Решение № 82597347, 20.06.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2019 року м. Рівне №460/621/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Твариство з обмеженою відповідальністю " Українська лісопереробна компанія" доГоловне управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лісопереробна компанія» (далі - позивач, ТОВ «Українська лісопереробна компанія») звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі – відповідач, Головне управління ДФС у Рівненській області), в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.01.2019 р. № 0001111407 про збільшення грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності 15010100 на суму Сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот сорок шість гривень 29 коп., визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001121407 від 28.01.2019 за платежем Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів 14070100 на суму тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 28 коп., стягнути судові витрати.

Обґрунтовуючи свій позов позивач вказує, що податкові повідомлення-рішення є незаконними так як перевірка проведена незаконно, придбання майна підтверджено належними документами, а відтак за захистом свого порушеного права вимушений звернутися з позовом до суду.

Ухвалою суду від 22.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що при проведенні перевірки та прийнятті податкових повідомлень-рішень керувалися тим, що перевіркою Сертифікату, проведеною уповноваженими органами Німеччини, не підтверджено преференційне походження 29 із 32 позицій комплектного об`єкту, вказаних в рахунках № НОМЕР_1 , 20160064, 20160065, 20160066, НОМЕР_2 , 20160068. Тобто, в порушення вимог ст.26 Протоколу 1 єдиного підтвердження преференційного походження товару «Комплектний об`єкт. Лінія розпилювання деревини автоматизована, що була у використанні, цивільного призначення» ТОВ «УЛПК» не надано. Отже, Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 23.12.2016 №А816191 не може бути визнаний для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до товару «Комплектний об`єкт. Лінія розпилювання деревини автоматизована, що була у використанні, цивільного призначення», оформленого ТОВ "УЛПК" за МД типу ІМ40ДЕ від 26.12.2016 №101110003/2016/004197, від 26.12.2016 №101110003/2016/004204, від 26.12.2016 №101110003/2016/004210, від 26.12.2016 №101110003/2016/004215, від 27.12.2016 №101110003/2016/004216, від 27.12.2016 №101110003/2016/004217. Виходячи з інформації наданої уповноваженим органом іноземної держави (Головного митного управління Мюнстер, Федерального агентства з перевірки походження товару Німеччини від 17.09.2018 №2 4215 Е - 254/17-1 та Головного митного управління Ландсхут від 10.09.2018 №2 4215 В - В 1102 - 5/2017 про результати перевірки сертифікату EUR.1 №А816191) країну походження імпортованого товару не визначено. Таким чином, за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання преференційного митного режиму і звільнення від оподаткування, з урахуванням отриманої інформації від компетентних органів Німеччини, відповідно до частини 14 статті 354 Митного кодексу України під час перевірки правильності визначення країни походження товару в МД типу ІМ40ДЕ від 26.12.2016 №101110003/2016/004197, від 26.12.2016 №101110003/2016/004204, від 26.12.2016 №101110003/2016/004210, від 26.12.2016 №101110003/2016/004215, від 27.12.2016 №101110003/2016/004216, від 27.12.2016 №101110003/2016/004217, як такого що походить з країн Європейського Союзу, встановлено неправомірність зазначених підстав для надання преференційного митного режиму і звільнення від оподаткування товару, оскільки даний товар не може бути визнаним таким, що походить з Європейського Союзу. Відповідно до статті 270 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ (зі змінами та доповненнями), правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 2 статті 48 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-УІ (зі змінами та доповненнями), товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. Заявлення недостовірних відомостей про характеристики товару (країна походження), які відрізняються від даних, отриманих від уповноважених органів іноземних держав (компетентний орган Німеччини), призвело до застосування преференційної ставки мита на товар походженням з Європейського Союзу, що ввезений на територію України ТОВ "УЛПК", замість застосування повної ставки мита згідно розділу XVI Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.2013 № 584-VII «Про Митний тариф України» та, як наслідок - до несвоєчасного та неповного нарахування та сплати митних платежів.

Таким чином, як вважає відповідач, за результатами перевірки встановлено факт декларування недостовірних відомостей стосовно країни походження товару за МД типу ІМ40ДЕ від 26.12.2016 №101110003/2016/004197, від 26.12.2016 № 01110003/2016/004204, від 26.12.2016 №101110003/2016/004210, від 26.12.2016 №101110003/2016/004215, від 27.12.2016 № 101110003/2016/004216, від 27.12.2016 №101110003/2016/004217, імпортованого ТОВ "УЛПК", що призвело до заниження розміру митних платежів на загальну суму 191 660,45 грн., чим порушено вимоги частини 4 та частини 5 статті 280, частини 1 статті 281. Розрахунок недоборів митних платежів, не сплачених до бюджету ТОВ "УЛПК" внаслідок факту декларування недостовірних відомостей щодо товару, імпортованого за МД типу ІМ40ДЕ від 26.12.2016 №101110003/2016/004197, від 26.12.2016 №101110003/2016/004204, від 26.12.2016 №101110003/2016/004210, від 26.12.2016 №101110003/2016/004215, від 27.12.2016 №101110003/2016/004216, від 27.12.2016 №101110003/2016/004217 наведено в Додатку № 1 до акта перевірки, який є невід`ємною частиною акта перевірки.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято податкові-повідомлення-рішення від 28.01.2019 р. № 0001111407 про збільшення грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності 15010100 на суму Сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот сорок шість гривень 29 коп., та податкове повідомлення-рішення № 0001121407 від 28.01.2019 за платежем Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів 14070100 на суму тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 28 коп.

Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Підставою для проведення перевірки слугувала інформація отримана за зверненням ДФС України від 02.10.2018 №30506/7/99-99-19-04-03-17 на яке надіслано відповіді від уповноважених органів Німеччини: Головного митного управління Мюнстер, Федерального агентства з перевірки походження товару Німеччини від 17.09.2018 №2 4215 Р - 254/17-1 та Головного митного управління Ландсхут від 10.09.2018 №2 4215 В - В 1102 - 5/2017 про результати перевірки сертифікату EUR.1 №А816191. У відповіді вказано наступне: «Перевірка виявила, що у вкладеному свідоцтві про наявність пільг вказаних товарів частково йдеться про внутрішні товари Європейського Союзу відповідно до Протоколу 1 Договору про асоціацію між Європейським Союзом та його країнами-учасниками. У позиціях 12, 15 та 17 рахунку №20160064, а також позиції 27 та 28 рахунку №20160067 мова йде про внутрішні товари Європейського Союзу стосовно вищевказаного договору. Для всіх інших товарів походження Європейського Союзу не було доведене».

Товари, а саме лінія з розпилювання деревини автоматизована, яка була у використанні, цивільного призначення за кодом УКТЗЕД 8465109000 загальною фактурною вартістю 3033734,50 грн., загальною митною вартістю 3194340,44 грн., придбана по зовнішньо - економічному контракту у Vector Plus GmBH (94065, Waldkirchen, Emerenzweg 38a, Deutschland) контракт від 07.11.2016 р. № 07/11/16.

Згідно умов контракту від 07.11.2016 компанія Vector Plus GmBH продає, а ТОВ «УЛПК» отримує лінію розпилювання деревини автоматизовану “Bandsage Fabrikat SRM 1600” в номенклатурі, кількості та по цінам згідно супроводжувальних документів і специфікації № 1. Контракт діє до повного його виконання, але не пізніше 31.12.2017. Поставка здійснюється на умовах FCA згідно Інкотермс 2000. Загальна вартість контракту 110500 Євро. Ціна включає в себе вартість упаковки в плівку, в якій поставляється товар. Валюта платежу Євро. Умови оплати – 30% передоплата, 70% перед завантаженням. Місце фактичної передачі товару Wehrheim.

Товар поставлено у повному обсязі, ввезення товару оформлено митними деклараціями МД від 26.12.2016 №101110003/2016/004197, від 26.12.2016 №101110003/2016/004204, від 26.12.2016 №101110003/2016/004210, від 26.12.2016 №101110003/2016/004215, від 27.12.2016 №101110003/2016/004216, від 27.12.2016, №101110003/2016/004217.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сторони по даній справі не заперечували проти виду товару, його кількості, що переміщувався позивачем через митний кордон та підлягав митному контролю. Спір між сторонами по даній справі виник щодо встановлення країни походження (виробника) товару, який ввозився позивачем на митну територію України, та як наслідок наявності чи відсутності права позивача на пільгове розмитнення вказаного товару, зумовленого Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Митного кодексу України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною першою статті 300 МК України передбачено, що умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Згідно частини 2 статті 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 36 МК України положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до частини 7 статті 36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частиною 3 статті 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару

Відповідно до статті 43 МК України, засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями (частина 5), а декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (частина 6).

Вищевказаними нормами права встановлено перелік документів, які можуть підтвердити країну походження товару, серед яких зазначений сертифікат про походження товару. Отже, сертифікат про походження товару є лише одним із документів, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску їх відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до частини 8 статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Частиною 9 статті 43 МК України передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Частинами 1, 2 статті 44 МК України передбачено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 МК України, у разі ввезення товару на митну територію України, сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно з частиною 1 статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Починаючи з 01.01.2016 умови торгівлі між Україною та Європейським Союзом регламентуються положеннями розділу IV «Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року (надалі - Угода про асоціацію).

Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» (надалі - Протокол І, до цієї Угоди).

Частиною 1 статті 2 розділу 2 Протоколу І встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до частини 1 статті 16 розділу 5 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1;

2. У випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Відповідно до частини 1 статті 17 розділу 5 Протоколу І Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митним органом країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Стаття 28 Протоколу І встановлює, що до складу документації, зазначеної в статтях 17(3) і 22(3) цього Протоколу, використовуваної для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу, можуть входити, «interalia» (переклад - також), в тому числі:

(a) прямі свідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у міжнародній системі обліку;

(b) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(c) документи, що підтверджують обробку матеріалів у Європейському Союзі або Україні, видані чи складені в ЄС або Україні, якщо застосування таких документів відповідає чинному законодавству відповідної країни;

(d) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або декларації інвойс, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені в Європейському Союзі або Україні згідно з цим Протоколом;

(e) належні свідчення про обробку, виконану з межами Європейського Союзу або України згідно з положеннями статті 12 даного Протоколу, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.

Таким чином сертифікат EUR.1 № А816191 від 23.12.2016 року виданий експортеру Vector Plus GmBH (94065, Waldkirchen, Emerenzweg 38a, Deutschlsand) і саме він несе відповідальність за достовірність інформації викладеної у ньому. Як вбачається із наданих документів та положень, що регулюють порядок видачі сертифікату з перевезення товару EUR.1, ТОВ «УЛПК» із заявами про видачу сертифіката EUR.1 № А816191 від 23.12.2016 не зверталась, цей сертифікат надано продавцем Vector Plus GmBH, яке є експортером товару для Німеччини, а відтак саме воно відповідальне за надання відомостей необхідних для підтвердження походження товару.

Як вбачається із відповіді Головного митного управління Ландсхут наданого Державній фіскальній службі України, від 10.09.2018 року, документ № Z4215 B-B 1102 – 5/2017, перевірка виявила, що у вкладеному свідоцтві про наявність пільг вказаних товарів, частково йдеться про внутрішні товари Європейського Союзу відповідно до Протоколу 1 Договору про асоціацію між Європейським Союзом та його країнами-учасниками. У позиціях 12, 15 та 17 рахунку № 20160064, а також позиціях 27 та 28 рахунку № 20160067 мова йде про внутрішні товари Європейського Союзу стосовно вищевказаного договору. Стаття 15 протоколу 1 дотримана для цих товарів. Для усіх інших товарів походження Європейського союзу не було доведено.

Таким чином частина поставлених товарів має підтвердження походження з країн Європейського Союзу відповідно до Протоколу 1 Договору про асоціацію між Європейським Союзом та його країнами-учасниками, однак Головним управлінням ДФС в Рівненській області вказана обставина не взята до уваги, та як вбачається із розрахунку податкових зобов`язань ТОВ «УЛК» за митними деклараціями МД від 26.12.2016 №101110003/2016/004197, від 26.12.2016 №101110003/2016/004204, від 26.12.2016 №101110003/2016/004210, від 26.12.2016 №101110003/2016/004215, від 27.12.2016 № 101110003/2016/004216, від 27.12.2016, №101110003/2016/004217 в графі «Країна походження» щодо всіх номерів та дат митних декларацій зазначено «Не визначено» та здійснено донарахування податку на додану вартість та митних платежів на всі товари без врахування позицій, походження яких підтверджено. Суд не вправі самостійно здійснювати перерахунок сум донарахованих митних платежів, а лише встановлює правомірність їх здійснення. Таким чином суд приходить до висновку про безпідставність донараховання податку на додану вартість та митних платежів на суму і відповідно штрафних санкцій.

Як вбачається із наданих відповідей Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 23.12.2016 №А816191 не скасований, недійсним не визнаний, тобто є чинним, а відтак є єдиним документом, що підтверджує походження товарів з країн Європейського Союзу, та надає пільги зі сплати митних платежів.

Таким чином податкові-повідомлення-рішення від 28.01.2019 р. № 0001111407 про збільшення грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності 15010100 на суму Сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот сорок шість гривень 29 коп., та податкове повідомлення-рішення № 0001121407 від 28.01.2019 за платежем Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів 14070100 на суму тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 28 коп. є незаконними та підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.01.2019 р. № 0001111407 про збільшення грошового зобов`язання за платежем "мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності 15010100" на суму сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот сорок шість гривень 29 коп.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001121407 від 28.01.2019 за платежем "податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів 14070100" на суму тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 28 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Махаринець Д.Є.