Постановление суда № 82771468, 03.07.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________

______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" липня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/660/19

Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Кредобанк"

до: Фізичної особи - підприємця Романюка Дениса Юрійовича

про видачу судового наказу на суму 110840,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Житомирської області 01.07.2019 надійшла заява Акціонерного товариства "Кредобанк" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Романюка Дениса Юрійовича заборгованості за договором про надання овердрафту №АО1128390 від 24.05.2018 , в розмірі 110840,41 грн., з яких: 97700,21 грн. - неповернута сума кредиту; 12066,36 грн. - прострочені відсотки; 1073,84 грн. - пеня.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства " Кредобанк" про видачу судового наказу та подані заявником докази, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення пені з наступних підстав.

Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.3 ч.1. ст.152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

В заяві АТ "Кредобанк" від 25.06.2019 про видачу судового наказу, окрім суми основної заборгованості за кредитом та заборгованості за відсотками, заявником заявлено вимогу щодо стягнення пені в розмірі 1073,84 грн.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно норм ст. 546 ЦК України неустойка являється одним із видів забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Заборгованість це сума фінансових зобов`язань, грошових боргів, що підлягає погашенню, поверненню в певний термін. Якщо до цього терміну заборгованість не погашена, то вона стає простроченою.

Отже, пеня за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а являється видом штрафних санкцій, яку сторона зобов`язання сплачує у разі невиконання, неналежного виконання зобов`язань та у випадку, якщо відповідальність у вигляді пені була передбачена договором.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті ( п.7 ч.1 ст. 155 ГПК України).

Процесуальний механізм наказного провадження не вимагає від суду встановлення підстав застосування до боржника пені, її розміру, періоду нарахування, строку позовної давності тощо.

На підставі викладеного, а також враховуючи можливість стягнення в порядку наказного провадження лише неоспорюваної заборгованості, вимоги про стягнення пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Згідно ч.3 ст.152 ГПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Таким чином, відповідно до приписів ст.148 ГПК України, судовий наказ підлягає видачі тільки в частині вимог про стягнення 109766,57 грн., в тому числі 97700,21 грн. - неповернута сума боргу, 12066,36 грн. - прострочені відсотки.

При цьому, заявлена до стягнення сума пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 1073,84 грн., не може бути предметом розгляду в порядку наказного провадження, оскільки не має ознак безспірності, наявність якої є обов`язковою умовою для видачі судового наказу.

Враховуючи викладене, у видачі судового наказу в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Романюка Дениса Юрійовича пені у розмірі 1073,84 грн., за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 147, 148, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству " Кредобанк" у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Романюка Дениса Юрійовича 1073,21 грн. пені.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання .

Ухвала підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

1- до справи

2-3- сторонам ( рек. з пов)