Решение № 82192621, 05.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

05.06.2019 р. справа №621/614/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом

ОСОБА_1 до Виконуючого обов`язки заступника начальника Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Матеріали позову одержані судом 09.04.2019 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 10.04.2019 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 13.05.2019 р.

Позивач, ОСОБА_1 , у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) визнання дій Зміївського пенсійного фонду Харківської області неправомірними; 2) зобов`язання Зміївського ОУПФУ Харківської області включити в загальний трудовий стаж час догляду за інвалідом першої групи "А" та провести перерасчет пенсію за віком з урахуванням трудового стажу, час догляду за інвалідом за вказаний період.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що період догляду за сином-особою з інвалідністю має бути включений в загальний трудовий стаж, а тому позивач має право на перерахунок пенсії. звернувся до терУПФУ з відповідною заявою проте у перерахунку було протиправно відмовлено.

Відповідач, Зміївське ОУПФУ Харківської області, з поданим позовом не погодився, зазначивши, що у спірних правовідносинах відсутні підстави для перерахунку пенсії згідно поданої позивачем заяви.

Дослідивши приєднані до справи докази, суд установив такі обставини спору.

За матеріалами справи судом встановлено, що заявнику пенсія за віком була призначена 24.12.1999р.

З 04.07.2014р. син заявника визнаний інвалідом першої групи із констатацією необхідності у постійному сторонньому догляді.

Догляд за сином здійснює заявник, що засвідчено довідками УПСЗН Чугуївської РДА Харківської області від 24.07.2018р. №356 (період догляду 08.01.2015р.-31.10.2015р.), УПСЗН Балаклійської РДА Харківської області від 06.07.2018р. №1032 (період догляду 01.11.2015р.-03.07.2016р., 20.07.2016р.-20.07.2018р.), отримуючи за це компенсацію у порядку постанови КМУ від 29.04.2004р. №558.

З 01.11.2015р. заявник знаходиться на обліку в Зміївському ОУПФУ Харківської області як пенсіонер за віком.

Письмовою заявою довільної форми від 30.07.2018 року позивач звернувся до владного суб`єкта з питання перерахунку пенсії із врахуванням до трудового стажу часу догляду за інвалідом.

Листом від 18.08.2018 р. №4012/02.1-01/50 терорган ПФУ повідомив заявника про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.

Доказів про календарну дату одержання заявником цього листа матеріали справи не містять, що зумовлює наявність правових підстав для прийняття рішення по суті позову.

До відносин, які склались на підставі установлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Так, згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок дій територіальних органів ПФУ при розгляді та вирішенні заяв фізичних осіб-громадян з приводу призначення пенсії визначений ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та конкретизований нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1; далі за текстом - Порядок №22-1), у силу яких рішення у формі протоколу за матеріалами звернення має бути прийнято УПФУ протягом 10 днів з дня надходження заяви за формою згідно з Порядком №22-1.

Як з`ясовано судом, у спірних правовідносинах громадянин до райУПФУ з заявою за формою згідно з Порядком №22-1 не звертався.

Заява позивача від 30.07.2018р., копія якої наявна в матеріалах справи, складена у довільній формі.

Суд зауважує, що обов`язок реалізації райУПФУ владної управлінської функції з приводу перерахунку розміру вже призначеної пенсії або призначення нового виду пенсії відповідно до ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виникає виключно у разі подання заявником належного за формою документа, передбаченого Порядком №22-1.

Подання ж іншого за формою та змістом письмового документа з приводу перерахунку (а не призначення чи переведення) раніше призначеної пенсії не зобов`язує владний суб`єкт прийняти письмове рішення у формі протоколу стосовно призначення нової пенсії.

Разом із тим, з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права, життєві обставини заявника, необхідність забезпечення справедливого балансу між публічним інтересом та приватним інтересом заявника на соціальний захист, доводи владного суб`єкта про неодержання документів про догляд за дитиною (хоча такі документи згадані у переліку до заяви громадянина) у даному конкретному випадку суд не вважає правильним застосування надмірного формалізму.

При цьому, суд бере до уваги, що ані нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення", ані нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ані нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не визначено конкретного і поза розумним сумнівом прийнятного до усвідомлення механізму перерахунку пенсії особи у разі збільшення трудового стажу.

Розв`язуючи спір, суд зважає на приписи ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Приписи наведеної норми закону спростовують одразу усі доводи владного суб`єкта.

Водночас із цим, суд звертає увагу учасників справи на положення ч.1 ст.24 цього ж закону, якими запроваджено нову обов`язкову для всіх осіб умову набуття права на призначення пенсії за віком - наявність страхового стажу як періоду (строку), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, обставини сплати особою страхових внесків при продовженні трудової (або прирівняної до неї) діяльності після призначення пенсії мають первісне юридичне значення для включення певного періоду часу до страхового стажу.

Тому, суд вважає, що попри подання заявником у спірних правовідносинах документа неустановленої форми з приводу перерахунку розміру раніше призначеної пенсії за рахунок збільшення показника страхового стажу, владний суб`єкт ухилився від виконання покладеного законом завдання, приписів ч.2 ст.2 КАС України не дотримався.

Надана владним суб`єктом відповідь у формі листа не узгоджується з приписами ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і не враховує змісту та обсягу матеріалів звернення громадянина.

З огляду на викладене, суд доходить до переконання, що владне управлінське діяння райУПФУ не може бути визнано правомірним.

Оскільки владним суб`єктом при розгляді звернення громадянина не вирішено усіх питань, що мають юридичне значення для прийняття рішення у процедурі перерахунку пенсії у зв`язку з можливим збільшення показника трудового стажу, не досліджено та не оцінено обставин сплати чи несплати заявником страхових внесків, то суд не знаходить підстав для застосування правила абз.1 ч.4 ст.245 КАС України.

Тому у порядку абз.2 ч.4 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне обтяжити райУПФУ обов`язком повторно вирішити по суті заяву позивача від 30.07.2018р.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не повною мірою забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, адже приписів належної норми матеріального права не врахував, усіх документів з числа матеріалів звернення особи до відома не взяв..

У цій частині позову факт наявності порушеного суб`єктивного права позивача знайшов своє підтвердження за результатами судового розгляду, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

У решті вимог позову (як і у викладеному у запереченнях проти відзиву на позов клопотанні про винесення розпорядження про порушення кримінальної справи) належить відмовити, адже заявником до матеріалів справи усупереч ч.2 ст.79 і ч.4 ст.161 КАС України не подано доказів надання райУПФУ документів про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за час догляду за сином та не конкретизовано календарного проміжку часу догляду за сином з одержанням відповідної компенсації, а також не подано доказів вчинення посадовими (службовими) особами райУПФУ кримінального правопорушення.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Зобов`язати Зміївське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно вирішити по суті звернення ОСОБА_1 від 30.07.2018 р.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Сліденко А.В.