобто без передбаченого законом дозволу зберігав бойові припаси, які були вилучені в установленому порядку 10.11.2018 року під час проведення обшуку.

Крім того, ОСОБА_1 27.09.2018 року близько 20:00 год., перебуваючи у приміщенні будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , в якому мешкали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вживали алкогольні напої сидячи за столом у кімнаті (зала), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті ревнощів до його співмешканки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та через образи, щодо можливого приховування пачки кави, збурив конфлікт, та сидячи кулаком лівої руки наніс удар в область голови ОСОБА_3 , на що останній вдарив ОСОБА_1 у відповідь, внаслідок чого відбулося бійка, під час якої ОСОБА_6 та Андросов встали із-за столу, після чого почергово обмінялися одиночними ударами кулаками рук в область голови кожного із них, від чого ОСОБА_3 втратив рівновагу та упав на спину у приміщенні кухні, а ОСОБА_1 ногами у взутті, продовжив наносити побої ОСОБА_3 , які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, в область голови ОСОБА_3

Далі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діючи умисно, без попередніх домовленостей між собою, групою осіб, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний умисел на нанесення побоїв ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ногами у взутті, продовжили наносити побої ОСОБА_3 по різних частинах тіла.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 , вчинив протиправне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст.126 КК України, тобто умисне заподіяння побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_1 27.09.2018 року близько 20:00 год., перебуваючи у приміщенні будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , в якому мешкали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вживали алкогольні напої, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, кулаком лівої руки вдарив ОСОБА_4 (який потягнув ОСОБА_1 за штани з метою призупинити фізичне насилля щодо ОСОБА_3 з боку ОСОБА_1 ) в обличчя в область нижньої щелепи та в праве плече від чого останній впав у приміщення коридору.

У цей час у бійку втрутився ОСОБА_2 , який будучи об`єднаним єдиним умислом з ОСОБА_1 , направленим на спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел на побиття ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_2 , заподіяв близько семи ударів по різних частинах тіла потерпілого ОСОБА_4 з лівого боку, а ОСОБА_1 ногами у взутті, умисно наніс близько п`яти ударів по голові та тулубу потерпілого з правого боку, в свою чергу, а наприкінці ОСОБА_1 завдав один прямий удар лівою рукою в голову ОСОБА_4 , внаслідок чого останній втратив свідомість, чим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили ОСОБА_4 тілесні ушкодження, які у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень, середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.263 КК України визнав у повному обсязі за обставин, встановлених вище. Про незаконність своїх дій знає, в скоєному щиро розкаюється. Збитки, заподіяні злочином потерпілому ОСОБА_4 , відшкодовані ним у повному обсязі. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_2 теж наніс понад 3-4 удари ногами Ситніку, який лежав на підлозі у коридорі. Він сказав, щоб ОСОБА_7 не втручався і той вийшов з хати. ОСОБА_3 ОСОБА_2 не бив зовсім.

Вину у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.126 КК України визнав, однак вказав на те, що ОСОБА_3 він бив один, та пояснив, що після вживання алкогольних напоїв між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт через пачку кави, яку купив останній та мав поділити з ним, оскільки каву ніде не можна було знайти у будинку. ОСОБА_3 обізвав його, вважаючи, що саме він десь заховав каву. Коли Андросов знайшов каву на кухні, то поставив варити каву на електроплитці і сам курив цигарку. Він (Гаркавенко) вирішив підкурити від електроплитки, а коли підняв голову вгору, то побачив, що Андросов вхопився за ніж, і він ( ОСОБА_8 його намір розцінив як небезпечний для себе, а тому вдарив Андросова рукою по голові. ОСОБА_3 теж наносив йому удари. Коли ОСОБА_9 упав на підлогу у кухні, він наносив ОСОБА_10 удари ногами по тілу. У ході бійки з Андросовим цигарки повилітали, куди саме йому не відомо.

Вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115; ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115; ч.2 ст.194 КК України не визнав у повному обсязі, та пояснив, що після бійки перед тим, як він залишив будинок, і Андросов і Ситнік проявляли ознаки життя. Наміру підпалювати будинок чи вбивати когось він не мав, ніякого одягу не підпалював. Крім того, ОСОБА_6 пояснив, що коли ОСОБА_7 був на вулиці після бійки, він (Гаркавенко) випив горілку прямо з пляшки, скрутив самокрутку, а недопалок цигарки, який він не міг підпалити, кинув на ОСОБА_4 , який лежав у коридорі та вийшов з будинку.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України визнав у повному обсязі; вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.126 КК України не визнав повністю, у зв`язку з тим, що не бив ОСОБА_3 , та пояснив, що він та ОСОБА_1 27.09.2018 року розпивали алкогольні напої у кімнаті будинку в с. Осове Миргородського району за місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з останніми. У цей вечір горілки випив близько 700 г. Близько 20.00 год. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникла сварка через пачку кави, вони вийшли у цей час у кімнату – кухню, де між ними виникла бійка. ОСОБА_3 ударив ОСОБА_1 , а потім ОСОБА_11 , від чого останній упав біля умивальника та хрипів. У цей час ОСОБА_7 вийшов з хати та повернувся десь через хвилину. Гаркавенко з Андросовим продовжували битися – ОСОБА_6 наніс ОСОБА_10 близько десяти ударів по тілу, від чого останній хрипів від болю, витирав кров. Вони билися між собою на протязі семи-восьми хвилин. У цей час ОСОБА_4 потіг ОСОБА_1 за штани, на що ОСОБА_1 ударив Ситніка рукою по голові і той упав у коридор (сіни). Після чого він ( ОСОБА_2 ) наніс ногами удари Ситніку з лівої сторони по спині та 5-6 ударів по стегну. Ситника, який лежав на землі, бив разом з ОСОБА_1 , який наносив близько 6 ударів ногами Ситніку по всьому тілу. Хто вдарив Ситніка по голові він не бачив. Бійка з Ситніком тривала близько трьох-чотирьох хвилин. Після бійки вони вийшли у двір до колодязя. У цей час Андросов і Ситнік були живі, ОСОБА_12 сопів у коридорі де впав від удару Гаркавенка, а Андросов ворушився у кухні біля умивальника, де вони і билися з Гаркавенком. Коли вийшли надвір ОСОБА_1 сказав, що хоче скрутити цигарку і пішов у хату. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що не бачив, щоб ОСОБА_1 щось підпалював у будинку і ОСОБА_6 не пропонував йому щось палити у будинку. У вікно він бачив як ОСОБА_6 у кімнаті будинку рвав газету для самокрутки, скрутив цигарку та пішов на вихід з будинку через кухню. Не в полі його зору ОСОБА_1 був не більше хвилини після того як він ( ОСОБА_2 ) вийшов з будинку. Після чого вони разом пішли додому в с. Мальці. Відійшовши на відстань три-чотири кілометри від будинку ОСОБА_13 , почув як тріщить шифер та побачив пожежну машину, яка поїхала в бік пожежі.

Про незаконність своїх дій знає, в скоєному щиро розкаюється.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.263, а обвинуваченим ОСОБА_2 – своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, суд приходить до переконання, що вина обвинувачених у вчиненні злочинів, повністю доведена дослідженими в ході судового слідства доказами по справі в їх сукупності, а саме:

1.По обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України:

Потерпілий ОСОБА_4 , допитаний у ході судового розгляду пояснив, що він, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27.09.2018 року вживали алкогольні напої у будинку, в якому він проживав разом з ОСОБА_3 Всі курили, підпалювали цигарки сірниками, попіл від цигарок збивали в жерстяні баночки, які стояли біля кожного. Електроплиту, після того, як посмажили картоплю на вечерю, більше ніхто не вмикав. ОСОБА_1 сам запалював сірник, він міг це робити однією рукою. Всього вони випили близько 2 л горілки. Близько 20.00 год. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникла сварка через відносини останнього зі співмешканкою ОСОБА_1 та через, начебто, сховану ОСОБА_3 каву. ОСОБА_1 . першим вдарив ОСОБА_3 і продовжував наносити удари, від чого ОСОБА_3 упав і більше не вставав. Разом з ОСОБА_1 ОСОБА_2 сам почав теж бити ОСОБА_3 , (куди саме і чим не пояснив). Коли він ( ОСОБА_4 ) зробив їм зауваження щоб не били ОСОБА_3 , ОСОБА_1 вдарив і його ( ОСОБА_4 ) по голові два рази, від чого він упав на спину і захищав руками голову від ударів, оскільки ОСОБА_1 наносив численні удари ногами по тулубу справа, внаслідок чого заподіяв переломи ребер, а ОСОБА_2 ногами наносив численні удари зліва по тулубу. Потім він почув слова ОСОБА_1 : «Палим и валим». Від удару по голові, який він не знає хто йому наніс, він тимчасово втратив свідомість. Коли він отямився у будинку горіли речі, яких у будинку було багато, все було в диму. Одяг на ньому та ОСОБА_3 не горів. У будинку не було паливно-мастильних матеріалів. Він не мав сили витягти ОСОБА_3 а тому, коли сам виповз з будинку на дорогу, попрохав людей, які підійшли до нього викликати пожежників та швидку й повідомив, що у будинку лежить ОСОБА_3

Відповідно до протоколу освідування особи від 29.09.2018 року були виявлені наступні тілесні ушкодження у ОСОБА_4 : синці по потиличній частині голови, гематома та подряпини правого вуха, подряпини на лобі, подряпини по правій брові, гематоми та подряпини правої руки, плеча (том 1 а.с.178-181).

Відповідно до протоколів слідчих експериментів від 05.10.2018 року та 18.12.2018 року потерпілий ОСОБА_4 розповів та показав механізм нанесення 27.09.2018 року йому та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , взаємне розміщення в будинку (том 1 а.с.187-193).

Згідно з висновком експерта №272 від 16.10.2018 року – 08.11.2018 року, складеного за результатами проведення зазначеного вище слідчого експерименту, у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: закритий перелом 7, 8, 9 ребер справа, правосторонній гідроторакс, рубець, що розташований в тім`яно-потиличній ділянці голови, який утворився на місці бувшої рани; синці, що розташовані на боковій поверхні грудної клітини зправа, по задньо-підпахвовій лінії на рівні 8-9 ребер; на передній поверхні правого плечового суглобу; на зовнішній поверхні середньої третини правого плеча; плями що розташовані на тильній поверхні лівої кисті, в проекції 3-пястної кістки; в проекції 5-пястної кістки лівої кисті; на тилі проксігмальної фаланги 3-го пальця лівої кисті, які утворилися на місці бувших саден, які могли утворитися від дії тупих предметів, також, можливо за обставин, вказаних підекспертним (удари руками та ногами по всіх частинах тіла) по давності утворення можуть відповідати 27.09.2018 року та по ступеню тяжкості, у своїй сукупності, відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Судово-медичних даних про те, що тілесні ушкодження могли бути отримані в різний період часу, не мається. Утворення даних тілесних ушкоджень внаслідок падіння підекспертного з висоти власного зросту є малоймовірним (том 2 а.с.50-51).

На підставі висновку експерта №5 від 24.01.2019 року, складеного за результатами проведення зазначеного вище слідчого експерименту, виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження могли утворитися не менше ніж від семи точок прикладення сили тупих твердих предметів. Враховуючи кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_4 , вони, загалом могли утворитися за вищевказаних обставин (том 2 а.с.52-53).

Відповідно до слідчого експерименту від 28.09.2018 року ОСОБА_1 розповів та показав як наніс один удар лівою рукою, стиснутою у кулак, в область голови ОСОБА_3 , від чого останній втратив свідомість та впав на спину на підлогу. Потім пояснив, що ОСОБА_4 теж образив його і він вдарив його рукою стиснутою у кулак в голову (в область обличчя з правої сторони) від чого ОСОБА_12 втратив свідомість та впав на спину. Після чого він ( ОСОБА_1 ) повернувся до ОСОБА_3 і наніс два удари правою ногою, взутою у ботинок, в область грудної клітини. Від цих ударів ОСОБА_3 застогнав. Після цього він пішов назад до ОСОБА_4 і наніс два удари правою ногою, взутою у ботинок, в область грудної клітини. Після чого вийшов з будинку та разом з ОСОБА_2 направився пішки додому в с. Мальці Миргородського району (том 1 а.с.225-234).

Відповідно до слідчого експерименту від 05.10.2018 року ОСОБА_1 розповів та показав як наніс один удар лівою рукою в область голови ОСОБА_3 , від чого останній втратив свідомість та впав на підлогу після чого він наніс ОСОБА_10 ще два удари правою ногою, взутою у ботинок, в область грудної клітини. Коли він вдарив ОСОБА_3 то вибив цигарку у нього на підлогу. ОСОБА_1 вказав на місце події – кімнату, яка знаходилася прямо за проходом від входу до будинку. Коли до нього наблизився ОСОБА_4 , він також вдарив останнього лівою рукою в обличчя, від чого ОСОБА_12 впав на спину. Після чого він ( ОСОБА_1 ) повернувся до ОСОБА_3 . Від цих ударів ОСОБА_3 застогнав. Після цього він пішов назад до ОСОБА_4 і наніс два удари правою ногою, взутою у ботинок, в область живота. При цьому він бачив що потерпілі, які лежали на підлозі, дихають, хоча візуально були без свідомості. Після цього він допалив цигарку і кинув недопалок на верхній одяг ОСОБА_4 , який лежав біля виходу з будинку. Запалювати у будинку нічого не хотів. Після чого вийшов з будинку та разом з ОСОБА_2 пішов додому в с. Мальці Миргородського району (том 1 а.с.238-244).

Відповідно до «розсекреченого» протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст.260 КПК України від 13.12.2018 року ОСОБА_1 розповідав, що в ході сварки, яка виникла у нього з ОСОБА_3 , він вдарив останнього один раз рукою, від чого він впав, а також про нанесення двох ударів ногами. Крім того, вказував про нанесення ударів ОСОБА_4 Обоє були живі, дихали. Кинув недопалок на ОСОБА_4 і пішов. Коли відійшли близько трьох кілометрів побачив, що поїхала пожежна машина і помітив, що горить хата. Та показав, як він може сам запалити сірник однією рукою (том 2 а.с.27-30).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 18.01.2019 року ОСОБА_2 розповів та показав, як наніс близько восьми ударів по тілу ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 , який наніс близько 12 ударів ОСОБА_14 (том 2 а.с.38-43).

2.По обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України:

Допитаний у ході судового розгляду свідок ОСОБА_15 пояснив, що у листопаді 2018 року був залучений в якості одного з двох понятих під час проведення обшуку у житловому будинку ОСОБА_1 в с. Осове Миргородського району, у ході якого було у кімнаті у тумбочці біля вікна виявлено патрони.

Згідно з протоколом обшуку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який перебуває у користуванні обвинуваченого ОСОБА_1 , проведеного 10.11.2018 року, виявлено та вилучено 26 набоїв, калібру 5,45 мм, які мають маркування «17», «89» (том 1 а.с.248-252).

Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи №2218 від 26.11.2018 року надані на дослідження двадцять шість патронів являються бойовими припасами – проміжними військовими патронами калібру 5,45х39мм, зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби (том 2 а.с.113-116).

Згідно з повідомленням Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області від 12.11.2018 року за вих.№1138/115/111/2018, за ОСОБА_1 зареєстрована зброя не значиться (том 2 а.с.2).

Дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України, оскільки кожен з них заподіяв потерпілому ОСОБА_4 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я; а дії обвинуваченого ОСОБА_1 - за ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразилися в незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

3.Крім того, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.126 КК України, тобто в тому, що вони вчинили умисне заподіяння удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, що мають характер мордування, вчинені групою осіб відносно потерпілого ОСОБА_3 .

Однак, під час судового розгляду дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження, оскільки не встановлено доказів умисного завдання удару, побоїв, або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, що мають характер мордування, вчинені групою осіб. Так, під час судового розгляду не встановлено, що побої, мали характер мордуванння, вчинене групою осіб. В обвинувальному акті не зазначено, які саме інші насильницькі дії, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, що мають характер мордування, вчинені обвинуваченими, а тому дії обвинувачених слід перекваліфікувати на ч.1 ст.126 КК України, оскільки під час судового розгляду встановлено, що обвинуваченими нанесені потерпілому ОСОБА_3 побої, що завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, що підтверджується зазначеними вище дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Крім того, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбаченого ч.1 ст.115; ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 КК України, тобто в тому, що він вчинив умисні та протиправні дії, які виразилися: у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині; у закінченому замаху на вбивство двох або більше осіб; в умисному знищенні або пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вчинене шляхом підпалу та заподіяло загибель людей, за таких обставин:

27.09.2018, близько 20:00 год. ОСОБА_1 , знаходився приміщенні будинку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , де спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вживав алкогольні напої. Перебуваючи у вказаному будинку, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникла сварка на ґрунті ревнощів. Під час даного конфлікту, ОСОБА_1 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_3 , з мотивів ревнощів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс потерпілому численні удари руками та ногами по голові, тулубу та кінцівкам потерпілого, як наслідок ОСОБА_3 втратив свідомість, опинившись на підлозі будинку в кімнаті у безпорадному стані. У подальшому, з метою доведення умислу на протиправне заподіяння смерті потерпілого, а також знищення слідів злочину, ОСОБА_1 за допомогою сірників підпалив одяг, в якому був одягнутий ОСОБА_3 , котрий перебував на підлозі у непритомному стані.

Як наслідок в полум`ї потерпілий ОСОБА_3 загинув, тоді як ОСОБА_1 повністю довів свій злочинний умисел направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, до кінця.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта №182А від 20.11.2018 року причиною смерті ОСОБА_3 стало отруєння оксидом вуглецю (чадним газом), на що вказують дані судово-медичного дослідження трупа: яскраво-червоний колір внутрішніх органів та тканин трупа, наявність дрібно крапельних крововиливів під плевру легень, 50,6 карбоксигемоглобіну в крові при судово-токсикологічному дослідженні, а також повнокрів`я внутрішніх органів, рідка кров в порожнинах серця та крупних судинах. Смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_4 . На шкірі трупа наявні тілесні ушкодження як наслідок дії на шкіру високої температури.

Одночасно з вчиненням дій, направлених на вбивство ОСОБА_3 , 27.09.2018 року, близько 20:00 години, ОСОБА_1 , знаходячись в будинку ОСОБА_3 за адресою: Миргородський район, с. Осове, АДРЕСА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, після спричинення спільно з ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_4 у спосіб нанесення ударів руками та ногами по тілу потерпілого, з метою протиправного заподіяння смерті останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс потерпілому потужний удар лівою рукою стисною в кулак в потиличну частину голови. Внаслідок цього ОСОБА_4 втратив свідомість, опинившись на підлозі будинку в кімнаті поряд з Андросовим ОСОБА_16 . Після чого, ОСОБА_17 , усвідомлюючи, що зазначені особи перебувають у непритомному стані, з метою реалізації умислу направленого на заподіяння смерті двох осіб, за допомогою сірників підпалив одяг, в який був одягнутий ОСОБА_3 , поряд з яким у непритомному стані знаходився ОСОБА_4 , вчинивши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця - настання смерті двох осіб внаслідок отруєнням чадним газом, достовірно знаючи, що своїми діями поставив вищевказаних осіб в небезпечний для життя стан, покинув будинок, завідомо залишивши без допомоги потерпілих, які перебували в небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження через їх непритомний стан.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта №182А від 20.11.2018 року причиною смерті ОСОБА_3 стало отруєння оксидом вуглецю (чадним газом), на що вказують дані судово-медичного дослідження трупа: яскраво-червоний колір внутрішніх органів та тканин трупа, наявність дрібно крапельних крововиливів під плевру легень, 50,6 карбоксигемоглобіну в крові при судово-токсикологічному дослідженні, а також повнокрів`я внутрішніх органів, рідка кров в порожнинах серця та крупних судинах. Смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_4 . На шкірі трупа наявні тілесні ушкодження як наслідок дії на шкіру високої температури.

За таких обставин злочин Гаркавенка ОСОБА_18 . стосовно ОСОБА_4 не було закінчено до кінця, з причин, які не залежали від його волі, так як останній отямився та встиг покинути приміщення будинку до моменту його згорання, тоді як ОСОБА_3 загинув на місті.

Крім цього, за описаних обставин 27.09.2018 року, близько 20:00 год., ОСОБА_1 , знаходився в приміщенні будинку за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , який на праві власності належить ОСОБА_19 , де після спільного вживання спиртного з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, разом з вчиненням дій, направлених на вбивство ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , маючи умисел на умисне знищення чи пошкодження майна ОСОБА_19 , вчинене шляхом підпалу, а саме його житлового будинку, за допомогою сірників підпалив одяг у кімнаті, де перебували потерпілі, внаслідок чого відбулося загорання будинку, після чого покинув територію даного господарства.

Попри це, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_4 , усвідомлюючи, що в будинку залишилися дві особи, які перебували у непритомному стані, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вчинив умисний підпал вказаного будинку та достовірно знаючи, що своїми діями поставив вищевказаних осіб в небезпечний для життя стан, покинув будинок, завідомо залишивши без допомоги потерпілих, які перебували в небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження через непритомний стан.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта №182А від 20.11.2018 причиною смерті ОСОБА_3 стало отруєння оксидом вуглецю (чадним газом), на що вказують дані судово-медичного дослідження трупа: яскраво-червоний колір внутрішніх органів та тканин трупа, наявність дрібно крапельних крововиливів під плевру легень, 50,6 карбоксигемоглобіну в крові при судово-токсикологічному дослідженні, а також повнокрів`я внутрішніх органів, рідка кров в порожнинах серця та крупних судинах. Смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_4 . На шкірі трупа наявні тілесні ушкодження як наслідок дії на шкіру високої температури.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_17 будинок за адресою: АДРЕСА_4 , було знищено, а відповідно до висновку експерта №2054/2055 від 16.01.2019 року, ОСОБА_19 заподіяно матеріальної шкоди, пов`язаних із витратами на зведення об`єкта, аналогічного по функціональному призначенню і по застосуванню будівельних конструкцій і матеріалів за вищезазначеною адресою, становить 298 530(двісті дев`яносто вісім тисяч п`ятсот тридцять гривень), 298 530/(1841:50), що в 324 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та відповідно до п.3 примітки до ст.185 КК України, являється великим розміром.

Доводи сторони обвинувачення щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК, ч.2 ст.194 КК України, суд вважає необґрунтованими, зважаючи на такі підстави.

Відповідно до положень ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

За результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження обставин у кримінальному провадженні, керуючись законом, оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 за ч.1 ст.115; ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 КК України не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 18 КПК України, жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

Аналізуючи наявність в діях ОСОБА_1 складів злочинів, передбаченого ч.1 ст.115; ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 КК України, суд звертає увагу і на те, що викладені в обвинувальному акті обставини вчинення ОСОБА_1 злочинів в більшості мають характер припущень.

Так, під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_4 та обвинувачені повідомили, що на момент, коли обвинувачені пішли додому, Андросов був живий, а ОСОБА_4 , який протягом певного часу був без свідомості, після того, як прийшов до тями, повідомив, що одяг на ньому та ОСОБА_20 не горів, що спростовує твердження обвинувачення, щодо способу підпалу будинку шляхом підпалювання сірниками одягу, в якому був одягнутий ОСОБА_3 .

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_4 та обвинувачені повідомили, що на момент, коли обвинувачені пішли додому, Андросов був живий, а ОСОБА_4 , який протягом певного часу був без свідомості, після того, як прийшов до тями, повідомив, що одяг на ньому та ОСОБА_20 не горів.

Відповідно до протоколу огляду місця події, складеного 27-28.09.2018 року, труп ОСОБА_3 виявлено в кімнаті, яка знаходиться від входу з правої сторони.

Тож висновок пожежно-технічної експертизи №9 від 14.01.2019 року, відповідно до якої осередок пожежі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , співпадає з місцем виявлення трупу ОСОБА_3 є суперечливим (том 2 а.с.143-150), оскільки згідно з висновком пожежно-технічної експертизи №121 від 06.11.2018 року осередок пожежі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , знаходився всередині кімнати, яка знаходиться ліворуч від входу до будинку. А також зазначено, що через самозаймання речовин та матеріалів або в результаті порушення правил пожежної безпеки при улаштуванні або користуванні опалювальною піччю, за відсутності даних у матеріалах справи про її використання, а також через теплові прояви аварійних режимів роботи електрообладнання та від кинутого тліючого недопалка пожежа виникнути не могла (том 2 а.с.130-140).

Дані під час судового розгляду роз`яснення висновків судових пожежно-технічних експертиз експертом Сметровим О.Г. не усунули протиріч щодо причин виникнення пожежі. Експерт пояснив, що складав експертні висновки пожежно-технічних експертиз за даними, взятими з матеріалів кримінального провадження відповідно до показань очевидців полум`я виникло дуже швидко, що свідчить про стороннє джерело запалювання. Чим підпалювалася тканина та її вид у матеріалах кримінального провадження не зазначалося. Пожежа виникла не з технічних причин, й від покинутого недопалка, за обставин викладених у матеріалах справи, виникнути не могла.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 28.09.2018 року о 09:42 год. Миргородським відділом поліції ГУНП в Полтавській області було зареєстровано провадження за №12018170260000753 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України, о 09:53 год. – за ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК, та о 10:02 год. – за ч.2 ст.194 КК України.

Однак, протокол додаткового огляду місця події від 28.09.2018 року, розпочатого об 11:50 год. та закінченого о 13:21 год., складений слідчим Бахматом О.І., дані про якого не зазначено у витягу з ЄРДР – (том 1 а.с.120-123, 127-162).

Згідно з висновком експерта №14-МК від 28.01.2019 року, проведенням судової медико-криміналістичної експертизи залишків одягу ОСОБА_3 крім дії високої температури та відкритого полум`я у вигляді обвуглення, обплавлення, обгорання та вигорання, яких-небудь інших пошкоджень на фрагментах одягу виявити не представилося можливим (том 2 а.с.77-78).

Крім того, суд вважає, що за конкретних обставин такий мотив на вбивство та підпал як ревнощі, що зазначений в обвинувальному акті, може бути підставою лише для бійки а не для вбивства, оскільки і обвинувачені і потерпілий ОСОБА_4 під час судового розгляду неодноразово вказували, що вони та ОСОБА_3 тривалий час перебували у дружніх відносинах між собою, а сварки, які виникали між ними, завжди закінчувалися примиренням.

Допитані у ході судового розгляду свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , та свідок від вигаданими даними ОСОБА_23 не були свідками подій в будинку за місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідно до протоколів слідчих експериментів від 28.09.2018 року та 05.10.2018 року ОСОБА_1 пояснював, що залишив будинок після бійки з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 й останні були живими (том 1 а.с.225-234, а.с.238-244).

Відповідно до висновку експерта №182А від 02-20.11.2018 року при дослідженні трупа у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень (окрім дії на шкіру високої температури) не виявлено. Причиною смерті ОСОБА_3 стало отруєння оксидом вуглецю (чадним газом), смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , що не протирічить об`єктивним судово-медичним даним. При судово-токсилогічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації: 2,7 проміле, що свідчить про те, що на момент смерті він знаходився в сильній ступені алкогольного сп`яніння (том 2 а.с.46-48).

Відповідно до висновку експерта №21 від 25-28.01.2019 року тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не виявлено (том 2 а.с.54).

Згідно з висновком експерта №1443 від 23.11.2018 року, кров ОСОБА_3 та ОСОБА_1 належить до 1 групи, якій властивий антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В, кров ОСОБА_4 належить до ІІ групи, якій властивий антиген А та ізогемаглютенін анти-В (том 2 а.с.56-57).

Відповідно до висновку експерта №1444 від 23.11.2018 року на одягові та взутті ОСОБА_1 , вилучених у ході затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину 28.09.2018 року, кров не знайдена (том 1 а.с.212-214; том 2 а.с.66-67).

Висновком експерта №1446 від 26.11.2018 року у змиві з руки ОСОБА_1 кров не знайдена (том 2 а.с.69).

На підставі висновків експерта №232 від 17.12.2018 року та №231 від 18.12.2018 року на фрагментах одягу, що був на трупі ОСОБА_3 – слідів нафтопродуктів не виявлено (том 2 а.с.119-122; 125-127).

Суд не приймає до уваги протокол огляду місця події від 27-28.09.2018 року, який є виготовленою друкарським способом копією протоколу огляду місця події від 27-28.09.2018 року, оскільки він виготовлений та підписаний лише слідчим О.П.Єхно, який не був у складі осіб, що складали відповідний оригінал протоколу огляду місця події, а зміст роздрукованого тексту протоколу відрізняється від оригіналу. Крім того, додане до даного протоколу огляду місця події фотозображення місцевості на аркуші кримінального провадження 111 тому 1, не містить вказівки на ідентифікацію його походження, часу виготовлення та вказівки підстав його приєднання до матеріалів кримінального провадження (а.с.110, 111).

Суд не приймає до уваги протокол огляду місця події від 28.09.2018 року, який є виготовленою друкарським способом копією протоколу огляду місця події від 28.09.2018 року, оскільки він виготовлений та підписаний лише слідчим О.П.Єхно, який не був у складі осіб, що складали відповідний оригінал протоколу огляду місця події, а зміст роздрукованого тексту протоколу відрізняється від оригіналу (том 1 а.с.124-126).

Суд не приймає до уваги протокол огляду речей (документів) від 12.11.2018 року, в ході якого було відтворено аудіозапис судового засідання, в ході якого слідчим суддею в якості свідка був допитаний ОСОБА_2 , якому пізніше пред`явлено обвинувачення у даному кримінальному провадженні (том 2 а.с.16-18).

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, передбачених ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17.07.1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР). Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Барбера, Мессег та Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Сумнівний характер обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів,передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 КК України, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснуванням достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

На думку суду немає беззаперечних доказів і щодо того, що ОСОБА_1 перебував на місці вчинення злочину – домогосподарстві, за адресою: вул. Миру, 4, с. Осово Миргородського району АДРЕСА_4 , в момент виникнення пожежі в житловому будинку та безпосердньої причетності його до вчинення підпалу будинку.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Прокурор, який приймав участь у судовому засіданні, після дослідження всіх доказів по справі перед оголошенням початку судових дебатів не скористався своїми правами, передбаченими ст.ст. 338, 340 КПК України.

Як зазначалось, ч.2 ст.17 КПК України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до змісту вимог ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Суд, у відповідності до ст. 62 Конституції України, тлумачить це на користь обвинуваченого ОСОБА_1 і приходить до загального висновку про недоведеність вчинення ним злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 КК України, тому його слід визнати невинуватим та виправдати за вказаними статтями обвинувачення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття обвинуваченого, повне відшкодування потерпілому ОСОБА_4 збитків, заподіяних злочином, передбаченим ч.1 ст.122 КК України.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , що передбачені ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст.122, ч.1 ст.126 КК України, у стані алкогольного сп`яніння; та щодо особи похилого віку. Під час судового розгляду не встановлено наявності обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 , що передбачена ст.67 КК України, щодо вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КК України, за попередньою змовою групою осіб та щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані. Обставин, які обтяжують покарання, що передбачені ст.67 КК України, щодо вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, є інвалідом 2-ї групи, розлучений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Відповідно до медичного висновку про стан здоров`я і працездатність Миргородської ЦРЛ від 28.01.2019 року має відхилення в стані здоров`я; за місцем останнього місця проживання в с. Мальці Миргородського району Полтавської області характеризується негативно.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , виходячи з санкції: ч.1 ст.263 КК України та ч.1 ст.122 КК України – у виді позбавлення волі, та по ч.1 ст.126 КК України - у виді громадських робіт, оскільки менш суворі види покарання будуть недостатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити з врахуванням вимог ст.70 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого по.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 що передбачені ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст.122, ч.1 ст.126 КК України, у стані алкогольного сп`яніння та щодо особи похилого віку, рецидив злочинів. Під час судового розгляду не встановлено наявності обставини, яка обтяжує покарання, що передбачена ст.67 КК України, щодо вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, за попередньою змовою групою осіб та щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, не одружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, визнає, що має задовільний стан здоров`я за місцем останнього місця проживання в с. Мальці Миргородського району Полтавської області характеризується негативно, 25.10.2018 року притягнутий Миргородським міськрайонним судом Полтавської області до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30.05.2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує, що останній засуджений вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20.05.2019 року по ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків призначено остаточне покарання шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30.05.2018 року та визначено остаточне покарання у виді 3 років шести місяців позбавлення волі. Зазначений вирок не набрав законної сили, що в свою чергу позбавляє суд можливості врахувати його при призначенні покарання обвинуваченому та застосувати положення ч.1 ст. 71 КК України. Вказані обставини не перешкоджають в подальшому вирішити питання про застосування покарання за наявності кількох вироків в порядку, передбаченому ст.ст. 537, 539 КПК України.

Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, складеною Миргородським міськрайонним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області 15.03.2019 року, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, відповідно до якої обвинувачений раніше засуджувався за злочин, вчинений у групі та в стані алкогольного сп`яніння, допущені порушення умов відбування покарання з випробуванням за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30.05.2018 року, негативна характеристика з місця постійного проживання, відкриття нового кримінального провадження, та те, що відповідно до оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, виявлено дуже високий рівень вчинення повторного кримінального правопорушення та дуже високий рівень небезпеки для суспільства, уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення цієї особи неможливе без позбавлення або обмеження волі, оскільки обвинувачений не став на шлях виправлення та в період незнятої та непогашеної судимості вчинив нові кримінальні правопорушення (том 3 а.с.2-4).

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , виходячи з санкції: ч.1 ст.122 КК України – у виді позбавлення волі, та по ч.1 ст.126 КК України - у виді громадських робіт, оскільки менш суворі види покарання будуть недостатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Остаточне покарання ОСОБА_2 слід призначити з врахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України.

По справі цивільні позови не заявлені.

Речові докази по справі: фрагмент чоловічих трусів у клітинку блакитного та темно-синього кольорів на ґудзику; фрагмент сірої футболки з написом іноземною мовою синього та оранжевого кольору та малюнком; фрагмент чоловічих штанів сірого кольору з червоним тряпчаним ремінцем з металевою бляхою; фрагмент рукава від водолазки темно-коричневого кольору; фрагмент чоловічих трусів темного кольору з написом; фрагмент червоного поясу тряпчаного з металевою бляхою; фрагмент чоловічого светра темного кольору з різними кольорами (зелений, білий, чорний) у вигляді геометричних фігур; фрагмент чоловічого светра коричневого кольору у вигляді геометричних фігур фіолетово-білого кольору, ромби – які, зберігаються у камері зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області – слід знищити; зрізи нігтів з піднігтьовим вмістом з правої та лівої руки – приєднані до матеріалів кримінальної справи – слід знищити; кофту коричневого кольору, штани сірого кольору, черевики чорного кольору, які належать ОСОБА_1 , які передані до камери зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області – слід повернути власнику ОСОБА_1 ; светр, який передано до камери зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області – слід повернути власнику ОСОБА_4 ; 26 проміжних військових патронів калібру 5,45х39мм, зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби, передані на зберігання до спеціалізованої камери зберігання зброї та бойових припасів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, - слід знищити.

По справі є процесуальні витрати на проведення судово-балістичної експертизи у сумі 572,00 грн., які слід стягти на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.09.2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 28.09.2019 року, який було продовжено ухвалами слідчого судді від 21.11.2018 року, 18.12.2018 року та 06.02.2019 року , та ухвалами суду під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 на даний час не обрано, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.122 КК України - у виді двох років позбавлення волі;

за ч.1 ст.263 КК України – у виді трьох років позбавлення волі;

за ч.1 ст.126 КК України – у виді ста годин громадських робіт.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді трьох років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаних злочинів.

Початок відбування строку покарання ОСОБА_1 рахувати з 28.09.2018 року.

До набрання вироком законної сили залишити та продовжити обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.122 КК України - у виді одного року шести місяців позбавлення волі;

за ч.1 ст.126 КК України – у виді вісімдесят годин громадських робіт.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

Початок відбування строку покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання.

Речові докази по справі: фрагмент чоловічих трусів у клітинку блакитного та темно-синього кольорів на ґудзику; фрагмент сірої футболки з написом іноземною мовою синього та оранжевого кольору та малюнком; фрагмент чоловічих штанів сірого кольору з червоним тряпчаним ремінцем з металевою бляхою; фрагмент рукава від водолазки темно-коричневого кольору; фрагмент чоловічих трусів темного кольору з написом; фрагмент червоного поясу тряпчаного з металевою бляхою; фрагмент чоловічого светра темного кольору з різними кольорами (зелений, білий, чорний) у вигляді геометричних фігур; фрагмент чоловічого светра коричневого кольору у вигляді геометричних фігур фіолетово-білого кольору, ромби – які, зберігаються у камері зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області – знищити; зрізи нігтів з піднігтьовим вмістом з правої та лівої руки – приєднані до матеріалів кримінальної справи – знищити; кофту коричневого кольору, штани сірого кольору, черевики чорного кольору, які належать ОСОБА_1 , які передані до камери зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області – повернути власнику ОСОБА_1 ; светр, який передано до камери зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області – повернути власнику ОСОБА_4 ; 26 проміжних військових патронів калібру 5,45х39мм, зразка 1974 року, передані на зберігання до спеціалізованої камери зберігання зброї та бойових припасів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, - слід знищити.

Стягти з ОСОБА_1 на користь держави 572,00 грн. (п`ятсот сімдесят дві грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування процесуальних витрат по справі.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, судових пожежно-технічних та судової будівельно-технічної експертиз, на загальну суму 13728,00 грн. – віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою – у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Судді