Решение № 82853721, 05.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1610/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у разі зміни інвалідності з 2 на 1 групу внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, яке оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.03.2019 №37 та зобов`язання призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі зміни групи інвалідності з ІІ на І внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018 з урахуванням раніше виплаченої суми 290 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 11.11.2014 по 04.05.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою військовою частиною польова пошта В3720 від 02.03.2015 №338, сержант за мобілізацією ОСОБА_1 20.01.2015 при виконанні бойового завдання в ході АТО отримав відмороження пальців обох кистей II-III ступеня, у зв`язку з чим, наказом командира військової частини польова пошта В2250 від 04.05.2015 №25 його звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» частини 6 (за станом здоров`я) статті 26 Закону України «Про військову службу».

21.05.2015, під час первинного огляду, медико-соціальна експертна комісія встановила 60% втрати професійної працездатності позивача та визнала його особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК 12ААА №138228.

02.06.2016 під час повторного огляду органами МСЕК, позивача визнано особою з інвалідністю ІІІ групи строком до 01.06.2018.

13.12.2016 під час повторного огляду органами МСЕК, позивача визнано особою з інвалідністю ІІ групи строком до 01.12.2018.

У зв`язку з встановленням ОСОБА_1 ІІІ та ІІ групи інвалідності йому була виплачена грошова допомога у розмірі 290 000,00 грн.

05.11.2018 під час повторного огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено 1 групу інвалідності (довідка МСЕК 12ААА №768252), строком до 01.12.2020.

Позивач через Ковельський міський ОВК звернувся до Волинського ОВК із заявою щодо вирішення питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду 1 групи внаслідок виконання обов`язків військової служби, з врахуванням виплаченої суми 290 000,00 грн.

Листом Волинського ОВК від 15.04.2019 №ВСЗ/518 ОСОБА_1 повідомлено про відмову у призначенні одноразової допомоги, відповідно до витягу з Протоколу засідання комісії Міноборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 22.03.2019 №37 з посиланням на те, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової допомоги у зв`язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється. Зміна групи інвалідності у заявника відбулась понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, з огляду на те, що частина 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" доповнена абзацом 2 (відповідно до якого у разі зміни групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата допомоги у зв`язку із змінами не здійснюється), згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016, який набрав чинності з 01.01.2017. Однак вказаний абзац 2 частини 4 статті 16-3 не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, а саме зміни групи інвалідності за часовий проміжок з 2015 по 2018 рік, оскільки це фактично означатиме застосування зворотної дії закону у часі.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного від 22.05.2019 відкрито провадження у даній справі у відповідності до статті 262 КАС України та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини другої статті 257 КАС України без виклику сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 22.05.2019 була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою, та вручена відповідачу 28.05.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 11.11.2014 по 04.05.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення АТО у Донецькій та Луганській областях, що підтверджується довідкою військової частини А4165 від 29.06.2017 №400 (а.с.15).

20.01.2015 при виконанні бойового завдання в ході АТО в н.п. Тоненьке в районі Донецького аеропорту, знаходячись на позиціях тривалий час під дією низьких температур, сержант за мобілізацією ОСОБА_1 отримав термічну травму - відмороження пальців обох кистей II-III ступеня, що підтверджується довідкою, виданою військовою частиною - польова пошта В3720 від 02.03.2015 №338 про обставини травми, підстава: акт розслідування від 13.02.2015, проведеного згідно з наказом командира військової частини п/п В3720 від 29.01.2015 №129 (а.с.17).

Наказом командира військової частини польова пошта В2250 від 04.05.2015 №25 сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» частини 6 (за станом здоров`я) статті 26 Закону України «Про військову службу» (а.с.16).

Згідно зі свідоцтвом про хворобу №656/1, 24.03.2015 ВЛК хірургічного профілю ВМКЦ Західного регіону за розпорядженням ТВО командира військової частини п/п В3720 від 03.03.2015 №709/1, провела огляд ОСОБА_1 , та встановила причинний зв`язок захворювання, поранення контузії, каліцтва: травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (а.с.18-19).

21.05.2015 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 60% втрати професійної працездатності та визнано позивача особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12ААА №138228.

02.06.2016 під час повторного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.06.2018 внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12ААА №386095 (а.с.23).

13.12.2016 під час повторного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності строком до 01.12.2018 внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12ААА №386915 (а.с.24).

У зв`язку з встановленням ОСОБА_1 ІІІ та ІІ групи інвалідності йому була виплачена грошова допомога у розмірі 290 000,00 грн.

З витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, каліцтв №1284 від 28.04.2017 вбачається, що травма та захворювання сержанта запасу ОСОБА_1 : « Відмороження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пальців обох кістей II-III ступеня. Ангіотрофоневроз II стадії. Реберно-ключичний синдром зумовлений вузьким грудним видихом з обох сторін з помірним порушенням кровообігу та функцій верхніх кінцівок. Синдром Рейно нижніх кінцівок з помірним порушенням кровообігу та функцій» - травма та захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

05.11.2018 під час повторного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 встановлено І групу інвалідності строком до 01.12.2020 внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12ААА №768252 (а.с.25).

У зв`язку із зміною групи інвалідності, позивач звернувся до Волинського обласного військового комісаріату (через Ковельський міський об`єднаний військовий комісаріат) із заявою щодо вирішення питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду І групи внаслідок виконання обов`язків військової служби, з врахуванням виплачених сум.

Листом Волинського ОВК від 15.04.2019 №ВСЗ/518 ОСОБА_1 повідомлено про те, що рішенням комісії Міноборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом від 22.03.2019 №37, йому відмовлено у призначенні одноразової допомоги (а.с.26).

З витягу з протоколу засідання комісії Міноборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 22.03.2019 №37 вбачається, що позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із тим, що зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. При цьому, відповідач послався на абзац 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та на пункт 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011- XII) та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок №975).

Закон №2011- XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною 1 статті 16 Закону №2011- XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 16-2 Закону України № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (п.п. 4 п. 2 ст. 16 цього Закону).

Частинами 2, 4 статті 16-3 Закону України № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на час первинного огляду позивача органами МСЕК та встановлення відсотку втрати працездатності) було передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам. Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Пунктом шостим статті 16-3 Закону України № 2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Положеннями пункту дев`ятого статті 16-3 Закону України № 2011-ХІІ встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, (далі-військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст), визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 ( далі - Порядок №975).

Абзацом третім пункту 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Положеннями пункту 13 Порядку №975 визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 15 Порядку №975 закріплено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, правовою підставою для винесення оскаржуваної відмови є застосування відповідачем до спірних правовідносин положень абзацу другого пункту 4 статті 16-3 Закону України №2011-ХІІ, відповідно до якого у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Суд вважає таке рішення відповідача протиправним та необгрунтованим з огляду на наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII внесено зміни до пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", зокрема вказаний пункт доповнено абзацом 2 наступного змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється". Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" набрав чинності з 01.01.2017.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено з 21.05.2015 за наслідками первинного огляду, ІІ групу інвалідності ОСОБА_1 встановлено з 13.12.2016 за наслідками повторного огляду, І групу інвалідності позивачу встановлено з 05.11.2018 за наслідками повторного огляду (тобто зі сплином дворічного строку після первинного встановлення інвалідності).

Однак, на переконання суду, норма закону від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яка набрала чинності з 01.01.2017 не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, а саме на зміну групи інвалідності за часовий проміжок з 2015 по 2018 рік, оскільки фактично це означатиме застосування зворотної дії закону в часі.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 у справі № 1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Так, в силу статті 58 Конституції України, норма Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яка набрала чинності 01.01.2017 не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, а саме зміни групи інвалідності за часовий проміжок з 2015 по 2018 рік, оскільки це фактично означатиме застосування зворотної дії закону в часі. Застосування даної норми можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача починаючи з 05.11.2018 і саме з цього моменту слід відраховувати дворічний строк.

Такі ж правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №295/3091/17 в аналогічних правовідносинах, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження, без поважних причин відзив на позовну заяву не подав, що згідно з частиною 4 статті 159 КАС України кваліфікується судом як визнання позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Застосовуючи механізм захисту порушеного права та керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі зміни інвалідності з ІІ на І групу внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, яке оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.03.2019 №37 та зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як особі з І групою інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби по захисту Батьківщини, у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018, з врахуванням раніше виплаченої суми у розмірі 290 000,00 грн та факту подання позивачем усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі зміни інвалідності з ІІ на І групу внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.03.2019 №37.

Зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі зміни інвалідності з ІІ на І групу внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби по захисту Батьківщини, у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018, з врахуванням раніше виплаченої суми у розмірі 290 000,00 грн та факту подання ОСОБА_1 усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Відповідач: Міністерство оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022).

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук