Решение № 82814587, 04.07.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2019 року м. Рівне №460/1280/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі іменується – позивач) до Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком; зобов`язати призначити пенсію як особі, яка досягла 60 років та як особі за наявності 26 років загального стажу відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 03.01.2019; зобов`язати відповідача зарахувати до загального стажу позивача у повному обсязі періоди трудової діяльності за період з 05.09.1996 по 07.03.2000.

Заяви по суті справи.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що його трудова книжка УКР № 3077208 заповнена відповідно до вимог чинного законодавства. Всі наявні в нього документи були ним подані при подачі заяви про призначення пенси. Однак, відповідачем протиправно не зараховано до його загального трудового стажу період роботи з 05.09.1996 по 07.03.2000 в КСП Агрофірмі «Користівська». З яких підстав, наявна в нього трудова книжка та певні записи в ній потребують уточнення відповідач не вказує. Зазначає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а тому така підстава як відсутність відомостей про кількість відпрацьованих днів для відмови у призначенні пенсії за віком є необгрунтованою. Вважає, що відповідач протиправно не призначено йому пенсію за віком, внаслідок чого порушує гарантоване державою право на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, зазначає, що позивачем для оформлення пенсії були надані такі документи: трудова книжка; копія рішення суду №563/76/19 від 12.02.2019; диплом про навчання; уточнюючу довідку №17 від 03.01.2019; довідку про заробітну плату №1019 від 21.12.2017 та №104 від 25.01.2018. Період роботи з 05.09.1996 по 07.03.2000 в КСП Агрофірмі «Користівська» до загального стажу не враховано, оскільки відсутні відомості про кількість відпрацьованих днів. Враховуючи викладене, на даний час відсутні підстави для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 на умовах статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки у позивача відсутній страховий стаж, а саме 26 років. Вважає, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком із зазначених підстав діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 04.06.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до вимог статті 263 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.03.2019 звернувся до Корецького ОУПФУ Рівненської області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» (а.с.7-9, 31).

Листом від 11.04.2019 №677/08 позивача повідомлено, що він немає права на призначення пенсії за віком, оскільки у нього відсутній необхідний стаж роботи 26 років (а.с.10). Зокрема, підставою для такого висновку є неврахування відповідачем періоду роботи позивача з 05.09.1996 по 07.03.2000 в КСП Агрофірмі «Користівська» до загального стажу роботи, оскільки відсутні відомості про кількість відпрацьованих днів.

Вважаючи дії відповідача щодо неврахування вказаного періоду до загального стажу роботи протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі – Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

Згідно з вимогами статті 45 Закону №1058-IV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року не менше 26 років.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, визначено, що до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, на виконання вказаної норми, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637), пунктом 1 якого визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 регламентовано, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (далі – Інструкція №58), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З трудової книжки позивача НОМЕР_1 вбачається, що в період з 01.09.1976 по 24.03.2016 всі записи про роботу внесені в трудову книжку належним чином (а.с.13-15). Трудова книжка, зокрема, містить запис від 05.09.1996 про реорганізацію ОСОБА_2 бурякорадгоспу, на якому позивач працював з 1981 року, в Агрофірму «Користівська», а також запис від 07.03.2000 про звільнення ОСОБА_1 з роботи по статті 38 КЗпП України (за власним бажанням). Під вказаними записами містяться підписи інспектора відділу кадрів, які скріплені печатками Агрофірми «Користівська».

Матеріали справи також містять архівні довідки від 25.01.2018 №104 та від 21.12.2018 №1019 (а.с.16-17), якими підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працював у зазначені періоди в КСП Агрофірма «Користівська» та отримував заробітну плату.

Крім того, в матеріалах справи наявне рішення Корецького районного суду Рівненської області від 12.02.2019 у справі №563/76/19 (а.с.11-12), яким встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючих документів, а саме архівної довідки від 21.12.2018 №1019 та трудової книжки НОМЕР_2 № НОМЕР_3 .

Оскільки обставини належності позивачу вказаних правовстановлюючих документів підтверджено в судовому порядку, то в силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України такі обставини не підлягають доказуванню.

Доводи відповідача про те, що період роботи позивача з 05.09.1996 по 07.03.2000 в КСП Агрофірмі «Користівська» не може бути зараховано до загального стажу роботи з підстав відсутності відомостей про кількість відпрацьованих днів, є безпідставним та необгрунтованим, оскільки чинним законодавством не передбачено підтвердження стажу роботи на підставі таких відомостей.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до вимог Порядку №637 підтвердження стажу роботи особи у інший спосіб ніж за її трудовою книжкою допускається лише у випадку відсутності такого документа або відповідних записів у ньому, чи містяться неправильні або неточні записи про періоди роботи.

Водночас, записи у трудовій книжці ОСОБА_1 та архівні довідки, які містяться в матеріалах справи, підтверджують його роботи в КСП Агрофірмі «Користівська» у період з 05.09.1996 по 07.03.2000, що дає позивачу право на включення спірного періоду до його загального стажу роботи та, як наслідок, право на призначення пенсії за віком.

За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

З врахуванням наведених обставин та норм чинного законодавства, судом було встановлено, що стаж роботи позивача (за спірний період часу) визначений у його трудовій книжці, підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, не враховуючи період його роботи в КСП Агрофірмі «Користівська» з 05.09.1996 по 07.03.2000, оскільки такі дії здійснені не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим порушено гарантоване державою право на пенсію, яке підлягає судовому захисту.

Разом з тим, в ході судового розгляду даної справи судом встановлено, що 08.04.2019 за наслідком розгляду заяви позивача від 18.03.2019, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (а.с.30).

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України регламентовано, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 08.04.2019 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Таким чином, відновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача слід здійснити шляхом зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 04.01.2019 зарахувавши до його загального стажу роботи період роботи в КСП Агрофірмі «Користівська» з 05.09.1996 по 07.03.2000.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідач не довів правомірності своїх дій, покладені в основу прийняття протиправного рішення, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачена сума судового збору в сумі 768 грн. 40 коп. згідно з квитанцією від 29.05.2019 №2, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.4), що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вулиця Старомонастирська, 8, місто Корець, Рівненська область, 34700; код ЄДРПОУ 40375260) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 8 квітня 2019 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Корецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 4 січня 2019 року, зарахувавши до його загального стажу роботи період роботи в КСП Агрофірмі «Користівська» з 5 вересня 1996 року по 7 березня 2000 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (код ЄДРПОУ 40375260).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 04 липня 2019 року.

Суддя Недашківська К.М.