Постановление суда № 82175996, 04.06.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1959/18

УХВАЛА

іменем України

"04" червня 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Лузан Л.В., за участю секретаря судових засідань - Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про відвід судді Висоцької Галини Афанасіївни в цивільній справі № 473/1959/18 за позовною заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

в провадженні Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа № 473/1959/18 за позовом АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

03.06.2019 року під час підготовчого судового засідання по вказаній справі, яке проводилося в режимі відеоконференції, представник відповідача адвокат Калінін О.А. заявив відвід головуючому судді Висоцькій Г.А. Заява обґрунтована тим, що суддею були допущені чисельні порушення процесуальних норм, які полягали в недотриманні строків проведення підготовчого судового засідання, порядку прийняття доказів, зокрема, наданих позивачем, та направлення їх, з власної ініціативи, на поштову адресу представника відповідача. Зазначене, на думку заявника, може свідчити про упередженість та необ`єктивність судді.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.06.2019 року вищевказану заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано на автоматизований розподіл для визначення судді по її розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2019 заява представника відповідача адвоката Калініна С.К. про відвід судді Висоцької Г.А. передана на розгляд судді Лузан Л.В.

Згідно ч.ч. 1-3, 7-9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Суд відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України вважав можливим вирішити питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Проаналізувавши заяву про відвід, дослідивши в необхідному об`ємі матеріали справи № 473/1959/18 за позовом АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд прийшов до наступного.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 ст. 36 ЦПК України визначенні підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).

Неупередженість судді полягає у відсутності будь яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості (рішення ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії»).

При цьому, потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Як зазначалося вище, доводи заявника, зазначені останнім як підстави для відводу головуючого судді Висоцької Г.А., вказують на його незгоду з вчиненням суддею відповідних процесуальних дій під час проведення підготовчого судового засідання, та відповідно незгоду сторони з процесуальними рішеннями судді.

Проте, вказана обставина не може бути підставою для відводу судді.

Обставин, що могли б викликати сумніви в неупередженості або об`єктивності судді, під час розгляду даної заяви не встановлено. Матеріали справи не містять жодних доказів, що суддя Висоцька Г.А. має будь-яку заінтересованість (окрім процесуальної) у вирішенні спору.

За встановленого суд не знаходить підстав для відводу судді Висоцької Г.А.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд

постановив:

у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про відвід судді Висоцької Галини Афанасіївни в цивільній справі № 473/1959/18 за позовною заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В.Лузан