Решение № 8249140, 18.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.10                                                                                 Справа № 4/194

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства “Ремонтно–механічний завод”,м. Лисичанськ Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 13179 грн. 00 коп.

Суддя Батюк Г.М.Батюк Г.М.

Секретар судового засіданняЧорна І.М. в присутності представників сторін:

від позивача –Пурик С.О., дов. № 2-03/02 від 03.02.2010;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 13179,00грн.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42,43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем ( далі- Покупець) та відповідачем (далі- «Постачальник») був укладений договір № 89 від 18.06.2009, згідно якого «Постачальник»зобов’язується поставити, а «Покупець»прийняти та оплатити, на умовах викладених у договорі, товар, асортимент, кількість і ціна якого вказані в специфікаціях, які оформлені у вигляді додатків до договору, які є невід»ємною його частиною (п.1.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору, розрахунки за вказаним договором здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок постачальника у формі 100% передплати.

Позивач зазначив, що виконуючи зобов’язання за вказаним договором поставив відповідачу товар згідно договору № 89 від 18.06.2009 на загальну суму 8623 грн. 20 коп., що підтверджено видатковими накладними (а.с.8,9).

.Відповідач заборгованість за отриманий товар сплатив частково, тому станом на 04.11.2009, заборгованість відповідача перед позивачем складає 6115,00грн.

Згідно з умовами договору № 89 від 18.06.2009року та специфікації № 1 від 18.06.09, позивачем на адресу відповідача був поставлений товар на загальну суму 14 000 грн.00 коп. Відповідач заборгованість сплатив частково, тому станом на день звернення з даним позовом, позивача до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 7064,00грн.

Відповідач умови вищевказаного договору виконав частково, оплату за поставлений товар провів частково, тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором № 89 від 18.06.2009 та специфікації № 1 від 18.06.2009 складає 13179 грн. 00 коп.

          Оцінивши доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з наступного.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 13179 грн. 00 коп., відповідно до договору № 89 від 18.06.2009 року та специфікації № 1 від 18.06.2009.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Як свідчать матеріали справи, згідно договору № 89 від 18.06.2009 та специфікації № 1 від 18.06.2009, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8623 грн. 00 коп., що підтверджено видатковими накладними(а.с.8,9), але відповідач умови вищевказаного договору виконав не повністю, оплату за поставлений товар провів частково, тому, залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 13179 грн. 00 коп.

Приймаючи до уваги обставини справи, слід визначити, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 13179 грн. 00 коп. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, в тому числі актом звірення взаємних розрахунків станом на 01.02.2010, який підписаний сторонами по справі без доповнень та зауважень, скріплений печатками їх підприємств, відповідачем не оспорений.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 13179 грн. 00 коп., такими що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, підлягають стягненню з відповідача, відповідачем не оспорені.          

У судовому засіданні 18.02.2010 року за згодою представника позивача була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,526,629,692 ЦК України, ст.ст.173,193,218 ГК України, ст.ст.33,43,44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ Луганської області,вул. Малиновського,1. код ЄДРПОУ 32359108 на користь Приватного підприємства “Ремонтно–механічний завод”, м.Лисичанськ Луганської області, вул.П. Морозова,58, код ЄДРПОУ 32792446, заборгованість за поставлений товар у сумі 13179 грн.00 коп., витрати по держмиту в сумі 131 грн. 79 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення –22.02.2010.

Суддя Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева