Решение № 82286201, 06.06.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2019 року м. Рівне №460/852/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; представника позивача - адвоката Шевчука І.С.; представника відповідача - Довгалюк І.Л.; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 №2017-5002-1716, відповідно до якого визначено транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000 грн. 00 коп.

Заяви по суті справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що встановлення ставок місцевих податків та зборів, в тому числі і транспортного податку, віднесено податковим законодавством до компетенції органів місцевого самоврядування. Так, рішенням Рівненської міської ради «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку» від 18.06.2015 № 5253 затверджено Положення про порядок справляння податку на майно в частині транспортного податку. При цьому, 28.01.2016 Рівненською міською радою прийнято рішення «Про внесення змін до рішення Рівненської міської ради від 18.06.2015 №5253 «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку»» №109, яким визначено, що оподаткуванню підлягають легкові автомобілі не старше 5 років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати. В подальшому у 2016 будь-яких змін, незважаючи на зміни в Податковому кодексі України, Рівненська міська рада не вносила, в тому числі щодо об`єкта оподаткування транспортних засобів у 2017 році. Відтак, вважає, що нарахування позивачу транспортного податку в розмірі 25000,00 грн. є протиправним, оскільки середньоринкова вартість автомобіля позивача марки Mercedes-Benz S 500L 4MATIC з об`ємом циліндрів двигуна 4663 куб. см, 2014 року випуску, становить менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року. Крім того, зазначає, що автомобіль марки Mercedes-Benz S 500L 4MATIC з об`ємом циліндрів двигуна 4663 куб. см, 2014 року випуску, не є в розумінні податкового кодексу об`єктом оподаткування у 2017 році, оскільки вказана модель автомобіля відсутня у розміщеному на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році. Зазначає, що у вказаному переліку взагалі відсутні транспортні засоби з об`ємом двигуна 4663 куб.см. Вважає, що визначивши модель його автомобіля як такий, що входить до переліку, та здійснивши округлення об`єму двигуна автомобіля до більшого показника, фіскальний орган фактично допустив свавільне втручання у майнові права позивача. Більше того, у разі, якщо вказаний транспортний засіб був об`єктом оподаткування у 2017 році, то контролюючий орган повинен був винести та надіслати спірне податкове повідомлення-рішення ще до 01.07.2017, однак останнє прийнято лише 21.05.2018. Вважає, що оскаржуване рішення винесене контролюючим органом з порушенням норм чинного податкового законодавства України. Просив позов задовольнити повністю

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що позивач як власник транспортного засобу марки Mercedes-Benz S 500L 4MATIC з об`ємом циліндрів двигуна 4663 куб. см, 2014 року випуску, є платником транспортного податку, оскільки середньоринкова вартість такого автомобіля становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року. Зазначає, що на час прийняття оскаржуваного рішення податкове законодавство передбачало, що повноваження та обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено саме на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Тобто підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення щодо сплати власником транспортного засобу, який середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, є отримана від Мінекономрозвитку відповідна інформація. Таким чином, повноваження контролюючого органу полягають лише у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі інформації від Мінекономрозвитку, а не в обрахунку самого податку. Вважає, що оскаржуване рішення винесене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач повністю підтримав позицію, викладену в адміністративному позові, та вважає, що твердження відповідача викладені у відзиві на позов є необґрунтованими.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідачем повністю підтримана позиція, викладена у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 14.05.2019.

Ухвалою суду від 14.05.2019 розгляд справи відкладено на 06.06.2019. Разом з тим, судом постановлено ухвалу про витребування додаткових доказів у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України.

У судове засідання 06.06.2019 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позову, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 06.06.2019.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Mercedes-Benz S 500L 4MATIC з об`ємом циліндрів двигуна 4663 куб. см, 2014 року випуску (а.с. 16).

На виконання вимог підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (далі іменується - ПК України) Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення 21.05.2018 №2017-5002-1716, яким позивачу нараховано транспортний податок у сумі 25000,00 грн., податковий період - 2017 рік (далі іменується - ППР №2017-5002-1716) (а.с. 24).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - ППР №2017-5002-1716, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 265 ПК України визначено, що транспортний податок є складовою податку на майно.

В силу вимог підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України податок на майно належить до місцевих податків.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п.8.3 ст.8 ПК України).

Згідно з підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Так, абзацом 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Рішенням Рівненської міської ради від 23.02.2017 №2389 «Про внесення змін до Рішення Рівненської міської ради від 18.06.2015 №5253 «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку»» вирішено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) періоду.

Суд відхиляє доводи позивача, що у даному випадку має застосовуватися рішення органу місцевого самоврядування - рішення Рівненської міської ради «Про внесення змін до рішення Рівненської міської ради від 18.06.2015 №5253 «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку»» від 28.01.2016 №109, яким визначено, що оподаткуванню підлягають легкові автомобілі не старше 5 років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, з огляду на наступне.

Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 №1791-VIII установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Тобто, з 1 січня 2017 року об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; застосуванню підлягає рішення органу місцевого самоврядування за 2017 рік при визначенні об`єкта оподаткування за звітний податковий період 2017 року.

Абзацами 2 та 3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України регламентовано, що така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з п.13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Зі змісту підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України та вищевказаної Методики вбачається, що повноваження та обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено саме на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

Тобто межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.04.2018 у справі №804/112/17 (№К/9901/30912/18) та від 29.01.2019 у справі №817/1262/16 (№К/9901/35455/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Як вбачається з листа Мінекономрозвитку від 23.05.2019 №3805-05/21561-05 (а.с.54-55), середньоринкова вартість автомобіля марки Mercedes-Benz S 500L 4MATIC з об`ємом циліндрів двигуна 4663 куб. см, 2014 року випуску, який є аналогічним автомобілю Mercedes-Benz S-Class Sedan з об`ємом циліндрів двигуна 4,7л, становить понад 1542189,94 грн. (з ПДВ).

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 №1801-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня - 3200 гривень. Тобто середньоринкова вартість автомобіля позивача становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року (375 х 3200).

При цьому, щодо посилання позивача на те, що у переліку легкових автомобілів, розміщеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті, взагалі відсутні транспортні засоби з об`ємом двигуна 4663 куб.см, суд зазначає наступне.

Вимірювання робочого об`єму двигуна автомобіля може здійснюватися в кубічних сантиметрах або в літрах (1000 куб.см = 1л). За загальним правилом, якщо за одиницю виміру беруться літри, то прийнято округляти до цілого чи десяткового дробу числа. Оскільки, при визначенні середньоринкової вартості легкових автомобілів об`єм двигуна автомобіля вимірюється в літрах, то об`єм двигуна 4663 куб.см становить 4,7 л.

Водночас, визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів з врахуванням виміру об`єму двигуна в літрах, а не в кубічних сантиметрах, жодним чином не впливає на той факт, що середньоринкова вартість автомобіля позивача у 2017 році становила понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, позивач, як власник автомобіля середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, є платником транспортного податку у звітному 2017 році.

Пунктами 267.3 - 267.6 статті 267 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Порядок обчислення та сплати транспортного податку визначено пунктом 267.6 статті 267 ПК України, згідно з підпунктом 267.6.1 якого обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного ППР №2017-5002-1716, оскільки таке прийняте на підставі інформації, отриманої від Мінекономрозвитку, а відтак, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, недотримання контролюючим органом строку прийняття ППР №2017-5002-1716 не може слугувати самостійною та достатньою підставою для звільнення позивача від обов`язку сплати податок.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.04.2018 у справі №810/5546/15 (№К/9901/28783/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного ППР №2017-5002-1716 в порядку статті 77 КАС України, а відтак заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (33023, місто Рівне, вулиця Відінська, 12; код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 10 червня 2019 року.

Суддя Недашківська К.М.