Решение № 8288226, 09.03.2010, Новоазовський районний суд Донецької області

Справа № 2- 338

2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2009 року Новоазовський районний суд

Донецької області

у складі:

головуючого судді Преснякової А.А.

при секретарі Мірошниченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоазовськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

в с т а н о в и в :

Позивачка 25.02.2009р. звернулась до суду з даним позовом до відповідача, вказуючи, що 23 грудня 2005 року відповідач взяв у позивачки в борг 5000 гривень, які відповідач зобов'язався повернути до 23 січня 2006 року. Проте, від сплати суми боргу відповідач ухилявся та у встановлений строк не погасив борг. До теперішнього часу борг не повернуто, відповідач по місцю реєстрації не проживає, фактичне місце проживання не повідомив позивачці. Просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 5000 гривень з нарахування індексу інфляції, а також витрати по справі.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та надала згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов доведеним і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка передала відповідачу 23 грудня 2005 року гроші у сумі 5000 гривень в борг зі строком повернення до 23 січня 2006 року, які відповідач не повернув у зазначений строк, але зобов'язався повернути, згідно боргової розписки від 23.12.2005 року (а/с 4).

З довідки МСЕК серії ДОН-05 №145478 30.01.2006 року, вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи (а/с 7).

Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Із ст. 1049 ЦК України вбачається, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув  суму  позики,  він зобов'язаний  сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. 

      Згідно  ст. 625 ЦК України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

    На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума боргу в розмірі 5000 гривень та 3% річних від простроченої суми, що становить 5000 х 3% х 3 роки = 450 грн., оскільки згідно ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей, в судовому засіданні встановлено, що відповідач в грудні 2005 року брав у позивачки в борг  5000 гривень строком до 23.01.2006 року, відповідач не повернув суму боргу до теперішнього часу.       

     Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивачки понесені нею витрати інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень та підлягає стягненню судовий збір у розмірі 51 гривні на користь держави.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. 625, 1046-1050 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних у розмірі 5450 (п»ять тисяч чотириста п’ятдесят) гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень, а всього стягнути 5480 (п»ять тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 тоні Давидова на користь держави на рахунок 31412537700315, ЗКПО – 34686825, МФО – 834016, код бюджетної класифікації – 22090100, одержувач – УДК в Донецькій області судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня.

Заочне рішення може бути переглянуто судом Новоазовського району, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Новоазовський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя