Решение № 82498601, 12.06.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1052/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954)

до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015)

про стягнення 13005,79 грн.

за участю представників:

позивач – Бєлая І.М.

відповідач – Тимошик Д.А.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Харківобленерго" 09.04.19 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просить суд стягнути з відповідача 988,92 грн. КРЕ за грудень 2018; пеню у розмірі 12016,87 грн. в серпні 2018 за період 01.08.18-27.08.18, 01.08.18-17.08.18, 18.08.18-27.08.18, за 28.08.2018, 29.08.18-31.08.18, 01.08.18-22.08.18, 23.08.18-31.08.18., в вересні 2018 за період 01.09.18-06.09.18, 07.09.18-14.09.18, 01.09.18-06.09.18, 07.09.18-14.09.18, за 06.09.2018, 07.09.18-14.09.18 на підставі договору про постачання електричної енергії № 6-1064с від 01 березня 2006 року. В позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2019 р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1052/19 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 14.05.2019 р., керуючись приписами ст. 252 ГПК України, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

За результатами проведення судового засідання 14.05.2019 р., судом було постановлено ухвалу, яку було занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у судовому засіданні до 11:30 29.05.2019 р., в порядку приписів ч. 2 ст. 2016 ГПК України.

Сторони участь своїх повноважних представників у судовому засіданні 29.05.2019 р. не забезпечили, у зв`язку з чим судом було оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 922/1052/19 по суті до 11:30 "12" червня 2019 р. об 11:30, в порядку приписів ст. 216 ГПК України.

06.05.2019 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 10969), згідно з яким заперечує проти позовних вимог та просив суд визнати незадовільний майновий стан відповідача і зменшити розмірі пені. Наданий відзив судом долучено до матеріалів справи.

05.06.2019 року відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) на 99%, посилаючись на ту обставину, що Головне управління ДСНС України є бюджетною, неприбутковою організацією, яка фінансується з Державного бюджету України та бюджетного асигнування яке виділяється протягом року для своєчасного виконання договірних зобов`язань недостатньо.

У судовому засіданні 12.06.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, проте не заперечував проти заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 99%.

Представники відповідача у судовому засіданні просив суд зменшити розмір пені на 99%.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.03.2006 між сторонами Акціонерною компанією “Харківобленерго” (відбулась зміна назви на Акціонерне товариство “Харківобленерго” згідно п. 1.1. Статуту АТ “Харківобленерго") (позивач, постачальник) та Головним управлінням МНС України в Харківській області (відповідач, споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 6-1064.

27.06.2013 укладено додаткову угоду до Договору № 6-1064, згідно якої, у зв`язку з реорганізацією споживача, згідно постанови КМУ № 33 від 21.01.2013 у Преамбулі Договору та у всіх додатках, слова “найменування Споживача Головне територіальне управління МНС України в Харківській області було замінено на слова “найменування Споживача Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Харківській області".

20.05.2013, у зв`язку з прийняттям нової редакції Правил користування електричної енергії згідно Постанови НКРЕ № 105 від 04.02.2006, сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії № 6-1064 від 01.03.2006, відповідно до якого умови договору № 6-1064 викладено у новій редакції.

Так відповідно до п. 9.4 Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2013 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Враховуючи, що жодною із сторін Договору не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (докази про таке до матеріалів справи не надано, суд визнає, що договір № 6-1064 був продовжений на 2019 рік, на підставі п. 9.4 договору.

За умовами діючого між сторонами договору, зокрема його п. 2.2.2, передбачено, що постачальник електричної енергії зобов`язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору, відповідно до додатка 1 «Договірні величини споживання» та додатка 2 «Порядок розрахунків».

Умовами п. 2.3.4. Додаткової угоди від 20.05.2013 передбачено обов`язок споживача здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно додатком 4А “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”

Відповідно до п. 2.3.3 Договору споживач зобов`язаний своєчасно сплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування. Згідно з п. 5 додатка 2 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунку, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії. (п.4.1 розділу IV “Правил роздрібного ринку електричної енергії). Відповідно до Додатка 2 від 01.03.2006 Договору споживач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунки Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Згідно абзацу 2 п. 5 додатку № 2 “Порядок розрахунків” до Договору за результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 “Акт про використану електричну енергію”.

Відповідно до абзацу 3 п. 5 додатку № 2 “Порядок розрахунків” від 15.12.2016, для проведення остаточного розрахунку Споживач протягом 20 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен, отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами “Харківенергозбуту” рахунок на оплату електричної енергії.

У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком рахунків постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3 % річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції (п. 6 додатку № 2 “Порядок розрахунків” від 01.03.2006).

Оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії з ПДВ та, зокрема, пені, 3 % річних та індексу інфляції здійснюється Платником протягом 5 операційних днів з моменту отримання Споживачем рахунку (п. 5, 7 додатку № 2 “Порядок розрахунків” від 01.03.2006).

В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунки Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення (абзац 5 п. 5 додатку № 2 “Порядок розрахунків” до Договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач, як постачальник, виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі, а саме здійснив у період з квітня 2018 року по 1 січня 2019 року відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, але відповідачем умови Договору щодо сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки були виконані несвоєчасно та не у повному обсязі.

Так, відповідач не здійснив оплату вартості за КРЕ за грудень 2018 р. у сумі 988,92 грн. (з яких 824,10 грн. - тарифна складова та 164,82 грн. - ПДВ 20 %); а також допустив прострочення оплати за використану електричну енергії, у зв`язку з чим позивачем в порядку 4.2.1 договору було нараховано пеню на борг за спожиту електричну енергію за квітень 2018, травень 2018, червень 2018 та липень 2018 в загальному розмірі 12 016,87 грн. (в серпні 2018 за період 01.08.18-27.08.18, 01.08.18-17.08.18, 18.08.18-27.08.18, за 28.08.2018, 29.08.18-31.08.18, 01.08.18-22.08.18, 23.08.18-31.08.18., в вересні 2018 за період 01.09.18-06.09.18, 07.09.18-14.09.18, 01.09.18-06.09.18, 07.09.18-14.09.18, за 06.09.2018, 07.09.18-14.09.18).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів на спростування обставин доведених позивачем, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача: заборгованості по КРЕ в розмірі 988,92 грн., (де 824,10 грн. - тарифна складова та 164,82 грн. - ПДВ 20 %); пені 12 016,87 грн. (в серпні 2018 за період 01.08.18-27.08.18, 01.08.18-17.08.18, 18.08.18-27.08.18, за 28.08.2018, 29.08.18-31.08.18, 01.08.18-22.08.18, 23.08.18-31.08.18., в вересні 2018 за період 01.09.18-06.09.18, 07.09.18-14.09.18, 01.09.18-06.09.18, 07.09.18-14.09.18, за 06.09.2018, 07.09.18-14.09.18) є законними, обґрунтованими та такими, що правомірно заявлені, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотань відповідача про зменшення розміру пені на 99% суд зазначає наступне.

Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Статтею 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи свою заяву про зменшення пені, відповідач посилається на складне матеріальне становище Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області. Відповідач зазначає, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області є неприбутковою організацією, яка фінансується за рахунок державного бюджету України, тому несвоєчасна оплата відповідачем рахунків за спожиту електроенергію пов`язана з невчасним надходженням коштів з державного бюджету, в чому немає прямої вини відповідача.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 квітня 2018 року у справі № 925/1471/16, суд зазначив, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи відповідача, враховуючи його фінансовий стан, а також термін прострочення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати, суд, враховуючи інтереси сторін, дійшов висновку про задоволення заявленого відповідачем клопотання, та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, на 99 %. Таким чином, суд вважає що з відповідача слід стягнути пеню в розмірі 120,17 грн.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954):

- на п/р НОМЕР_1 в ПАТ “Мегабанк”, МФО 351629, код 00131954 суму по КРЕ в розмірі 988,92 грн. (де 824,10 грн. - тарифна складова та 164,82 грн. - ПДВ 20 %); суму пені 120,17 грн.

- на п/р 260013111646 в ПАТ “Мегабанк”, МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954 суму судового збору в розмірі 1921,00 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "18" червня 2019 р.

Суддя М.І. Шатерніков