Постановление суда № 82201142, 31.05.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/17549/18

н/п 1-кс/766/8584/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2019 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О., за участю секретаря Неглядюка Р.В., представника власника майна - адвоката Панчук Н.В., представника власника майна - Руденко Є.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ХВП ГУНП в Херсонській області майора поліції Лавриненко К.В. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018230040000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ХВП ГУНП в Херсонській області майор поліції Лавриненко К.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018230040000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву від 31.05.2019 р., в якій просить клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018230040000102 залишити без розгляду, у зв`язку зі зміною його підслідності та процесуального керівництва.

Представник власника майна - адвокат Панчук Н.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви прокурора про залишення клопотання без розгляду та наполягала на розгляді клопотання про арешт майна.

Представник власника майна - Руденко Є.Д. в судовому засіданні просила подану прокурором заяву залишити без розгляду та клопотання про арешт майна задовольнити.

Заслухавши пояснення представників власника майна, вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК країни, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи, що прокурор надав до суду заяву, в якій просить клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018230040000102 залишити без розгляду, у зв`язку зі зміною його підслідності та процесуального керівництва, також враховуючи, що КПК України не передбачено залишення без розгляду клопотання про арешт майна, однак беручи до уваги роз`яснення законодавства «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», зважаючи на те, що діючий КПК України має відповідні статті про повернення матеріалів, у зв`язку з чим, застосовуючи аналогію права, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно повернути прокурору.

Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ХВП ГУНП в Херсонській області майора поліції Лавриненко К.В. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018230040000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України, - повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а зацікавленою особою з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено 05.06.2019 року о 12:40 год.

Слідчий суддяД. О. Гонтар