Постановление суда № 82779249, 03.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 03.07.2019

Справа № 320/3462/19

Провадження № 2-ві/320/10/19

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольській міськрайонний суд Запорізької області у складі

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі заяви ОСОБА_1 про відвід судді Міщенко Тамари Михайлівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: Житлово-Будівельного кооперативу ЖСК-24 «МОТОРОСТРОИТЕЛЬ», про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,

за участі позивача - ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Міщенко Т.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: ЖБК ЖСК-24 «МОТОРОСТРОИТЕЛЬ», про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 як відповідач у справі та як представник третьої особи звернулася до суду із заявами про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Міщенко Т.М., посилаючись на те, що вона має дружні стосунки з позивачем, про що свідчать документи, які наявні в матеріалах справи, а саме: суддею не ухвалено рішення щодо переходу розгляду справи від спрощеного до загального провадження, хоча нею було подано відповідне клопотання, ОСОБА_2 отримала копію зустрічного позову, проте підготовче судове засідання ще не проводилось. Крім того, суддею Міщенко Т.М. розглядалась заява про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Редька О.В., яка надійшла від ОСОБА_1 - відповідача по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, де суддя Міщенко Т.М. ухвалою суду відмовила у задоволенні заяви. Наведене ставить під сумнів об`єктивність та неупередженість судді, тому ОСОБА_1 вважає, що суддя Міщенко Т.М. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення заявленого відводу судді Міщенко Т.М., оскільки вважає його необґрунтованим. Пояснила, що дружніх чи будь-яких інших відносин поза межами судового засідання із суддею Міщенко Т.М. вона не має та бачиться з нею лише в судових засіданнях.

ОСОБА_1 , третя особа Житлово-Будівельний кооператив ЖСК-24 «МОТОРОСТРОИТЕЛЬ», будучи повідомлені про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

В ч. 1 ст. 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу).

Так суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Підстав для відводу судді Міщенко Т.М., передбачених ст.ст. 36, 37 ЦПК України під час розгляду заяв ОСОБА_1 судом не встановлено. Заявниця не надала належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї недовіри до судді Міщенко Т.М., не зазначила жодних об`єктивних обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Щодо інших доводів заявника на обґрунтування заяви про відвід судді, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Більш того, згідно вимог ч.ч.2,3,4 ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швецарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).

При розгляді даної заяви заявником не надано даних, які б вказували на те, що на теперішній час існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Міщенко Т.М. при розгляді вищевказаної справи.

Заявлений відвід ОСОБА_1 не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені зазначеними нормами ЦПК України, оскільки заявником не надано достатніх та беззаперечних доказів, що вказують на необ`єктивність та упередженість судді при розгляді справи.

Твердження заявника про упереджене та зацікавлене ставлення у даній цивільній справі з боку судді об`єктивно не підтверджуються, а містять лише суб`єктивну, власну оцінку заявника діям головуючого. Незгода з процесуальними діями та рішеннями судді, за відсутності інших обставин, передбачених чинним цивільним процесуальним законодавством України, не може бути підставою для відводу судді, а може бути зазначена в апеляційній скарзі, поданій у разі незгоди з ухваленим рішенням суду у даній справі.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід судді Міщенко Т.М. і таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.36, 37, 38, 39, 40, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Міщенко Тамари Михайлівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: Житлово-Будівельного кооперативу ЖСК-24 «МОТОРОСТРОИТЕЛЬ», про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає сили з моменту підписання суддею.

СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна