Постановление суда № 82854073, 04.07.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

04 липня 2019 р. Справа №805/3481/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Куденкова К.О., суддів Дмитрієва В.С., Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 805/3481/18-а за виключними обставинами.

Обґрунтовуючи заяву ОСОБА_1 посилається на рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 1-р(ІІ)/2019, яке є підставою для перегляду вказаного судового рішення за виключними обставинами згідно п. 3 ч. 5 ст. 361 КАС України.

Відповідач не надав відзиву на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Позивач та представник відповідача до судового засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України - відсутні.

Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому позивач просив: - визнати протиправним та скасувати рішення №7692/09/07-46 від 12.04.2018 про відмову в перерахунку пенсії; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок з 01.10.2017 та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом на 01 січня відповідного року відповідно до вимог ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 зазначено, що згідно матеріалів цієї справи, на час участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка призвела до інвалідності, позивач дійсну строкову службу не проходив. З огляду на наведене, орган Пенсійного фонду дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування щодо позивача абз. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів від 15 листопада 2017 року № 851, та, відповідно, обчислення його пенсії на підставі вказаних норм. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Також судом встановлено, що згідно військового квитка АР № 063223, позивач з 30.10.1968 по 25.12.1970 проходив дійсну строкову службу. З 14.07.1986 по 04.09.1986 був призваний на спеціальні військові збори та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

21 березня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, яку просив обчислювати відповідно до абз. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Листом від 12.04.2018 №7692/09/07-46 Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило, що в перерахунку пенсії відмовлено на підставі того, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

Частиною 3 ст. 59 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній до 25.04.2019) встановлено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

25 квітня 2019 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив рішення № 1-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Також зазначено, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 361 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Отже, ухвалення Конституційним Судом України рішення від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 є підставою для перегляду рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2018 в цій справі. При цьому, суд зазначає, що встановлені КАС України правила перегляду судових рішень за виключними обставинами не передбачають безумовного скасування судового рішення, що переглядається.

Статтею 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Словосполучення "дійсної строкової", що містилося в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в межах перегляду судового рішення за виключними обставинами суд не може надавати оцінку правовідносинам, які виникли після ухвалення рішення, що переглядається, у тому числі внаслідок зміни правового регулювання цих правовідносин. Тобто, питання щодо застосування приписів ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України не може вирішуватися під час перегляду за виключними обставинами рішення суду, ухваленого ще 18.06.2018.

Верховний Суд у своїй постанові від 25.06.2018 у справі 208/1131/17 (2-а/208/153/17) зазначив, що суд повинен досліджувати правомірність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень на момент прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому.

Станом на момент прийняття відповідачем рішення №7692/09/07-46 від 12.04.2018 року про відмову в перерахунку пенсії була чинною така умова «проходження дійсної строкової служби» для застосування приписів ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, відповідач правомірно прийняв спірне рішення, з урахування законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Крім того, частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Конституційний Суд України у рішенні від 24 грудня 1997 року № 8-зп зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

У рішенні від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 вказано, що додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов`язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, за змістом статті 152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.

Зазначені висновки Верховного Суду наведено в ухвалі від 23.01.2019 у справі № 820/2462/17.

За таких обставин, рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини в цій справі виникли до прийняття такого рішення.

Наведене відповідає практиці застосування Верховним Судом приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України (постанова від 19.11.2018 у справі №755/4893/18 (755/18431/15-а) та ухвала від 23.01.2019 у справі № 820/2462/17).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що право позивача на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 може бути реалізовано шляхом звернення до відповідача з питання перерахунку пенсії.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 152 Конституції України передбачено, матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами потрібно відмовити, а судове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року залишити в силі.

Керуючись ст. ст. 205, 243, 248, 256, 361 - 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами та залишити рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя К.О. Куденков

Судді В.С. Дмитрієв

Г.А. Чекменьов