Постановление суда № 82609137, 20.06.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 червня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1002/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Сулими М.П.

позивача – ОСОБА_1

представників позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника відповідача - Маркідонова О.В.

розглянув у підготовчому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Новодністровської міської ради, Чернівецької обласної державної адміністрації

про визнання протиправними та скасування рішень.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа 824/1002/18-а за позовом ОСОБА_1 до Новодністровської міської ради, Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень.

У підготовчому засіданні, 20.06.2019 р. представником Новодністровської міської ради подано клопотання про виключення копій електронних документів із числа доказів, витребування доказів та проведення експертизи відеозаписів.

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначав, що подані позивачем 18.04.2019 р. електронні докази, відеофайли: “VID_20180701_143407 громадське обговорення 01.07.2018”, “VID_20180701_153053_2 громадське обговорення 01.070218_1”, “Ломачинці сільрада 02.07.2018”, які записані на носії інформації ALERUS DVD-R 4,7 GB16*SPEED, є неналежними та недостовірними, оскільки електронні докази подані у формі електронної копії на цифровому диску ALERUS DVD-R 4,7 GB16*SPEED та викликають обгрунтовані підозри стосовно належності і допустимості поданих відеоматеріалів через можливість фальсифікування відомостей, котрі містяться саме на вказаних копіях електронних доказів. На переконання представника відповідача, з метою підтвердження факту, що вказані електронні докази є сфальсифікованими, необхідно призначити експертизу відеозапису та витребувати у позивача оригінали електронних доказів, що знаходяться безпосередньо на їх носіях, а саме на мобільних телефонах власників ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 .

Представники позивача заперечували проти вказаного клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

У підготовче засідання призначене на 20.06.2019 р. відповідач (Чернівецька обласна державна адміністрація) не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи положення ст. 181 та ч. 3 ст. 194 КАС України, суд вважає за можливе розглянути клопотання про виключення копій електронних документів із числа доказів, витребування доказів та проведення експертизи відеозаписів, за відсутності відповідача.

Розглянувши клопотання про виключення копій електронних документів із числа доказів, витребування доказів та проведення експертизи відеозаписів, заслухавши думку учасників справи, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право, у т.ч.: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 99 КАС України встановлено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

За змістом ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 73 КАС України).

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 74 КАС України).

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінку доказів врегульовано ст. 90 КАС України. Так, згідно положень даної статті, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 80 КАС України передбачає, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Клопотання подається: позивачем – разом із поданням позовної заяви, відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – разом із відзивом чи письмовими поясненнями третьої особи. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно і докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно ч. 3 ст. 180 КАС України, якщо доданий до справи або наданий суду учасником справи для ознайомлення документ або інший доказ викликає обґрунтований сумнів у його достовірності, учасник справи може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи.

З матеріалів справи видно, що 18.04.2019 р. представник позивача подав до суду електронні докази, відеофайли: “VID_20180701_143407 громадське обговорення 01.07.2018”, “VID_20180701_153053_2 громадське обговорення 01.070218_1”, “Ломачинці сільрада 02.07.2018 ”, які записані на носії інформації ALERUS DVD-R 4,7 GB16*SPEED.

У поданому клопотанні представник відповідача зазначав, що вказані електронні докази є неналежними та недостовірними, оскільки вони подані у формі електронної копії на цифровому диску ALERUS DVD-R 4,7 GB16*SPEED, можуть бути сфальсифікованими, тому підлягають виключенню із матеріалів справи.

Однак, всупереч вимог ст. ст. 72 - 77, 180 КАС України представник відповідача не надав доказів того, що зазначені електронні документи отримано з порушенням закону, або будь-яких інших доказів, які б стверджували про їх недостовірність.

Крім того, представник відповідача не надав доказів фальсифікації позивачем електронних доказів та не навів обґрунтованих підстав, які свідчать про сумнів у їх достовірності.

Відтак, суд перевіряючи обставини зазначені у поданому відповідачем клопотанні в частині виключення копій електронних документів із числа доказів та витребуванні доказів, не досліджуючи при цьому змісту зазначених доказів у відповідності до приписів ст. 90 КАС України, вбачає відсутність правових підстав для його задоволення.

Стосовно клопотання відповідача в частині проведення експертизи відеозаписів, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 р. № 4038-XII (далі - Закон № 4038-XII) визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з ст. 68 КАС України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов`язаний дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

За положеннями п.7 ст. 68 КАС України експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних із проведенням експертизи і викликом до суду.

Відповідно до ст. 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Згідно п.1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом від 08.10.1998 р. № 53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 03.11.1998 р. за № 705/3145 призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Пунктом 1.2 Інструкції встановлено, що основними видами (підвидами) експертизи є: криміналістична; інженерно-технічна; економічна; товарознавча; експертиза у сфері інтелектуальної власності; психологічна; мистецтвознавча; екологічна; військова; судово-ветеринарна; гемологічна.

З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики щодо вирішення питань, які потребують застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань, експертними установами організовується проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної), у тому числі й тих, що перебувають у стадії наукової розробки (п.п. 1.2.12 п. 1.2 Інструкції).

В поданому до суду клопотанні відповідач не обґрунтував необхідність проведення експертизи та не вказав який вид необхідно провести судової експертизи.

Крім того, відповідач не вказав, якій саме судово-експертній установі необхідно доручити її проведення чи конкретному атестованому експерту, а також не зазначав питання щодо оплати експертизи.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність поданого відповідачем клопотання в частині проведення експертизи відеозаписів.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 68, 72 - 77, 80, 90, 99, 102, 166, 167, 181, 194, 248, 256, 293 та 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника Новодністровської міської ради про виключення копій електронних документів із числа доказів, витребування доказів та проведення експертизи відеозаписів, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала в повному обсязі складена 25.06.2019 р.

Суддя Левицький В.К.