Решение № 82694384, 04.06.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14618/18

н/п 2/640/557/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Краснікової Л.С.,

представника відповідача ОСОБА_2 К.С. – адвоката Ромась Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 61), про визнання недійсним розірвання шлюбу, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, -

встановив :

До Київського районного суду м. Харкова 14.08.2018 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , в якій позивач просив визнати недійсним розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_6 , зареєстроване 12.04.2011 у Київському відділі ДРАЦС Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 182; встановити факт його постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини (а.с. 2-4).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2018, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 1).

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів та 26.09.2018 отримано таку інформацію (а.с. 28-35).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2018 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання недійсним розірвання шлюбу та встановлення факту постійного мешкання. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження (а.с. 36).

В підготовчому судовому засіданні 26.12.2018 прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа: Київський відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського МУЮ, про визнання розірвання шлюбу фіктивним та встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Позивач просить визнати недійсним розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_6 , зареєстроване 12.04.2011 у Київському відділі ДРАЦС Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 182; встановити факт його постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини (а.с. 99-101).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.12.1995 він та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб в Київському відділі РАГС м. Харкова. На момент реєстрації шлюбу йому виповнилося 47 років, а його дружині – 46 років. На підставі свідоцтва про право власності від 17.01.1995 ОСОБА_6 належала Ѕ частина квартири АДРЕСА_4 , де вона постійно проживала. Друга половина квартири за вказаною адресою належала ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу, зареєстрованим на Харківській Товарній Біржі «Слобода» ІНФОРМАЦІЯ_2 , він зі своїм неповнолітнім сином від попереднього шлюбу ОСОБА_8 , 1982 року народження, придбали у ОСОБА_7 Ѕ частини квартири АДРЕСА_4 і їх сім`я стала володіти даною квартирою у цілому. Він там зареєструвався і проживав разом зі своєю дружиною. Досягнувши пенсійного віку, вони забажали придбати будинок у приватному секторі і знайшли варіант, який їх влаштовував, а саме - будинок АДРЕСА_5 . Вони домовилися з братами Колосовими про продаж цього будинку і стали ним користуватися.

Позивач зазначає, що для того, щоб отримати субсидії по квартирі, і по житловому будинку, вони з ОСОБА_6 вирішили розлучитися, що і зробили. Шлюб було розірвано у Київському відділі ДРАЦС ХМУЮ 12.04.2011. Актовий запис № 182. Але розірвання шлюбу було фіктивним. Вони з ОСОБА_6 продовжували проживати однією сім`єю у квартирі АДРЕСА_4 . Але придбати житловий будинок АДРЕСА_5 їм ніяк не вдавалося, бо братам Колосовим належали лише ѕ частини будівлі і на її відчуження необхідно було отримати згоду їх співвласника, чого не можна було зробити по причині відсутності останнього і зв`язку з ним. Проблему було вирішено наступним чином. За договором, посвідченим 21.11.2013 приватним нотаріусом ХМНО Карафетовою К.В., Колосов В.В. та Колосов С.В. подарували ОСОБА_6 . ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_5 . Хоча фактично вони купили у них вказану нерухомість, про що свідчать додані ним розписки.

Зазначає, що вони з дружиною продовжували проживати однією сім`єю. Про це свідчить те, що у придбаній на ім`я ОСОБА_6 частині житлового будинку 18.12.2013 був зареєстрований він. Як і планували, вони з дружиною оформили субсидії. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Оформити свої відносини та зробити відповідні розпорядження на випадок смерті вони не встигли у зв`язку з несподіваною смертю дружини. Свідоцтво про смерть ОСОБА_6 отримав він, поховав її за свої кошти, отримавши допомогу на поховання. Таким чином, розірвання його шлюбу з ОСОБА_6 було фіктивним, він проживав з нею разом після розлучення до самої її смерті.

Посилаючись на ч. 1 ст. 108 СК України, ст. ст. 1258, 1261 ЦК України, зазначає, що у разі визнання розірвання шлюбу фіктивним, він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом. Залучені у якості відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_4 є сестрами померлої та відносяться до другої черги спадкоємців за законом.

Посилаючись на положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України, зазначає, що вони з померлою ОСОБА_6 фактично проживали за адресою: АДРЕСА_6 , хоча і були зареєстровані за різними адресами. Дружина – за вказаною адресою, а він у буд. АДРЕСА_5 , яким користувалися як дачею. Він і зараз проживає у квартирі АДРЕСА_4 (а.с.99-101).

01.11.2018 до канцелярії суду від відповідача ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву (а.с. 47-51), а також клопотання про допит свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 (а.с. 52), яке було в підготовчому судовому засіданні задоволено судом.

В поданому відзиві відповідач ОСОБА_4 заперечує проти позову ОСОБА_1 , вважає позов необґрунтованим та незаконним, вказуючи, зокрема, що вона є рідною сестрою ОСОБА_6 .У наданому відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_4 , не заперечуючи фактів укладання шлюбу 30.12.1995 між позивачем та ОСОБА_6 , яка є її рідною сестрою, придбання в період шлюбу 23.02.1998 позивачем ОСОБА_1 та його сином ОСОБА_8 Ѕ частини двохкімнатної квартири у ОСОБА_7 за вказаних позивачем обставин, зазначає, що після розірвання шлюбу 12.04.2011 ОСОБА_6 з ОСОБА_1 не мала стосунків, які б поєднували їх як чоловіка та жінку. Після розлучення вони не мали шлюбних стосунків, не вели спільного господарства, разом як жінка і чоловік не проживали. Метою розірвання шлюбу було саме припинення шлюбних відносин, які були нестерпними, так як позивач ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_6 тільки з матеріальної вигоди. Покійна ОСОБА_6 все життя працювала головним бухгалтером та підприємствах, отримувала високий дохід, кошти все життя накопичувала. Позивач ОСОБА_1 , ще будучи у шлюбі з ОСОБА_6 , постійно вимагав гроші на купівлю чи автомобіля, чи на інші дорогі витрати, то остання, відчуваючи корисливе ставлення до неї, зради чоловіка з іншими жінками та постійні сварки, вирішила припинити ці сімейні відносини. З вказаних причин вони розірвали шлюб у 2011 році.

21.11.2013 ОСОБА_6 стала власницею ѕ частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_5 , на підставі договору дарування 21.11.2013. у зв`язку з тим, що спільне проживання на одній площі вже з колишнім чоловіком було нестерпним, ОСОБА_6 просила ОСОБА_1 переїхати жити до вказаного будинку, а вона залишиться жити у квартирі по АДРЕСА_7 , так як варки між ними не припинялися і після розірвання шлюбу. ОСОБА_1 пообіцяв, що так і зробить, для чого знявся з реєстрації по АДРЕСА_6 та зареєструвався у житловому будинку АДРЕСА_5 . Але своє слово він не дотримався та періодично мешкав в квартирі, так як є власником ј частки, займав у квартирі окрему кімнату, на кухні мав окремий холодильник та готував їжу собі самостійно, тобто вони мешкали у квартирі як чужі люди, як сусіди. Зазначає, що вказані обставини та подробиці життя ОСОБА_6 та ОСОБА_1 після розірвання шлюбу зможуть підтвердити в судовому засіданні заявлені нею свідки. Крім того, в своїй позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що житловий будинок АДРЕСА_5 вони придбали разом з ОСОБА_6 , але доказів цього матеріали справи не містять. Також зазначає, що не відповідає дійсності вказана обставина в позові ОСОБА_1 , що вони розлучилися з ОСОБА_6 з метою отримання субсидій і по квартирі і по житловому будинку, але, відповідно до письмових доказів, а саме, копій повідомлень про призначення субсидії на житлово-комунальні послуги були оформлені лише з січня 2017 року відносно квартири АДРЕСА_4 та житлового будинку АДРЕСА_5 .

Відповідач ОСОБА_4 , посилаючись на положення ст. ст. 106, 108 СК України, зазначає, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_6 після розірвання шлюбу не проживали однією сім`єю, не мали спільного бюджету, взаємних обов`язків відносно один одного. Ствердження позивача ОСОБА_1 про те, що він поховав ОСОБА_6 за свої кошти, не відповідає дійсності, так як коли сталася ця скорбна подія, а саме, 26.11.2017, то з близьких та рідних нікого не було у місті. ОСОБА_1 зателефонував вранці того дня та повідомив, що ОСОБА_6 померла та сам запропонував свою допомогу у похованні ОСОБА_6 Рідні змогли прибути до м. Харкова тільки 27.11.2017 в день похорон.

Кошти на своє поховання померла ОСОБА_6 накопичувала та зберігала у себе в кімнаті у квартирі, про це знали усі родичі, тому коли ОСОБА_6 померла, ОСОБА_1 , скориставшись шоковим станом усіх рідних, нишпорив у її кімнаті та знайшов усі гроші у сумі приблизно 150 000 гр., документи на житло, банківські картки покійної, з яких зняв НОМЕР_1 гр. вже після її смерті, самовільно компенсувавши собі затрачений час на поховання ОСОБА_6 Іноді ОСОБА_6 чи ОСОБА_1 могли чимось допомогти один одному, але така допомога не є шлюбними відносинами. Вважає, що метою визнання розірвання шлюбу фіктивним для позивача є набуття права спадкування, із таким позовом за життя ОСОБА_6 він не звертався, що свідчить про його корисливі мотиви, який за життя ОСОБА_6 не намагався офіційно відносити шлюбні стосунки. Просить відмовити в задоволенні позову (а.с. 47-51).

26.12.2018 в підготовчому судовому засіданні представником позивача адвокатом Красніковою Л.С. подано відповідь на відзив ОСОБА_4 , в якому позивач вказує, що заперечення відповідача ОСОБА_4 стосуються власної оцінки їх стосунків з померлою ОСОБА_6 , вигідної їй на сьогоднішній день. Вважає цю позицію упередженою та продиктованою власними потребами. Зазначає також, що ОСОБА_4 мешкає у іншій області, зі своєю сестрою вони бачилися вкрай рідко і про їхнє особисте життя та стосунки з померлою їй мало що відомо. Вважає також протиріччями у відзивові посилання ОСОБА_4 на те, що ОСОБА_6 придбала будинок по АДРЕСА_5 , щоб його відселити, й, водночас, зазначає, що після його реєстрації у цьому будинку він продовжував проживати разом з нею по АДРЕСА_6 , що належала їм на праві сумісної власності. Просить відхилити доводи відповідача ОСОБА_4 (а.с. 119).

26.12.2018 в підготовчому судовому засіданні представником позивача адвокатом Красніковою Л.С. подано клопотання про залучення третьої особи Київський відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського МУЮ,у зв`язку з тим, що реєстрація розірвання шлюбу, фіктивність якого вона доводить, відбулась у Київському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського МУЮ (а.с. 120), та клопотання про допит свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (а.с. 121), які були судом задоволені.

Ухвалою Київського районного суду м. Хпркова від 26.12.2018 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Київський відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського МУЮ (адреса: 61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 61) до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (а.с. 126).

14.01.2019 до канцелярії суду 14.01.2019 надійшли пояснення від начальника Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області Сіренко Н. ОСОБА_14 від 10.01.2019, в яких зазначає, зокрема, що на підставі наказу Міністерства юстиції України №638/5 від 22.02.2017 Київський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області реорганізовано шляхом приєднання до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, який є правонаступником Київського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с. 128-129).

В ході проведення підготовчого судового засідання представник позивача ОСОБА_15 просила, з урахуванням письмових пояснень начальника Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області Сіренко Н.С. від 10.01.2019, залучити Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області до участі у справі у якості третьої особи.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2019залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 61) до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ; виключено зі складу третіх осіб Київський відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського МУЮ. (а.с. 139).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.02.2019задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Краснікової Л.С. про витребування доказів, витребувано з Восьмої Харківської державної нотаріальної контори відомості про те, хто звертався з заявами про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та мешкала за адресою: АДРЕСА_6 . Цією ж ухвалою закрити підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 150-151).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.05.2019задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Краснікової Л.С. про витребування доказів, витребувано від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Попляк О.С. відомості про те, хто звертався з заявами про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та мешкала за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 150-151).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Краснікова Л.С. позовні вимоги підтримали. Адвокат просила вважати технічною опискою допущену помилку в прізвище ОСОБА_6 в позовних вимогах, зазначену помилково як ОСОБА_16 .

В судовому засіданні 14.05.2019 позивач надав додаткові пояснення, виклавши їх також письмово, вказуючи, зокрема, що їх розлучення з ОСОБА_6 12.04.2011 було зроблено для зменшення сплати послуг ЖХК. Після розлучення вони продовжували вести спільне господарство і постійно проживали по АДРЕСА_6 . Постійно відпочивали влітку в Криму та на Харківщині на річці ОСОБА_17 . У них завжди все було спільне. Ні кімнат, ні холодильника окремих не було, вони харчувалися разом. Щодо вимог коштів на купівлю автомобіля та іншого такого не було. Кошти у них завжди були спільними. Він працював, вони продали будинок в смт Савинці Балаклійського району Харківській області (його спадок) і кошти були внесені в спільний бюджет. Сварок з Полуян і зрад з іншим жінками не було. Також зазначає, що про кошти він сам розповів рідним Полуян про кошти. Пояснював обставини спільного життя, вказуючи, що вони разом їздили на ринок, річку, він возив дружину по лікарнях, на масажі, на обстеження, ніяких коштів за це не брав, їжу купували за спільні кошти, за квартиру платили разом, ОСОБА_18 як бухгалтер вираховувала, скільки кому і за що потрібно платити. ОСОБА_19 після одруження з ними не проживав, мешкав з дружиною у її батьків і автомобіль купував в тій сім`ї, сам сплачував кредит. Також зазначив, що свідок ОСОБА_7 є хрещеним батьком двох дітей ОСОБА_20 (а.с. 218-219).

Представника відповідача ОСОБА_4 – адвокат Ромась Д.М. заперечувала проти задоволення позовних вимог. Підтримала позицію відповідача, викладену у відзиві на позов.

Відповідач ОСОБА_4 надала клопотання, заяву про розгляд справу у її відсутність, за участю її адвоката Ромась Д.М. (а.с. 79, 230).

Відповідач ОСОБА_3 поштою направила до суду заяви від 06.11.2018 та від 18.05.2019, в яких проти позовної заяви ОСОБА_1 заперечує, вказуючи, зокрема, що шлюб ОСОБА_1 та його рідної сестри ОСОБА_6 вже давно розпався, офіційно було оформлено розлучення шлюбних відносин у 2011 році. Усі роки проживання у спільній квартирі як власників не можна вважати сім`єю, так як ніяких шлюбних відносин між ними не було. Також між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не було взаємних прав та обов`язків, не мали спільний побут, кожен собі готував їжу, кожен мав свій холодильник, мешкали в окремих кімнатах. Підтримує відзив ОСОБА_4 на позовну заву. Просить суд розглядати цивільну справу у її відсутність, у зв`язку з важким станом здоров`я, має інвалідність першої групи. Просить в заявах у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Також зазначає в заяві від 18.05.2019, що з часу розірвання шлюбу її рідна сестра та ОСОБА_1 вимушені були проживати в одній квартирі. ОСОБА_1 пообіцяв сестрі, що поїде жити окремо і для цього навіть знявся з реєстрації по АДРЕСА_6 та прописався у житловому будинку по АДРЕСА_5 . ОСОБА_1 дуже погано ставився до його сестри і вони не жили разом (а.с. 62, 232).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про день, час, місце розгляду справи (а.с. 244), клопотань про відкладення до суду не надійшло, надано пояснення, в якому начальник Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області просить розглядати справу за відсутності представника (а.с. 128-129).

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

30.12.1995 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб в Київському відділі РАГС м. Харкова, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_2 від 30.12.1995 (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про право власності від 17.01.1995, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду на підставі розпорядження від 17.01.1995 № 1114, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 належала на праві спільної часткової власності, по Ѕ кожному, квартира АДРЕСА_4 (а.с. 11).

За договором купівлі-продажу № Н 36-8189 від 23.02.1998, зареєстрованим на Харківській Товарній ОСОБА_21 «Слобода», ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_8 1982 року народження, купили в рівних частках Ѕ частину квартири АДРЕСА_4 (а.с. 12).

Вказаний вище шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було розірвано 12.04.2011, про що в Книзі реєстрації розірвання шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 82 від 12.04.2011, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 12.04.2011 (а.с. 10).

Згідно договору дарування від 21.11.2013, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріально округу Харківської області Карафетовою К.В. за реєстровим № 4205, ОСОБА_22 , ОСОБА_23 передали безоплатно у власність ѕ частини житлового будинку літ. «А-1» з відповідними частинами прибудов та надвірних будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 таким чином: ОСОБА_22 -1/2 частину, ОСОБА_23 – ј частину, а ОСОБА_6 цей дарунок в цілому прийняла (а.с. 13, 14).

Згідно наданої позивачем ксерокопії розписки, датованої 26.09.2013, ОСОБА_23 знятий з реєстраційного місця проживання за адресою: АДРЕСА_5 , взяв у борг гроші в сумі 81700 гр. на ремонт частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 у ОСОБА_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 109).

Згідно наданої позивачем ксерокопії розписки, датованої 26.09.2013, ОСОБА_22 взяв у борг гроші в сумі 187910 гр. на ремонт частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 у ОСОБА_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 110).

Проте, вказані ксерокопії розписки не підтверджують доводи позивача ОСОБА_1 про те, що вони з дружиною ОСОБА_6 фактично купили вказану нерухомість за адресою: АДРЕСА_5 .

Більш того, вказаний договір дарування від 21.11.2013, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріально округу Харківської області Карафетовою К.В. за реєстровим № 4205, (а.с. 13, 14) не є нікчемним, не є оспорюваним, та вказаний правочин не визнаний судом недійсним.

Крім того, договір дарування датований 21.11.2013, тобто після розірвання шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_1 12.04.2011. При цьому, ОСОБА_1 не виступав стороною у вказаному договорі дарування. Також, згідно тексту розписок, ОСОБА_23 , ОСОБА_22 отримували вказані суми грошових коштів в борг саме у ОСОБА_6 , а не у ОСОБА_1 , чи в них обох.

Згідно даних паспорту на ім`я громадянина України ОСОБА_1 , він був зареєстрований, зокрема, з 25.03.1998 по 18.12.2013 за адресою: АДРЕСА_6 , з 25.12.2013 по 06.02.2018 – за адресою : АДРЕСА_5 , та з 06.02.2018 до теперішнього часу – знов за адресо: АДРЕСА_6 (а.с. 214-216).

Однак, факт реєстрації ОСОБА_1 за вказаною адресою: АДРЕСА_5 , що належав на праві власності у відповідних частках ОСОБА_6 , не може свідчити про їх проживання однією сім`єю.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 27.11.2017 серії НОМЕР_4 (а.с. 15).

В судовому засіданні 28.02.2019 за клопотанням позивача ОСОБА_1 та його представника – адвоката Краснікової Л.С. (а.с. 121) допитані свідками ОСОБА_24 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_25

Так, свідок ОСОБА_13 пояснив, що вони з Чернік товаришують приблизно 20 років, діти їх разом навчалися в школі. Чернік мешкає на АДРЕСА_7 у великій трикімнатній квартирі, зараз мешкає один, до цього мешкав з дружиною ОСОБА_26 , яка померла позаминулий рік. Вони мешкали як чоловік та жінка, на АДРЕСА_8 . Азовській робили ремонт, будинок був більше як дача, хто платив за житло, йому невідомо. Щоб вони розділяли майно, йому невідомо. Йому відомо, що шлюб їх декілька років потому було розірвано, він причинами не цікавився. Вказував також, що у Полуян був поганий стан здоров`я.

Свідок ОСОБА_24 пояснив , що знайомий з ОСОБА_1 з 2014 року, коли він придбав будинок по АДРЕСА_5 , а він мешкає по АДРЕСА_9 . ОСОБА_1 приїздив в будинок з дружиною, робили там ремонт, весь час були разом, ніколи не сварилися, Чернік приїздив орієнтовно раз-два рази на тиждень. Про їх бюджет йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_25 пояснила, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_5 (згідно паспортних даних - з 05.07.2014). Чернік та ОСОБА_27 весь час приїздили до будинку разом, разом робили ремонт, вони спілкувалися по-сусідськи з 2014 р. Також пояснила, що Полуян потрапила в аварію і деякий час на дачу не приїздила. Вона сприймала їх як сім`ю, щоб Чернік проживав окремо, такого не було. Полуян ніколи не скаржилася на чоловіка.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона мешкає в квартирі АДРЕСА_10 та є сусідкою позивача. Зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 завжди були разом та про розірвання їх шлюбу вона дізналася лише зараз. Пояснювала, що син Русла виїхав 10-12 років потому, а вони залишилися проживати в квартирі, вихідними виїздили на дачу. Зазначила, що ОСОБА_6 хворіла, мала поганий стан здоров`я.

Вказані показання свідків не підтверджують конкретних обставин проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_1 після їх розлучення як чоловіка та жінки однією сім`єю, не свідчать про наявність між ними фактичних шлюбних відносин після розірвання шлюбу, ведення спільного господарства, наявність взаємних прав та обов`язків.

В судовому засіданні 10.04.2019 були допитані за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 – адвоката Ромась Д.М. (а.с. 52) свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 . Вказані свідки також залучили письмово викладені пояснення (а.с. 184, 187-188, 191-194).

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що з ОСОБА_28 були знайомі з 1970 р., вона була незаміжня, потім вийшла заміж за ОСОБА_29 , у якого був маленький син ОСОБА_30 , вони проживали разом у ОСОБА_31 . В 2011 році вони розлучилися. Після розлучення з ОСОБА_32 на всіх сімейних святах була одна. ОСОБА_33 вона не бачила до похорон ОСОБА_34 в 2017 р., куди Чернік привозив Полуян на машині.

Свідок ОСОБА_7 вказувала про обставини та причини, які призвели до розлучення її покійної тітки ОСОБА_6 з ОСОБА_1 , вказуючи, що спільне життя було нестерпним і вони в 2011 році вирішили розлучитися. З того часу вони намагалися роз`їхатися, намагалися продати квартиру, але син ОСОБА_35 разом з батьком вимагали купити їм кожному по квартирі, що було неможливим. ОСОБА_36 після розлучення не хотіла жити з ОСОБА_1 , тому в 2013 р. вона запропонувала переїхати йому жити у приватний будинок по АДРЕСА_5 , який їй належав. Чернік спочатку погодився, але поставив Полуян умови зробити там ремонт, за її кошти, він навіть зареєструвався у будинку, але постійно в ньому не мешкав. У 2014р. ОСОБА_6 потрапила у лікарню з важкою травмою, її збила машина. Усім займався її рідний брат ОСОБА_7 За весь час лікування ОСОБА_1 ні разу не приїздив до лікарні, не допомагав ОСОБА_31 ніяким чином. ОСОБА_30 вдруге одружився, однак, на жодні свята ОСОБА_6 не запрошували, хоча вона з малолітства його виховала. ОСОБА_6 весь час скаржилася на постійні сварки з ОСОБА_1 , їй також важко було ходити на милицях після аварії, він їй нічим не допомагав.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, зокрема, що про те, що в 2011 році Чернік та Полуян розлучилися, знали всі. Остаточною причиною розлучення стали нестерпні стосунки, Чернік домомагав синові виплачувати кредит, грошей ОСОБА_37 не давав, ніякого вкладу в сімейний бюджет не вносив ОСОБА_18 постійно платила за Черніка, він вимагав з неї гроші, хотів, щоб вона давала гроші і на кредит за машину його сина ОСОБА_20 . Характеризував їх відносини з негативної сторони. Пояснив, що коди в 2014 році Полуян збила машина, вона подзвонила йому, а не ОСОБА_38 Він особисто вирішував всі питання стосовно її лікування та догляду, підтримував з тіткою дружні стосунки весь час. З 2011 р., після розлучення, на другому весіллі ОСОБА_39 , на днях народження його та його дітей ОСОБА_40 не звали, вона не була присутньою. ОСОБА_18 дійсно їздила з ОСОБА_41 на ринок, в лікарню, але він надавав їй платні послуги як водій, вона весь час йому платила за такі поїздки, він її використовував. Полуян ховала він Черніка гроші, документи на квартиру, Чернік жив в окремій кімнаті, Полуян не могла його вигнати, тому що ОСОБА_42 та його син стали співвласниками квартири. Бюджет вони вели роздільний, спільне господарство не велося, спали в різних кімнатах, кожен окремо харчувався, продукти Полуян купувала собі сама, незважаючи на те, що пересувалася на милицях, іноді він платно возив її на базар, але вона оплачувала йому за бензин , вона також сама платила за квартиру.

З пояснень свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 судом достовірно встановлено, що розірвання шлюбу в 2011 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 не було фіктивним, відносини між ними на той час стали нестерпними, збереження шлюбу було неможливим, та що після розірвання шлюбу вони не мали шлюбних відносин, не вели спільного господарства. Після розірвання шлюбу вони вимушені були мешкати в одній квартирі, яка їм належала на праві власності, іншого житла не мали, однак, сварки між ними не припинялися і після розірвання шлюбу. В подальшому ОСОБА_6 придбала частину житлового будинку по АДРЕСА_5 , яка була непридатною для житла та потребувала ремонту. ОСОБА_6 просила ОСОБА_1 переїхати жити до вказаного будинку, а вона залишиться у квартирі. ОСОБА_1 з цією метою знявся з реєстраційного обліку та у 2013 році зареєструвався за адресою: АДРЕСА_5 , однак, своєї обіцянки не виконав, та періодично мешкав в квартирі, займав окрему кімнату, на кухні мав окремий холодильник та готував їжу собі самостійно, вони мешкали в одній квартирі як чужі люди.

Дійсно, за договором-замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_6 , замовником організації та проведення поховання, облаштування місця поховання виступив ОСОБА_1 , який сплатив вартість наданих Комунальним підприємством «Ритуал» ритуальних послуг в сумі 13090 гр. 00 коп., отримав свідоцтво про поховання № 1128 померлої ОСОБА_6 (а.с. 17, 18).

Однак, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що ОСОБА_1 поховав ОСОБА_6 за власні кошти, отримавши допомогу на поховання.

З пояснень свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_7 встановлено, що на момент смерті ОСОБА_6 26.11.2017 з близьких та рідних нікого не було в м. Харкові. ОСОБА_1 зателефонував вранці ОСОБА_7 та повідомив йому про смерть ОСОБА_6 , а також запропонував свою допомогу у її похованні. Рідні змогли прибути до м. Харкова лише 27.11.2017 в день поховання. ОСОБА_6 за життя накопичила гроші на поховання, про що знали всі родичі. Вказані гроші ОСОБА_1 знайшов в особистих речах ОСОБА_6 Вказані пояснення свідків не заперечував в судовому засіданні й позивач ОСОБА_1

З наданих представником відповідача ОСОБА_4 – адвокатом Ромась Д.М., відповідачем ОСОБА_3 даних судом достовірно встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідними сестрами, що підтверджується також посвідкою про народження ОСОБА_43 (а.с. 55), свідоцтвами про укладання шлюбів ОСОБА_4 (дівоче прізвище – ОСОБА_31 ) (а.с. 57), свідоцтвом про народження ОСОБА_6 (а.с. 58).

Згідно відповіді Восьмої Харківської державних нотаріально контори від 20.03.2019 № 1160/01-16, за даними перевірки архівних матеріалів, що знаходяться на зберіганні у справах нотаріальної контори, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_6 , спадкова справа не заводилася, з заявами про прийняття спадщини /відмову від спадщин ніхто із спадкоємців не звертався, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Перевірка проводилася згідно Алфавітних книг обліку спадкових справ Восьмої Харківської державної нотаріальної контори за 2017-2019 роки. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат», спадкова справа може бути заведена будь-яким приватним нотаріусом ХМНО після осіб, які померли після 01.06.2009, та будь-якою державною нотаріальною конторою м. Харкова, згідно Наказу Головного управління юстиції у Харківській області № 205/6 від 28.04.2010, яким скасовано територіальний поділ між держнотконторами м. Харкова з питань оформлення спадкових справ (а.с. 210).

Згідно листа приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Попляк О.С. від 30.05.2019 № 180/01-16, з заявам про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мешкала за адресою: АДРЕСА_6 , звернулася ОСОБА_4 , подав заяву нотаріусу, оформлену належним чином та у встановлений законодавством термін. Інших заяв не надходило (про прийняття, відмову) (а.с. 235).

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, зокрема, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем ОСОБА_6 можливе лише за умови настання певних юридичних наслідків у випадках, передбачених нормативно-правовими актами. Так, зокрема, згідно ст. 74 та 91 СК України встановлення таких фактів впливає відповідно на майнові права таких осіб та виникнення права на спадкування.

Частиною 2 ст. 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно положень ст. 106 СК України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

У ст. 108 СК України передбачено визнання розірвання шлюбу фіктивним. Так, за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім`єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що у відповідності до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У контексті спірних правовідносин, для визнання розірвання шлюбу фіктивним, як передбачено в ст. 108 СК України, та встановлення факту постійного проживання однієї сім`єю ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на час відкриття спадщини позивач повинен довести, що він та ОСОБА_6 продовжували проживати однією сім`єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.

Чернік ОСОБА_44 , усупереч вимогам ст. ст. 12, 81 ЦПК України, в судовому засіданні не довів факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_6 після розірвання їх шлюбу 12.04.2011 у Київському відділі ДРАЦС Харківського міського управління юстиції та на час відкриття спадщини після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та що вони не мали наміру припинити шлюбні відносини, а той факт, що вони мешкали в одній квартирі, будучи її співвласниками, сам по собі вказаних висновків суду не спростовує.

Судом достовірно встановлено з наданих позивачем даних, що, дійсно, згідно повідомлення про призначення субсидії на ЖКХ до особової справи № 59398, уповноваженому власнику/наймачеві ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 , згідно рішення комісії (прот. № 10 від 22.03.2017 ), призначено житлову субсидію з січня 2017 р. по квітень 2017 р. включно. Розраховано субсидію на 3 місяці, з січня 2017 р. по лютий 2017 р. включно щомісячно в сумі 2641 гр. 46 коп. (а.с. 19, 20).

Згідно повідомлення про призначення субсидії на ЖКХ до особової справи № 59398, уповноваженому власнику/наймачеві ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 , згідно рішення комісії (прот. № 10 від 22.03.2017 ), призначено житлову субсидію з жовтня 2017 р. по квітень 2018 р. включно. Розраховано субсидію на 1 місяць, з жовтня 2017 р. по жовтень 2017 р. включно щомісячно в сумі 1651 гр. 59 коп. (а.с. 21).

Згідно повідомлення про призначення субсидії на ЖКХ до особової справи № 59398, уповноваженому власнику/наймачеві ОСОБА_6 , АДРЕСА_1 , за перерахунком згідно рішення комісії (прот. № 10 від 22.03.2017 ), призначено житлову субсидію з травня 2017 р. по квітень 2018 р. включно. Розраховано субсидію на 5 місяців, з листопада 2017 р. по березень 2018 р. включно щомісячно в сумі 2800 гр. 49 коп. (а.с. 22).

Згідно повідомлення про призначення субсидії на ЖКХ до особової справи № 74832, уповноваженому власнику/наймачеві ОСОБА_1 , АДРЕСА_11 , призначено житлову субсидію з січня 2017 р. по квітень 2017 р. включно, розраховано субсидію на 3 місяці, з січня 2017 р. по лютий 2017 р. включно щомісячно в сумі 1977 гр. 27 коп. (а.с. 23).

Згідно повідомлення про призначення субсидії на ЖКХ до особової справи № 74832, уповноваженому власнику/наймачеві ОСОБА_1 , АДРЕСА_11 , призначено житлову субсидію з жовтня 2017 р. по квітень 2018 р. включно, розраховано субсидію на 1 місяць, з жовтня 2017 р. по жовтень 2017 р. включно щомісячно в сумі 973 гр. 23 коп. (а.с. 24).

Згідно повідомлення про призначення субсидії на ЖКХ до особової справи № 74832, уповноваженому власнику/наймачеві ОСОБА_1 , АДРЕСА_11 , призначено житлову субсидію з травня 2017 р. по квітень 2018 р. включно, розраховано субсидію на 5 місяців, з листопада 2017 р. по березень 2018 р. включно щомісячно в сумі 1846 гр. 14 коп. (а.с. 25).

Таким чином, згідно вказаних повідомлень про призначення субсидії ЖКХ, вперше субсидіє було призначеноуповноваженому власнику/наймачеві ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно рішення комісії (прот. № 10 від 22.03.2017 ), з січня 2017 р., та уповноваженому власнику/наймачеві ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_11 , також з січня 2017 р.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_6 було фіктивним, та було зумовлено саме отриманням субсидії. При цьому, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , як встановлено вище, було розірвано ще 12.04.2011, а субсидії ЖКХ було призначено майже через шість років потому.

Крім того, з моменту розірвання шлюбу 12.04.2011 до смерті ОСОБА_6 26.11.2017 минуло понад 6 років, даних, що ОСОБА_1 за життя ОСОБА_6 намагався визнати розірвання шлюбу фіктивним чи офіційно відновити шлюбні відносини, суду не надано. З даним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 14.08.2018, тобто через майже через 9 місяців після смерті ОСОБА_6 , з метою отримання спадщини.

Посилання на спільне проживання в одній квартирі колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , які є співвласниками квартири, не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу у розумінні ст. 74 СК України, без наявності інших ознак сім`ї.

Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Проте, матеріалами справи не підтверджується та позивачем не доведено в спірних правовідносинах постійне ведення колишнім подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_1 спільного побуту, бюджету, наявність взаємного матеріального забезпечення, взаємних прав та обов`язків. Обставини, наведені свідками зі сторони позивача, повинні бути підтверджені й іншими належними та допустимими доказами.

Даних, що після розірвання шлюбу 12.04.2011 колишнє подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 прожовували проживати однією сім`єю, і не мали наміру припинити шлюбні відносини, як того вимагають положення ст. 108 СК України для визнання розірвання шлюбу фіктивним, суду не надано.

Ураховуючи наведене та виходячи із обставин, встановлених судом, суд приходить до висновку щодо недоведеності позивачем позовних вимог, тому підстави до задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про визнання недійсним розірвання шлюбу, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 61).

Суддя С.О. Муратова