Постановление суда № 82802775, 04.07.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/562/19

кримінальне провадження №1-кп/489/431/19

УХВАЛА

Іменем України

04 липня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судових засідань Буряченка Д.В.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Омелян А.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Михайлюка М.О.,

перекладача Ехвая В.І.,

встановив:

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, який відповідно до ухвали Ленінського районного суду міста Миколаєва від 10.05.2019 спливає 08.07.2019, так як ризики, які були підставою для обрання і продовження запобіжного заходу – вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду не зменшилися і не змінилися.

На підтвердження ризиків прокурором вказано на те, що ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності Очаківським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, 13.12.2018 повторно вчинив корисливий злочин, за який у разі визнання його винним, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Обвинувачений ніде не працює, постійного місця проживання та джерела доходу не має, за місцем проживання характеризується посередньо.

Сторона захисту проти задоволення клопотання заперечувала, вказуючи на недоведеність заявлених прокурором ризиків і можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу та посилаючись на те, що обвинувачений злочин не вчиняв, має постійне місце проживання в місті Миколаєві та має міцні соціальні зв`язки, оскільки проживає у цивільному шлюбі, просила відмовити прокурору в задоволенні клопотання та застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою у вигляді домашнього арешту.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що підстави для збереження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали.

Відповідно до положень ч. 3 ст.331 КПК України за наслідками розгляду клопотання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Залишаються ризики вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду, тобто дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_1 під час притягнення до кримінальної відповідальності Очаківським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, повторно обвинувачується у вчиненні корисливого тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років, є особою без громадянства, офіційних джерел доходів не має, за місцем проживання характеризується посередньо. Крім того, на розгляді в Ленінському районному суді міста Миколаєва знаходиться інше кримінальне провадження, яке ухвалою суду від 04.07.2019 об`єднано з даним кримінальним провадженням. Також, суд враховує, що судовий розгляд кримінального провадження триває та в справі не досліджено усіх доказів.

За таких обставин, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, суд вважає доведеним наявність ризиків і те, що їм неможливо запобігти при вжитті більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а тому є необхідність у збереженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням нового строку.

З огляду на наведене, клопотання захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 01 вересня 2019 року (включно).

У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, перекладачу, прокурору та направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 7-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Суддя І.В. Коваленко