Постановление суда № 82711581, 01.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 липня 2019 року Справа №160/5858/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позову Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку в частині, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2019 року Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (адреса: 49004, м. Дніпро, пр. О.Поля, 2) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного офісу Держаудитслужби (адреса: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд.22, корп.2), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі "Код ДСТУ Б Д1.-1:2013 Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 040301 Верхньодніпровськ-Боровківка-Доброгірське км 0+000 - км 29+042 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області" в частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, а також зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представником позивача не надано до позовної заяви доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Разом з позовом позивач надав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем позивача, що зумовлене відсутністю, згідно кошторису на 2019 рік, на рахунках позивача грошових активів на сплату судового збору.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати суду докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» зазначено, що «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі № 21-5496а15.

Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом України неодноразово (в ухвалах від 02.08.2017 р. по справі 922/2163/16, від 09.11.2017 р. № 826/14844/15, від 27.07.2017 р. по справі № 804/2895/16), висловлювалась позиція, що відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.

З огляду на викладені позивачем обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 1 січня 2019 року становить 1921 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити за подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір у розмірі 1921 грн. за реквізитами: Отримувач: УК у Чечелівському районі міста Дніпра; Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- документу про сплату судового збору у розмірі 1921 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку в частині - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- документу про сплату судового збору у розмірі 1921 грн.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Бондар