Решение № 82800638, 04.07.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1397/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, – військову частину А 0501 (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Горішного, 142, код ЄДРПОУ 07953401). про стягнення 279 154,89грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Харківобленерго» звернулось до суду з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 14110.13 від 12.03.2010 у розмірі 279 154,89грн., яка складається з: 255 338,20грн. вартості електричної енергії, 21 094,97грн. пені та 2 721,72грн. 3% річних. Також позивач просить суд покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами Договором про постачання електричної енергії 14110.13 від 12.03.2010 в редакції від 04.11.2013 в частині повної та своєчасної оплати електричної енергії за грудень 2018, у зв`язку з чим, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані 3% річних в розмірі 2 721,72грн. та на підставі п. 6 додатку № 2 "Про порядок розрахунків" до договору пеня в сумі 21 094,97,45грн. В якості правових підстав позову, позивач посилається на норми ст.ст.526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230-231, 276 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 14.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, – військову частину А 0501. Відповідачу для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

Третій особі для подання до суду письмових пояснень щодо позову встановлено п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження суду не надав. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду про відкриття провадження по справі відповідач отримав 16.05.2019.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову своїм правом на подання пояснень по справі не скористалась, хоча як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду про відкриття провадження по справі отримала ще 17.05.2019.

Оскільки в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, суд встановив наступне.

12.03.2010 між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивач) та військовою частиною А 0501 (третя особа, споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 14110.13 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався продавати споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а третя особа оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

04.11.2013 у зв`язку з прийняттям нової редакції Правил користування електричної енергії згідно Постанови НКРЕ № 105 від 04.02.2010 сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії № 14110.13 від 12.03.2010 (далі Додаткова угода від 04.11.2013).

Відповідно до п.9.4 Додаткова угода від 04.11.2013 цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2013 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Враховуючи, що жодною із сторін Договору не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, Договір був продовжений на 2019 рік.

Також, 05.01.20015р. між позивачем, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (відповідач, платник) та військовою частиною А 0501 (третя особа) укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 14110.13, яким сторони змінили в п.п.4.1, 4.2, 4.4, 4.5, 6, 8, 9 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" слова "Споживач" на "Платник". Тобто, відповідно до умов додаткової угоди від 05.01.2015р. Платник (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова) (відповідач) зобов`язався здійснювати за військову частину А 0501 повну оплату за такі види нарахувань, як вартість електроенергії, за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, суми пені, 3% річних та збитків від інфляції.

Пунктом 4.1 додатку № 2 до договору сторони погодили, що відповідач здійснює оплату в продовж 10 операційних днів з моменту отримання другим відповідачем рахунку та акту звірки.

На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка № 2 Порядок розрахунків оформлюється звіт про обсяг спожитої електричної енергії у формі додатку № 9 "Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії" Договору, зазначений звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за встановленою формою Споживач зобов`язаний щомісяця у встановлений Договором строк надавати Постачальнику.

Відповідно до п.2.3.3 Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку 2 "Порядок розрахунків" (ч. 2 п. 10.2 Правил користування електричною енергією (далі Правила).

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 Акт про використану електричну енергію (абзац 2 п. 5 додатку № 2 Порядок розрахунків до Договору).

Відповідно до абзацу 3 п. 5 додатку № 2 Порядок розрахунків, для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений Відповідачем протягом 10 операційних днів з дня отримання (п.1-2 Додаткової угоди від 05.01.2015).

В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунки Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення, (абзац 5 п. 5 додатку № 2 Порядок розрахунків до Договору).

Як вбачається зі звіту спожитої електричної енергії за квітень-грудень 2018, а також актів за використану електроенергію позивач протягом квітня-грудня 2018 поставляв (продавав) електричну енергію Споживачу, та видавав рахунки за використану електричну енергію, що підтверджується підписами у книзі реєстрації видачі документації споживачам за відповідний місяць.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач зобов`язання за додатковою угодою від 05.01.2015 щодо оплати обсягу поставленої електричної енергії не виконав, за отриману військовою частиною А 0501 електричну енергію не розрахувався, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем за грудень 2018 утворилась заборгованість в розмірі 255 338,20грн.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання по оплаті за спожиту третьою особою електричну енергію належним чином не здійснює, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вартості поставленої електричної енергії та нарахованої на суму основного боргу пені та 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

За приписами ч.7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі.

Як встановлено судом, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, за отриману третьою особою у грудні 2018 електричну енергію у строки, визначені договором, не розрахувався, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 255 338,20грн., яка до теперішнього часу відповідачем не погашена.

Відповідач відзив на позов не надав, наявність заборгованості на вказану вище суму не спростував, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Факт наявності заборгованості за отриману за договором електричну енергію за грудень 2018 в розмірі 255 338,20грн. підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем за електричну енергію у сумі 255 338,20грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимоги в частині стягнення пені в розмірі 21 094,97грн., суд виходить з наступного.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п.6 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії, сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань, позивач проводить відповідачеві нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу.

На підставі зазначеного, позивач за порушення строків виконання зобов`язань за спірним договором за період з травня-липня 2018 нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу за весь час прострочення в розмірі 21 094,97грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені за період з травня по липень 2018, який відповідає умовам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 2 721,72грн. за період з травня по липень 2018 та з січня по лютий 2019.

Позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок 3% річних за період з травня по липень 2018 та з січня по лютий 2019 в розмірі 2 721,72грн., таке нарахування відповідає вимогам чинного законодавства України, наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Пунктом 5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з платіжного доручення № 7347 від 08.04.2019, позивачем сплачено судовий збір у сумі 4 188,00грн.

Враховуючи викладене, а також те, що позов задоволено повністю, суд відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати за сплати судового збору покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, код ЄДРПОУ 07923280 (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", код ЄДРПОУ 00131954 (61037, м. Харків, вул.Плеханівська,149):

- на п/р НОМЕР_1 в філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823 - 255 338,20грн. вартості електричної енергії за грудень 2018;

- на п/р 260013111646 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629 - 21 094,97грн. пені, 2 721,72грн. 3% річних, 4 188,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "04" липня 2019 р.

Суддя Т.А. Лавренюк