Решение № 82370988, 05.06.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1019/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; ідент. код 20033533

до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99-А-3; ідент. код 31236795

про стягнення 49000,00 грн.

за участю представників:

позивача – не з`явився

відповідача – Коваленко А.О. (дов. № 3251 від 20.12.2018р.)

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди у розмірі 49000,00 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" перейшло право на отримання від ОСОБА_1 , як винуватця ДТП, компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля. Цивільно-правова відповідальність Заволоки М. ОСОБА_2 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" згідно полісу АК/004963040 (франшиза 1000,00 грн.). З заявою про відшкодування витрат, позивач звернувся до відповідача 06.04.2017 (вих. № 2447), яку той отримав 18.04.2017 року. Граничний строк для здійснення страхової виплати за полісом є 19.07.2017. Однак, відповідач добровільно не відшкодував шкоду у розмірі 49000,00 грн.

Ухвалою від 16.07.2018 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 02.08.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2019 р. прийнято позовну заяву ПАТ "Страхова компанія "Уніка" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1019/19 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

02.05.2019 від відповідача надійшов відзив (вх. 10756), в якому він проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем не доведено, що подія 21.01.2017 є страховим випадком і, відповідно, у ТОВ "МСК" не виникло зобов`язання по сплаті страхового відшкодування, оскільки не було належним чином доведено вину ОСОБА_1 у пошкодженні автомобіля Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 , у зв`язку з чим, у виплаті страхового відшкодування позивачу було відмовлено.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 15.05.2019 р., керуючись приписами ст. 252 ГПК України, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження та у судовому засіданні було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 05.06.2019 р. об 11:00.

У судовому засіданні 05.06.2019 р. представник відповідача заперечував проти позовних вимог у повному обсязі.

Позивач явку свого повноважного представника у судові засідання не забезпечив, у наданій на адресу суду 08.05.2019 р. за вх. № 11220 заяві просив суд розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Згідно статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

12 січня 2017 року між ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 021190/4640/0104933 предметом якого є страхування транспортного засобу «Volkswagen TOUAREG», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

21 січня 2017 року у м. Харків відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу "Volkswagen TOUAREG" під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу "ТОYОТА RAW 4", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія Заволока ОСОБА_4 Васильовича.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами ст. 33.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до вказаної вище Інструкції у європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Як вбачається з матеріалів справи, водіями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду № б/н від 21.01.2017 (європротокол).

Виходячи зі змісту вказаного повідомлення, 21.01.2017 у м. Харкові по вул. Якіра о 18-30 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: "ТОYОТА RAW 4", державний реєстраційний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 та "Volkswagen TOUAREG", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8 .

З відомостей, які містяться в повідомленні б/н від 21.01.2017 про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Volkswagen TOUAREG було пошкоджено передній бампер, в зв`язку зі здійсненням маневру транспортним засобом "ТОYОТА RAW 4" під керуванням водія Заволока Михайлом під час руху в одному напрямку, але в іншій смузі під час обгону.

Дослідивши зазначений європротокол, суд зазначає, що європротокол є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду № б/н від 21.01.2017 (європротокол) є належним доказом, який підтверджує факт настання дорожньо-транспортної пригоди.

Дорожньо - транспортна пригода відбулася з вини водія автомобіля "ТОYОТА RAW 4" - Заволока Михайла, що підтверджується європротоколом від 21.01.2017 р., в якому зазначені всі обставини ДТП, а також винним у ДТП водієм визнається його вина.

16 березня 2017 року до ПрАТ "СК "Уніка" звернувся страхувальник - ОСОБА_3 із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

16.03.2017 року ПрАТ "СК "Уніка" на підставі Рахунку СТО № АД-000913987 від 26.01.2017року, складено страховий Акт №00214528 та розрахунок суми страхового відшкодування до нього.

Заявою від 16.03.2017року ОСОБА_9 І.В. було погоджено, що виплата страхового відшкодування становить 50 000,00 грн. та що ця сума є остаточною.

На підставі вищевказаних документів позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 50000,00 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ТОВ "Автомобільний Дім "Соллі-Плюс", що підтверджується платіжним дорученням № 012526 від 27.03.2017року.

При цьому, позивачем було замовлено у ФОП ОСОБА_10 звіт про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням ТЗ № 196/17 від 05.04.2017, відповідно до якого розмір матеріального збитку склав 58083,74 грн.

Отже, до ПрАТ "СК "Уніка" перейшло право на отримання від Заволоки М. ОСОБА_2 , як винуватця ДТП, компенсації школи, завданої власнику застрахованого автомобіля.

Цивільна відповідальність Заволоки М. ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ "Міжнародна Страхова Компанія" згідно полісу АК/004963040. Відповідно до даного полісу відповідач взяв на себе обов`язок щодо відшкодування шкоди майну третіх осіб в межах 100000,00грн., розмір франшизи - 1000,00грн.

Позивач направив відповідачу заяву № 19346 від 06.04.2017 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, в якій на підставі статей 993, 1187 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" просив сплатити суму в розмірі 50000,00грн.

Дана заява отримана представником відповідача 18.04.2017, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач вказані грошові кошти позивачу не перерахував.

У зв`язку із вказаними обставинами позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 49000,00 грн. страхового відшкодування (сплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до норм статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Отже, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, позивач після виплати страхового відшкодування страховику в розмірі 50000,00грн., отримав право зворотної вимоги до відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності, особи, винної у скоєнні ДТП, згідно поліса № АК/004963040.

Статтею 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

У відповідності до положення пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом АК/004963040 встановлено, що ліміт за шкоду майну складає 100000,00грн., а розмір франшизи - 1000,00грн.

Таким чином, відповідач зобов`язаний сплатити на користь відповідача 49000,00 грн. суми страхового відшкодування.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав доказів відшкодування позивачу вказаної суми, а тому позовні вимоги про стягнення 49000,00грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову не можуть бути прийняті судом, виходячи з наступного.

Відповідач заперечує факту настання ДТП та факту виникнення зобов`язання за полісом перед позивачем, заперечуючи вину у скоєнні ДТП ОСОБА_1 , проте не спростовував факт настання страхової події та факт виплати позивачем страхового відшкодування.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність вини водія автомобіля "ТОYОТА RAW 4" - ОСОБА_7 , що підтверджується європротоколом від 21.01.2017 р., в якому зазначені всі обставини ДТП, а також винним у ДТП водієм було визнано його вина.

Суд зазначає, що при оформленні дорожньо-транспортної пригоди у такий спосіб (складання її учасниками європротоколу без виклику відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України) не виноситься постанова про адміністративне правопорушення та не направляються матеріали дорожньо-транспортної пригоди до суду для притягнення відповідальної за вчинення такої пригоди особи до відповідальності.

Тобто, унеможливлюється існування відповідних судових рішень (про притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності), які б встановлювали вину учасника дорожньо-транспортної пригоди. Проте, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

Зі змісту наявного в матеріалах справи повідомлення вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка відбулась 21.01.2017, сталась під час руху транспортних засобів Volkswagen TOUAREG (ТЗ - В) та ТОYОТА RAW 4 (ТЗ - А), які рухались в одному напрямку, але в різних смугах.

Фактично з наведеної у повідомленні схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що водій транспортного засобу А, під час здійснення транспортним засобом В обгону, здійснив поворот вліво, чим спричинив утворення дорожньо-транспртної пригоди, внаслідок якої автомобілю Volkswagen TOUAREG було пошкоджено передній бампер.

Як вбачається з європротоколу сторонами ДТП визнано, що винним у спричиненні ДТП є водій автомобіля ТОYОТА RAW 4 - ОСОБА_1 .

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

З урахуванням викладеного, суд визнає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 129, ст. ст. 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99-А-3; ідент. код 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; ідент. код 20033533) 49000,00 грн. відшкодування та 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "10" червня 2019 р.

Суддя М.І. Шатерніков