Постановление суда № 82182714, 30.05.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4851/19

Провадження № 2/185/2970/19

У Х В А Л А

30 травня 2019 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської районної ради у місті Донецьку, про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до Київської районної ради у місті Донецьку, в якій просить визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний № майна 20984945.

Дослідивши матеріали заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК (в редакції до 15.12.2019) такий обов`язок покладається на позивача.

Позивач подав позовну заяву майнового характеру, але не зазначив ціни позову, не надав доказів її підтвердження, сплатив судовий збір в мінімальному розмірі 768,40 грн. Тобто, позивачу необхідно на виконання п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначити ціну позову, та надати суду документи, які б підтверджували ціну позову на час звернення до суду.

Відповідно до пп.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Тобто, позивачу необхідно надати суду докази в підтвердження вартості майна, на яке позивач просить суд визнати право власності, та в разі необхідності доплатити судовий збір виходячі з ціни позову на рахунок: Отримувач коштів УК у м.Павлоградi/м.Павл-д/22030101 , код отримувача 37936856 , банк отримувача Казначейство України (ЕАП) , код банку отримувача 899998 , рахунок отримувача 31218206004032 , код класифікації доходів бюджету

22030101 , або надати суду докази звільнення від сплати судового збору.

Також, позивачем не долучено до позовної заяви докази втрати позивачем зазначених в позові документів на квартиру, інші докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності в установленому законом порядку.

Також суд роз`яснює позивачу, що відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на праві власності. Заяви про встановлення факту володіння будинком на праві власності не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, якщо будівництво не було закінчено і будинок не був прийнятий в експлуатацію або його було збудовано самовільно чи зареєстровано за іншою особою.

Отже, якщо відсутній спір про порушене право, позивач може звернутися до суду з заявою про встановлення факту володіння квартирою, яка матиме самостійне правове значення і не вимагатиме винесення якогось зобов`язуючого рішення для інших осіб, в порядку окремого провадження, або позивачу необхідно усунути вищевказані недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.175, 177, 260 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської районної ради у місті Донецьку, про визнання права власності - залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши їй строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко