Постановление суда № 82048651, 28.05.2019, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/545/19

Номер провадження № 2/699/443/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28.05.2019 року м. Корсунь-Шевченківський

Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Свитка С.Л. розглянувши матеріали позовної заяви акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 48906 грн. 81 коп.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за даною позовною заявою, вважаю, що вона не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому її належить залишити без руху, з наданням позивачу строку для усунення наявних недоліків.

Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення № PROM7В0TQS від 27.12.2018 року про сплату судового збору в розмірі 1921 грн.

Відповідно до ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Судом встановлено, що позивач звертався до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з даним позовом, ним також сплачувався судовий збір в сумі 1921 грн. та додавалося платіжне доручення № PROM7В0TQS від 27.12.2018 року.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19.02.2019 року, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто позивачу.

Питання повернення позивачу судового збору судом не вирішувалося, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі повернення заяви або скарги, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду. Клопотання про повернення судового збору в даній справі до суду не надходило.

Також позивачем додано платіжне доручення № BOJ65B1XJA від 25.04.2019 року про сплату судового збору в розмірі 159 грн, який зарахований до спеціального фонду державного бюджету.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною другою ст. 4 цього ж закону визначено розміри ставок судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подачі позову дорівнює 1 921 грн., тому позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1762 грн.

Що стосується сплаченого судового збору в сумі 1921 грн згідно платіжного доручення № PROM7В0TQS від 27.12.2018 року, позивачу необхідно звернутися про повернення даного судового збору у справі №699/86/19.

Крім того, вивченням змісту вказаного позову та додатків до нього встановлено, що представником позивача, всупереч вимог п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не вказано про наявність підстав для звільнення від доказування, а також наявності у позивача окремих документів, копії яких додано до позовної заяви.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідно до вказаного кредитного договору (далі – Договір) відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 900 грн.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав та надав відповідачу кредит.

Відповідач не надавала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість перед позивачем, яку вона добровільно не погашала, тому і подано даний позов до суду.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № б/н від 13.09.2013 року шляхом підписання відповідачем заяви, яка разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між позивачем та відповідачем Договір, про що свідчать підписи відповідача та представника позивача на заяві.

На підтвердження чого позивачем надано копії анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, довідки про умови кредитування, витягу з Умов та правил надання банківських послуг.

Проте позивачем суду не надано Пам`ятку клієнта, яка є складовою частиною кредитного договору, рішення АТ КБ «ПриватБанк» про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту, відсутні відомості щодо строку дії платіжної картки, яка була видана відповідачу.

Вище вказане узгоджується з висновками ВСУ у справі №6-1295цс15 від 07.10.2015 року.

Також суду не надано доказів яким чином відповідач була проінформована про зміну відсоткової ставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху.

З огляду на вказане, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п.п. 5, 8 ч.3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, суд залишає її без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку, який вважає достатнім, для усунення вказаних недоліків, який слід обраховувати з дня отримання копії даної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ч.ч. 2, 5 ст. 95, п.п. 5, 8 ч.3 ст. 175, ч. 4 ст. 177, ч.1, 2 ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, надавши позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали, а саме:

-доплатити на рахунок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області судовий збір за подачу позову в сумі 1762 грн, про що надати документ, що підтверджує сплату судового збору;

-надати докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, Пам`ятку клієнта, яка є складовою частиною кредитного договору; рішення АТ КБ «ПриватБанк» про можливість встановлення та зміну кредитного ліміту на кредитну карту Антоненко ОСОБА_2 ; відомості щодо строку дії платіжної картки, яка була видана ОСОБА_1 ; яким чином відповідач була проінформована про зміну відсоткової ставки.

Роз`яснити позивачеві, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали суду невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Свитка С.Л.