Решение № 82248180, 30.05.2019, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.2019 м. Ужгород Справа № 907/157/19

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазресурс», м. Київ

до управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Мукачівської міської ради, м. Мукачево

про стягнення заборгованості на загальну суму 1548065,39 грн., включаючи 1430261,78 грн. – основного боргу, 21525,44 грн. – інфляційних нарахувань, 7406,01 грн. – 3 % річних, 88872,16 грн. - пені

представники:

позивача - Невструєв Л.Б., представник за довіреністю

відповідача - Ільтьо І.І., представник за довіреністю

Позивач звернувся з даним позовом до відповідача, посилаючись на невиконання останнім договірних зобов`язань з оплати вартості поставленого природного газу, внаслідок чого виникла заборгованість, що становить предмет позовних вимог в частині основного боргу. Представник позивача у судовому засіданні у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, уточнивши письмовою заявою, що їх підставою є невиконання відповідачем зобов`язань за договором № 61/п від 19.02.18.

Відповідач письмовим відзивом проти позову заперечив, хоча визнає обставини здійснення сторонами господарських операцій на підставі договору № 61/п від 19.02.18 та наявність заборгованості перед позивачем на суму 1430261,78 грн. Представник відповідача у засіданні суду усними поясненнями заперечує позовні вимоги в частині сум інфляційних втрат, 3 % річних та пені, вважаючи, що такі нараховані позивачем неправильно.

Представники сторін подали суду письмові заяви, за змістом яких клопочуть про закінчення підготовчого провадження та перехід у цей же день до судового розгляду даної справи по суті.

Суд констатує про вирішення у підготовчому проваджені у даній справі питань зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України та враховуючи письмову згоду всіх учасників справи, закінчивши підготовче провадження, приступив у цей же день до розгляду справи по суті (ч. 6 ст. 183 ГПК України).

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду справи пояснення представників сторін, встановив наступне.

19.02.2018р. сторони у справі – позивач як постачальник, а відповідач як споживач - уклали договір № 61/п на постачання природного газу, за умовами якого (п. 1.1 договору), постачальник зобов`язався постачати споживачеві природний газ у обсягах (об`ємах) і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, який, у свою чергу, зобов`язався своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених договором

Умовами договору сторони визначили річний плановий обсяг постачання газу, ціну газу, умови оплати вартості поставленого газу, відповідальність сторін.

Так, зокрема, згідно умов договору (п. 5.6.1) оплата за поставлений газ проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в розмірі 100% вартості фактично поставленого природного газу до 10 числа кожного місяця, наступного за місяцем поставки газу.

При порушенні споживачем строків розрахунків згідно п. 7.2 договору, споживач сплачує постачальнику крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, 3 % річних, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від простроченого платежу за кожний день прострочення.

Сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання та діє в частині постачання газу до 31.12.2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

У процесі виконання договору № 61/п від 19.02.18 сторони 05.10.18 уклали додаткову угоду № 5 до договору, якою узгодили збільшення ціни за одиницю товару та зменшили загальну його кількість.

Матеріалами справи встановлено та визнано сторонами у ході судового розгляду справи, що позивач на виконання умов договору у грудні 2018р. поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 106,717 тис. м3 на загальну суму 1 430 261,78 грн., про що складено акт № УГР00000871 від 31.12.2018 прийому-передачі природного газу підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств; відповідач не оплатив вартості поставленого газу у порядку та строки передбачені договором, у зв`язку з чим виникла його заборгованість перед позивачем на суму 1430261,78 грн.

Наведені обставини послугували підставою подання позивачем позову, вирішення якого є предметом даної справи.

Суд, вирішуючи спір по суті, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб`єктного складу.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер зобов`язань сторін, суд констатує, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За таких фактичних обставин справи, оскільки відповідач не сплатив позивачеві вартість поставленого газу у строки та в порядку визначеними договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ на суму 1430261,78 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат, 3 % річних за прострочення виконання зобов`язань по оплаті вартості поставленого газу за період з 11.01.19 по 14.03.19, то такі відповідно до приписів ст. 625 ЦК України з урахуванням перевірки правильності розрахунків підлягають задоволенню відповідно на суми 21525,44 грн. – в частині інфляційних нарахувань та 7288,00 грн. – в частині 3 % річних. В іншій частині 3 % річних належить відмовити як безпідставно нарахованих .

Вимоги позивача в частині нарахованих сум пені після перевірки судом правильності їх нарахування підлягають задоволенню відповідно до умов договору за зазначений позивачем період прострочення виконання грошового зобов`язання на суму 87461,44 грн., в іншій частині даних вимог також належить відмовити за безпідставністю.

Отже, всього з відповідача на користь позивача належить стягнути суму 1546536,66 грн.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до суми задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 13, 74, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Мукачівської міської ради (89600, м. Мукачево, пл. Духновича, 2, код ЄДРПОУ 02143413) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазРесурс» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201, код ЄДРПОУ 41427817) заборгованість на загальну суму 1 546 536,66 грн. ( один мільйон п`ятсот сорок шість тисяч п`ятсот тридцять шість грн. 66 коп.) включаючи: основний борг на суму 1430261,78 грн., 7288,00 – 3% річних, 21525,44 грн. інфляційних втрат , 87 461,44 – пені та у відшкодування судових витрат – суму 23198,05 ( двадцять три тисячі сто дев`яносто вісім грн. 05 коп.)

2. В іншій частині позовних вимог – відмовити, поклавши витрати в цій частині на позивача.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Повний текст рішення складено 6.06.2019.

Суддя Ушак І.Г.