Постановление суда № 82731697, 13.06.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11915/19

н/п 1-кс/640/7546/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді - Божко В.В., вивчивши клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції Таркана О.М. по кримінальному провадженню №12018220000001273 від 30.10.2018 р. про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

13.06.2019 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про арешт майна, в якому він просить накласти арешт на майно (згідно наведеного у клопотанні переліку), що було вилучено 11.06.2019 за місцезнаходженням ТОВ «Опта ЛТД», ТОВ «Опта Ексима», ТОВ «ТД «Фортпост», ТОВ «Кадді Трейдінг», ТОВ «Опта - форт» за адресою: м.Харків, вул. Шевченка, 193; за місцезнаходженням ТОВ «Тетра груп» за адресою: м.Харків, вул. Плеханівська, 120.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання прокурора приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, всупереч вимогам п. 1 ч.2 ст. 171 КПК України, в клопотанні прокурора про арешт майна, не зазначено підстави і мета, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З поданого клопотання про арешт майна вбачається, що прокуратурою Харківської області здійснюється процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні кримінального провадження №12018220000001273 від 30.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, за фактом заволодіння службовими особами ТОВ «Схід - Теплоремонт» в період 2016 - 2018 років шляхом зловживання службовим становищем коштами територіальної громади міста Харкова, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.

Проте, з клопотання прокурора про арешт майна та доданих до нього документів не зрозуміло, який вид арешту майна (у вигляді заборони або обмеження права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) прокурор просить застосувати в даному випадку. У клопотанні не зазначено (не доведено) про те, чи це майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації, воно необхідно для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Крім того, всупереч п. 3 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора про арешт майна не зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Так, не конкретизація вилученого майна, об`єктивно позбавляє слідчого суддю можливості надання судження доцільності його арешту для досягнення дієвості кримінального провадження у відповідності до ч.1 ст.131 КПК України та унеможливлює доведення прокурором того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора та що може бути виконане завдання для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.

Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю власника майна.

Однак, прокурором не зазначено в клопотанні власника вилученого майна та його контактних даних (номеру телефону, адреси електронної пошти), з урахуванням визначеного ст. 172 КПК України стислого строку розгляду клопотання, що виключає надіслання повідомлення поштою, фактично позбавляє слідчого суддю можливості дотримання вимог ст. 22, 24-28, 172 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України у встановленому порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції Таркана О.М. по кримінальному провадженню №12018220000001273 від 30.10.2018 р. про арешт майна повернути прокурору відділу прокуратури Харківської області молодшому раднику юстиції Таркану О.М. для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - Божко В.В.