Постановление суда № 82139016, 03.06.2019, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/333/19

пров. № 1-кп/544/92/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Сайко О. О.,

за участю:

секретаря Костенко Т. В.,

прокурора Погребського С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орв`яниця Дубровицького району Рівенської області, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого механіком ТОВ «Новодавидівське», раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170000000226за ч.2 ст. 286 КК України,

У С Т А Н О В И В:

03 червня 2019 року до суду від прокурора надійшло клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем проживання строком на 60 діб. Клопотання мотивоване тим, що обвинувачений може переховуватись від суду, усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення. Також метою продовження застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не дасть можливості запобігти зазначеним ризикам.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, посилаючись на наявність ризику незаконно впливати обвинуваченим на свідків, які не були допитані в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо продовження йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на відсутність ризиків того, що він має намір впливати на свідків та потерпілу, а також ухилятися від суду.

Розглянувши дане клопотання, вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до приписів ч.6 ст.181 КПК, з урахуванням норм ст.199 КПК, клопотання про продовження строку домашнього арешту, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування домашнього арешту.

Встановлено, що ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 04.04.2019 ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю строком на 2 місяці, який діє по 3 червня 2019 року включно.

З обвинувального акту та доданих до клопотання матеріалів вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. При цьому суд не з`ясовує обставини вчинення кримінальних правопорушень та не перевіряє їх дослідженням доказів. Оскільки вказане не допустиме на даній стадії судового провадження з огляду на принципи змагальності та диспозитивності кримінального судочинства.

Також суд бере до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, у сукупності із такими обставинами як вік обвинуваченого та стан його здоров`я, відсутність попередніх судимостей. Суд вважає, що в сукупності вищезазначені обставини дають підстави вважати, що існує ризик можливості переховуватись від суду.

Разом з тим, судом не встановлено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: спроби обвинуваченого незаконно впливати на свідків та потерпілу, оскільки всі свідки та потерпіла допитані у судовому засіданні. Клопотань про виклик у судове засідання та допит як свідків інших осіб судом не вирішувалося.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам.

Прокурор не навів переконливих аргументів щодо неможливості запобіганню встановленим ризикам, якщо до обвинуваченого буде застосовано більш м`який запобіжний захід, аніж домашній арешт.

Оскільки при розгляді клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризику переховуватись від суду та не доведено недостатність застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаному ризику, клопотання прокурора не містить обставин, які виправдовують подальше застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, указане клопотання про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає наявними всі підстави для застосування до ОСОБА_1 у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.

Приймаючи таке рішення, суд, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального порушення, тяжкість покарання що йому загрожує, дані про його особу, який має постійне місце проживання та місце роботи, враховує його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового слухання.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 196, 199, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Застосувати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання .

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 протягом двох місяців, терміном до 02 серпня 2019 року:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту, де обвинувачений проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі, встановленому ч.2 ст.179 КПК України.

Після закінчення строку, на який на обвинуваченого покладені обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію, і обов`язки скасовуються.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Копію ухвали невідкладно вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.

Суддя: О. О. Сайко