Постановление суда № 82854112, 05.07.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у виправлення описки в судовому рішенні

05 липня 2019 р. Справа №200/6229/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Троянова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні від 27.06.2019 року у справі №200/6229/19-а, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 8, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо не нарахування і не виплати на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити розрахунок та виплату на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в період з 01 січня 2016 року.

27 червня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду від позивача у справі надійшла заява про виправлення помилки в судовому рішенні.

Так, у вказаній заяві зазначено, що на думку позивача в судовому рішенні допущено описку, а саме: у абзаці 2,3 резолютивної частини рішення не зазначено фрази «по день стягнення компенсації» та не зазначено про задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконання рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з дати набрання чинності рішення.

У зв`язку із викладеним просить суд виправити помилку в резолютивній частині судового рішення шляхом зазначення в абзаці 2,3 резолютивної частини судового рішення фрази «по день стягнення компенсації» та зазначення про задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконання рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з дати набрання чинності рішення.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 253 КАС України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження.

Розглянувши подану заяву, матеріали справи суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

13.05.2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування і не виплати на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по день стягнення компенсації, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити розрахунок та виплату на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по день стягнення компенсації, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з дати набрання чинності рішення.

Стосовно зазначення у резолютивній частині рішення про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, у відповідності до ст. 382 КАС України, шляхом зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання рішення суду, встановивши строк для подання звіту - місяць з дати набрання законної сили рішенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 статті 382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту судя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Правові норми, закріплені у ч. 1 ст. 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, п. 1 ч. 6 ст. 246 КАС України, згідно з якими, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

З аналізу наведених норм вбачається, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може встановити під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Висновки аналогічного характеру викладені у додатковій постанові Верховного Суду по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018.

Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Враховуючи зазначене, суд звертає увагу позивача, що положення ст. 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В мотивувальній частині рішення від 14 червня 2019 року суд зазначив про те, що позивачем не наведено достатніх підстав та матеріали справи не містять обставин, які б свідчили про те, що відповідач буде ухилятись від виконання рішення суду. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Тобто, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Стосовно зазначення у а. 2,3 резолютивної частини рішення формулювання «по день стягнення компенсації», суд зазначає наступне.

Поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні суд усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Суд зазначає, що рішення суду прийнято 14 червня 2019 року. Зазначення в а. 2,3 резолютивної частини рішення формулювання «по день стягнення компенсації» буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам, тобто в адміністративному судочинстві підлягають захисту порушені права, інтереси, а не захист можливого порушення прав на майбутнє.

Суд звертає увагу позивача, що виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, тобто наведені обставини входять до питання подальшої реалізації прав позивача на підставі рішення суду.

Крім того, суд зауважує, що в заяві про виправлення описки заявник просить суд не внести виправлення, а фактично змінити судове рішення.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що заява позивача про виправлення описки в судовому рішенні є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні від 27.06.2019 року у справі №200/6229/19-а - відмовити.

Повний текст ухвали складений та підписаний 05 липня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена.

Ухвала набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Троянова