Решение № 8218924, 29.01.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.10р.Справа № 1/404-09(28/153-08)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма" Козацька Левада", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа-1: Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа-2: Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Сизонов Є.О., дов. б/н від 15.09.09р.;

від відповідача: Конарева С.К., дов. № 7/11-2469 від 08.01.09р.;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2:не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2009р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2008р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2009р. у справі № 28/153-08 скасовані. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції .

Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2009р., справу № 28/153-08 передано судді Рудь І.А. для розгляду по суті.

Відповідно до матеріалів справи, 08.02.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма" Козацька Левада" звернулося до господарського суду з позовними вимогами до Дніпропетровської міської ради, відповідно до яких, з урахуванням уточнення до позову, просить: визнати право власності на цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ярової, 50-Б, загальною площею 218,1 кв.м., який складається з наступних приміщень: торгова зала - 93,8 кв.м, склад - 11,6 кв.м, котельня –5,9 кв.м, кабінет - 6,4 кв.м, коридор –40,1 кв.м, склад - 6,3 кв.м, склад - 18,0 кв.м, склад - 18,0 кв.м, склад - 18,0 кв.м, а всього 218,1 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу комунального майна від 28.12.1993 р. позивачем було придбано будівлю магазину літ. "А-1" по вул. М. Ярової, 50 у м. Дніпропетровську фактичною площею 218,1 кв.м., тоді як у договорі було помилково визначено площу у 93,8 кв.м., що відповідає за площею лише торговій залі магазину.

Справа розглядається за участю третьої особи-1: Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради та третьої особи-2: Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації".

Відповідач, відповідно до листа від 02.12.2009р. просив припинити провадження у справі, посилаючись на те, що господарським судом Дніпропетровської області розглядалася справа № 30/119 між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав, рішенням у якій в позові ТОВ „ВКФ” Козацька Левада” відмовлено. Вказане рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.

Третя особа-1 надала письмові пояснення від 18.01.10р., в яких зазначила, що відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 19.06.2005 року №49, шляхом реорганізації комітету комунального майна м. Дніпропетровська було створено представництво Фонду Державного майна України в місті Дніпропетровську. Представництво фонду державного майна України в м. Дніпропетровську було ліквідовано згідно з наказом регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області від 23.02.1998 року №9 без правонаступництва, у зв'язку із чим третя особа-1 не є правонаступником комітету комунального майна м. Дніпропетровська. У зв'язку із тим, що прийняття будь-якого рішення у даній справі не вплине на права та обов'язки третьої особи-1, Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради просило розглянути справу за відсутності його представника.

Представник третьої особи-1 в судове засідання 29.01.10р. не з'явився.

Третя особа-2 не забезпечила явку свого повноважного представника в судове засідання, призначене на 29.01.10р. та не надала витребувані судом документи.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників третьої особи-1 та третьої особи-2, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, приєднані до матеріалів справи.

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників позивача та відповідача, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору купівлі-продажу комунального майна № 20/В від 28.12.1993 р., укладеного між Комітетом комунального майна м. Дніпропетровська та товариством покупців магазину № 426 “Продовольчі товари”, останнім придбано за100 000 000 крб. майно ГКПРТ магазину №426 “Продовольчі товари” як цілісний майновий комплекс площею 93,8 кв.м., розташований по вул. М. Ярової, 50 у м. Дніпропетровську. Майно підприємства, у відповідності до п. 1.1. договору включає в себе всі його активи та пасиви, інвентар, обладнання та інше майно відповідно до документації по інвентаризації, що додається до договору. Згідно п. 8.2 договору перелік проданого майна повинен відповідати акту інвентаризації.

Згідно акту приймання-передачі комунального майна від 21.01.1994р., придбане шляхом викупу, майно магазину №426 “Продовольчі товари” по вул. М. Ярової, 50 у м. Дніпропетровську передано покупцю.

Згідно інвентаризаційного опису від 23.09.1993 р. до складу основних фондів у тому числі увійшла будівля магазину №426 по вул. М. Ярової, 50 у Дніпропетровську, вартість якої включена до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 13.10.1993 р.

Крім того, зазначені обставини встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006 р. у справі №30/119 між тими ж сторонами, що є підставою звільнення від доказування згідно ст. 35 ГПК України.

Відповідно до цього рішення при проведенні оцінки майна цілісного майнового комплексу магазину №426 враховувалась тільки будівля магазину літ. А-1 площею 218,1 кв.м., яка увійшла до складу основних фондів станом на 01.09.1993 р. Сараї Б, В, вбиральня, огорожа №1-3, 1 –замощення за адресою вул.. М.Ярової, 50 до інвентаризаційного опису не увійшли.

Зазначеним рішенням також встановлено, що згідно довідок Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів про дані Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю за період з 2000 р. по 2005 р. за ТОВ “Виробничо-комерційною фірмою “Козацька Левада” значиться земельна ділянка площею 0,1100 га, на якій розташований магазин по вул. Ярової, 50 (Самарський район).

Крім того, згідно довідки Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 03.04.09 р. за даними Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю на 2008 р. за ТОВ “Козацька Левада” зареєстрована земельна ділянка площею 0,11 га по вул.. М. Ярової, 50.

Відповідно до установчого договору та статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Козацька Левада", останнє створено на базі викупленого майна ДКПРТ магазин №426.

Відповідно до технічного паспорту (інвентарна справа № 3963, станом на 15.01.1993р.) магазин № 426 (літ. "А-1") складався з наступних приміщень: 1 –93,8 кв.м. –торгова зала; 2 –11, 6 кв.м. –склад; 3 –5,9 кв.м. –котельня; 4 –6,4 кв.м. –кабінет; 5 - 40,1 кв.м. –коридор; 6 - 6,3 кв.м. –склад; 7 - 18, 0 кв.м. –склад; 8 –18, 0 кв.м. –склад; 9 –18, 0 кв.м. –склад; всього –218, 1 кв.м.

Відповідно до розпорядження міського голови № 603-р від 01.07.2009р. будівлі магазину по вул. Ярової, присвоєно адресу –вул.. Ярової, 50 Б (колишня адреса –вул.. Марії Ярової, 50)

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" у редакції, чинної на час виникнення відповідних правовідносин, об'єктами малої приватизації є цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва. Балансова вартість основних фондів зазначених об'єктів не повинна перевищувати 20 мільйонів карбованців за станом на 1 травня 1992 року (після їх індексації). Будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депутатів. При наявності такої заборони зазначені будівлі, споруди, приміщення, а також земельні ділянки, на яких розташовані приватизовані об'єкти, передаються у довгострокову оренду. Таким чином, із приписами даної правової норми випливає, що об’єктами приватизації є цілісні майнові комплекси, які розташовані в будівлях і ці будівлі могли приватизуватися у разі розташування в них об’єктів приватизації.

Правила щодо визначення ціни продажу об'єкта малої приватизації встановлені ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", згідно ч. 1 якої у редакції на час виникнення спірних правовідносин, органи приватизації організують проведення інвентаризації майна об'єктів малої приватизації, в ході якої визначається відновна вартість наявних основних фондів і оборотних коштів з урахуванням кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства. Акти інвентаризації та оцінки майна об'єкта приватизації підписуються особою, яка відповідає за проведення інвентаризації та здійснення оцінки його майна, та затверджуються керівником органу приватизації. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що вартість приватизованого майна визначається в ході інвентаризації об’єкта малої приватизації, за якою складаються акти підписані та затверджені відповідними особами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1993р. № 717 затверджено Методику оцінки вартості об'єктів приватизації, п 9,10 якої встановлено: "Оцінка майна цілісних майнових комплексів здійснюється у такій послідовності: проведення повної

інвентаризації майна;

розроблення передаточного балансу;

визначення вартості об'єкта приватизації згідно з даними інвентаризації та балансу;

складання акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

Передаточний баланс розробляється за результатами проведеної інвентаризації і є підставою для здійснення оцінки вартості майна.

До переліку майна об'єктів приватизації як цілісного майнового комплексу включаються: основні засоби та інші позаоборотні активи (у тому числі незавершене будівництво); оборотні засоби - запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки та інші активи з урахуванням заборгованості. Приналежність майна до основних і оборотних засобів, визначається відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N 250.

Враховуючи, що згідно договору купівлі-продажу від 28.12.1993 р. відчужувалось майно ГКПРТ магазину №426 “Продовольчі товари” як цілісний майновий комплекс, будівля магазину №426 по вул. М. Ярової, 50 літ. А-1 увійшла до інвентаризаційного опису, складеного на час продажу об’єкту, та враховувалась в акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 13.10.1993 р. в цілому, наявні підстави для задоволення позову про визнання права власності за позивачем на цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ярової, 50-Б, загальною площею 218,1 кв.м..

Щодо посилань відповідача на зазначення в договорі площі у 93, 8 кв.м., то дана площа не відповідає загальній площі будівлі, а є лише площею торгівельної зали, продаж якої окремо був неможливим від інших приміщень будівлі, які мають допоміжне призначення (котельня, коридор, складські приміщення тощо). При цьому відповідачем на вимогу суду не надано жодних доказів фактичного використання та можливості такого використання частини спірного приміщення магазину.

Одночасно, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про наявність підстав для припинення провадження у справі, у зв’язку вирішенням господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006 р. по справі № 30/119, оскільки у даній справі за змістом позовних вимог йшлося про внесення змін до договору купівлі-продажу комунального майна № 20/В.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ТОВ „ВКФ” Козацька Левада” обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивачем при поданні заяви фактично заявлені вимоги немайнового та майнового характеру, але державне мито сплачене лише за немайнові вимоги, підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету сума державного мита в розмірі 104 грн. 96 коп., яка складає 1% від вартості спірного домоволодіння, що підтверджується довідкою позивача № 08 від 21.12.2009р.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, але з урахуванням заяви позивача (т. 1 а.с. 55) судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма" Козацька Левада" (49127, м. Дніпропетровськ, вул.. Ярової, 50 Б, код ЄДРПОУ 19093613) право власності на цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ярової, 50-Б, загальною площею 218,1 кв.м., який складається з наступних приміщень: торгова зала - 93,8 кв.м, склад - 11,6 кв.м, котельня –5,9 кв.м, кабінет - 6,4 кв.м, коридор –40,1 кв.м, склад - 6,3 кв.м, склад - 18,0 кв.м, склад - 18,0 кв.м, склад - 18,0 кв.м, а всього 218,1 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма" Козацька Левада" (49127, м. Дніпропетровськ, вул.. Ярової, 50 Б, код ЄДРПОУ 19093613) в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок № 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) 104 грн. 96 коп. (сто чотири грн. 96 коп.) державного мита.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано - 19.02.10р.