Решение № 8265708, 04.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2010 р. Справа № 33/143-09

вх. № 5351/3-33

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Черняк І.Ю., дов.№б/н від 30.12.09р.

відповідача - Закаблуков А.С.,дов.№125 від 05.01.10р.

розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки

до Харківське обласне КП "Дирекція розвитку інфраструктури територіі", м. Харків

про стягнення 1384456,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачзвернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, з урахуванням уточнень, прийнятих судом до розгляду, 1381653,88грн., у тому числі 1239868,39грн. основного боргу, 72859,65грн. пені, 53190,40грн. інфляційних витрат та 15735,44грн. 3% річних за договором купівлі-продажу теплової енергії, яка поставляється установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів № 399, укладеним між сторонами 07.11.2008р. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначає про оплату основного боргу в повному обсязі, заперечує проти стягнення пені, інфляційних та 3% річних, посилаючись на договір № 685/193 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 193, укладений 20.10.2009р. Відповідач вважає, що не повинен нести відповідальність за своєчасні розрахунки у відповідності до п.2 ст.218 ГК України та ст..614 ЦК України та стверджує, що правовідносини сторін за договором не відповідають диспозиції ст.625 ЦК України, тому як відповідач частину грошей отримує для розрахунків з Державного бюджету у вигляді різниці в тарифах та безпідставно гроші не зберігає.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 11.02.2010р. до 02.03.2010р., та з 02.03.2010р. до 04.03.2010р.

В судовому засіданні представник позивача зазначив про оплату відповідачем основного боргу в повному обсязі. Просить стягнути пеню, інфляційні витрати та 3% річних.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності встановив наступне.

07.11.2008р. між сторонами укладено Договір купівлі-продажу теплової енергії, яка поставляється установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів № 399 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, позивач зобов*язався передати у власність відповідача теплову енергію, а відповідач - прийняти та оплатити теплову енергію на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п.4.1 Договору, остаточний розрахунок за поточний місяць за спожиту теплову енергію проводиться до 9 числа наступного місяця, згідно Акту приймання-передачі теплової енергії для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

На виконання умов Договору, позивач за період з листопада 2008р. по травень 2009р. за Актами приймання-передачі теплової енергії для потреб бюджетних організацій передав відповідачу теплову енергію на загальну суму 1659888,32грн., що підтверджується матеріалами справи, однак відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов*язання за Договором в частині оплати отриманої теплової енергії, сплативши лише 420019,93грн., внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, виникла заборгованість на суму 1239868,39грн.

Але при дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідачем після звернення позивача з позовом до суду заборгованість за договором в сумі 1239868,39грн. перерахована в повному обсязі. Враховуючи, що на час розгляду справи в суді між сторонами в цій частині відсутній предмет спору, суд вважає необхідним в частині стягнення заборгованості за отриману теплову енергію в сумі 1239868,39грн. припинити провадження по справі на підставі п.1-1ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 53190,40грн. та 3% річних в сумі 15735,44грн. за період з 10.12.2008р. по 14.08.2009р. є обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.6.2 Договору, зобов’язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу. Позивачем наданий обгрунтований розрахунок пені за період з 10.12.2008р. по 10.06.2009р. За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 72859,65грн. пені обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Заперечення відповідача та його твердження про необхідність відмови в задоволенні позову в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних з підстав того, що він не повинен нести відповідальність за несвоєчасні розрахунки суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Тобто, за умовами цієї норми визначено, що відповідальність, встановлена ч.2 цієї статті, настає за будь-яких умов, без врахування наявності або відсутності вини боржника у простроченні виконання грошового зобов’язання, тому твердження відповідача про відсутність його вини в наявності прострочення, що виключає його відповідальність та є підставою для відмови в позові, суд вважає необґрунтованим та безпідставним. Тим більше договір не містить будь-яких зауважень щодо незастосування певної відповідальності та наявності обставин, які її виключають.

Дійсно, 20.10.2009р. між сторонами –учасниками розрахунків було укладено договір за № 685/193 про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. з метою погашення взаємної заборгованості. За цим договором відповідач (Сторона 4) перераховує позивачу (Стороні 5) кошти в сумі 1239000,00 грн. для погашення заборгованості за теплову енергію згідно з договором від 07.11.2008р. № 399 за 2008-2009рік.

Відповідно до п.5.2 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов’язань за договором.

Окрім того, згідно п.5.3 договору він є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування. Тобто, в разі відсутності фінансування за договором № 685/193, зобов’язання по оплаті 1239000,00грн. за договором № 399 продовжують існувати та не вважаються виконаними за будь-яких умов. Суд вважає, що укладення цього договору не змінило та не припинило зобов’язання відповідача по оплаті утвореної заборгованості за договором № 399, договором лише передбачено можливість погашення існуючої заборгованості у відповідності до визначеного договором про взаєморозрахунки порядку.

Договір від 399 від 07.11.2008р., за яким позивачем нараховано заборгованість, інфляційні, 3% річних та пеню не визнано недійсним у встановленому законом порядку, в п.10.1 договору сторонами визначено, що договір в частині проведення розрахунків діє до їх повного здійснення. Будь-якого іншого договору про зміну первісного зобов’язання на нове зобов’язання між сторонами не було укладено. Суд вважає, що підписання договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 193 не змінювало первісного зобов’язання відповідача по сплаті за отриману теплову енергію за договором № 399 на нове зобов’язання, тому дію первісного зобов’язання не було припинено.

Крім того, зобов’язання відповідача за договором в частині повної та своєчасної оплати були визначені без будь-яких виключень або обмежень. Умовами договору не визначено третьої сторони, яка має бути відповідальною за проведені розрахунки. Умовами договору відповідальність з проведених оплат покладена лише на відповідача без будь-яких посилань на особливий характер розрахунків.

За таких обставин, суд вважає, що до дати погашення заборгованості в повному обсязі мало місце прострочення виконання грошового зобов’язання за договором і позивач не був позбавлений здійснювати нарахування інфляційних,3% річних та пені.

Крім того, позивачем нараховано інфляційні,3% річних та пеню за період, який передував укладенню договору про проведення взаєморозрахунків, тому твердження відповідача про відсутність у позивача підстав для їх нарахування у визначений в позовній заяві період, суд вважає необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 193 від 05.03.2009 року, підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без врахування пені, штрафних та фінансових санкцій). За таких обставин, договір укладався тільки стосовно існуючої заборгованості і ніяким чином не стосувався відповідальності сторін у вигляді пені, інфляційних та 3% річних, право на нарахування яких визначено ст.625 ЦК України.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 13816,54грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 625 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури територіі" (61022, м.Харків, Держпром, 3 під*їзд, 5 поверх, в тому числі п/р 260023011273 в Першому Харківському філіалі АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 03361721) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (62371, сел.Подвірки, Дергачівського району, Харківської області, в тому числі п/р 2600615312665 в АКБ "Базис" м.Харків, МФО 351760, код ЄДРПОУ 05471230) 72859,65грн. пені, інфляційних в сумі 53190,40грн., 3% річних в сумі 15735,44грн., 13816,54грн. витрат по сплаті держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1239868,39грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Суддя

Рішення підписане 09.03.2010р.