Решение № 82040471, 28.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Справа № 160/9791/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання Пасічника Т.В.

за участі:

представника позивача Коваль І.О.

представника відповідача Донцова Є.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «ОРІОН-М» (код ЄДРПОУ 34339633, 50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий ріг, вул. Телевізійна, буд. 10, кім. 305 А) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «ОРІОН-М» з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0033441421 від 29.11.2019 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 27.07.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «ОРІОН-М» податкового законодавства за період 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року» №40800/04-36-14-21/34339633. Так, в даному акті зазначено, що перевірка була проведена на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, від 02 грудня 2010 року №2755-VI, та плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік на підставі наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.06.2018р. за №3246-п. Актом перевірки №40800/04-36-14-21/34311633 від 27.07.2018р. були встановлені порушення Приватним підприємством «ОРІОН-М» п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 292 361,00 грн. 17 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0021661421, на підставі акту перевірки від 27.07.2018 року №40800/04-36-14-21/34311633, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на прибуток підприємств на суму 365 453, 25 грн., в тому числі за основним платежем - 292 361,00 грн. і штрафними санкціями - 73 092,25 грн.

07 вересня 2018 року Приватним підприємством «ОРІОН-М» до Державної фіскальної служби України було направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0021661421 від 17.08.2018 року. За результатами розгляду даної скарги Державною фіскальною службою України було винесено рішення від 29.10.2018 року за вих. №35182/6/99-99-11-01-01-25, в якому скаргу позивача було задоволено частково,а саме: скасовано зазначене податкове повідомлення - рішення в частині взаємовідносин з ТОВ «ІНТЕЙМС КОНСАЛТ», ТОВ «ТОРГОІІТ-НИКА», ТОВ «ІК «ПЛАЗМА-ПЛІОС», ТОВ «СТАТУС БУД-ПЛЮС», ТОВ «ВЕРАЄТІ», а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0021661421 від 17.08.2018 року залишено без змін.

Таким чином, 29.11.2018 року відповідачем було винесено нове податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0033441421, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на прибуток підприємства на суму 94 747,50 грн., в тому числі за основним платежем - 75 798,00 грн. та штрафними санкціями - 18 949,50 грн. В основу зазначеного податкового повідомлення-рішення було покладено висновок, який міститься в акті перевірки від 27.07.2018 року №40800/04-36-14-21/34339633, в якому зазначено, що в ході проведення перевірки був відсутній факт погашення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, яка задекларована в фінансовій звітності Приватного підприємства «ОРІОН-М» станом на 01.01.2015 року, але відсутня станом на 31.12.2016 року, сума заборгованості, яка не погашена та підлягає включенню до складу інших доходів в сумі 421100, 00 грн.

При цьому, позивач зазначає, що Приватне підприємство «ОРІОН-М» ніколи не мало кредиторської заборгованості в розмірі 421100,00 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за період з 01.04.2016 року - 31.12.2016 року. Вищезазначена сума підприємством була помилково внесена до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2015 рік, тому дана сума в розмірі 421 100,00 грн. не підлягає включенню до складу інших доходів. Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, позивач не погоджується з висновками, які зазначені в акті перевірки відповідача від 27.07.2018 року №40800/04-36-14-21/34339633 та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0033441421 від 29.11.2018 року, яке прийняте на підставі зазначеного акту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 року зазначену позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із невідповідністю до положень ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії даної ухвали.

17 січня 2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі №160/9791/18 та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, 08.02.2019 року відповідачем був наданий відзив на позовну заяву за вх. №6822/19, в якому останній щодо задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства «ОРІОН-М» щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.012015 по 31.03.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.012015 по 31.03.2018, за результатами якої складено акт перевірки від 27.07.2018 №40800/04-36-14-21/34339633 та встановлено, зокрема, порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України в частині заниження за 2016 рік податку на прибуток на 75 798 грн. В ході проведення перевірки встановлено, що Приватним підприємством «ОРІОН-М», відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2015 рік (надано до Державної податкової інспекції за місцем обліку від 25.02.2016 №1600003497), по коду рядка 1615 «Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» задекларована сума 421 100 грн. Станом на 31.12.2016 року згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік (надано до ДПІ за місцем обліку від 28.02.2017р. №9270575612) по коду рядка і 1615 «Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» задекларована сума складає: на початок звітного періоду (на 01.012016р.) - 421 100грн.; на кінець звітного періоду (на 31.122016р.) - 78 900 грн.

Так, в ході перевірки не встановлено по яким саме контрагентам обліковується дана заборгованість за товари, роботи, послуги та не встановлено факт її погашення (списання, переведення та інше).

Таким чином, визнане на дату балансу - 01.01.2015р. зобов`язання в розмірі 421 100 грн., яке відсутнє у і фінансовій звітності станом на 31.12.2016 року, але не погашене, є таким, що не підлягаю погашенню.

У зв`язку з тим, що в ході проведення перевірки відсутній факт погашення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, яка задекларована в фінансовій звітності станом на 01.012015 р., але відсутня станом на 31.12.2016р., сума заборгованості, яка не погашена, підтягає включенню до складу інших доходів в сумі 421100 грн.

Судове засідання, призначене на 12.02.2019 року, було відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача щодо перенесення судового розгляду справи.

28 лютого 2019 року в судове засідання сторони з`явились.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав позицію, висловлену в позовній заяві, та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, підтримавши доводи, зазначені у відзиві останнього від 08.02.2019 року за вх. №6822/19.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, здійснивши повний та системний аналіз чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «ОРІОН-М» (код ЄДРПОУ 343396330) перебуває на обліку в Криворізькій центральній об`єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

На підставі направлень від 20.06.2018 №3636, 3637, 3638, виданих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, заступником начальника відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької Криворізької північної ОДПІ аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровськім області Мяч Оксаною Володимирівною, головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької північної ОДПІ управління аудиту Г`У ДФС у Дніпропетровській області Мажаєвою Іриною Миколаївною, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Захарченко Тетяною Володимирівною, відповідно до положень пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та плану-графіка «проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.06.2018 №3246-п проведена планова виїзна документальна перевірка приватного підприємства «ОРІОН-М», код ЄДРПОУ 34339633 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року.

27.07.2018 року, на підставі проведеної перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «ОРІОН-М» податкового законодавства за період 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року» №40800/04-36-14-21/34339633.

Так, актом перевірки №40800/04-36-14-21/34311633 від 27.07.2018р. було встановлено порушення з боку позивача п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 292 361,00 грн.

03 серпня 2018 року позивачем на адресу відповідача було направлено заперечення за вих.№03/08 на акт перевірки №40800/04-36-14-21/34311633 від 27.07.2018р., в якому останній заперечує щодо висновків зазначених в даному акті, вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству, та просить податковий орган прийняти відповідне рішення за результатами документальної перевірки на користь позивача, врахувавши дані заперечення.

17 серпня 2018 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0021661421, на підставі акту перевірки від 27.07.2018 року №40800/04-36-14-21/34311633, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на прибуток підприємств на суму 365 453, 25 грн., в тому числі за основним платежем - 292 361,00 грн. і штрафними санкціями - 73 092,25 грн.

07 вересня 2018 року Приватним підприємством «ОРІОН-М» до Державної фіскальної служби України було направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0021661421 від 17.08.2018 року. За результатами розгляду даної скарги Державною фіскальною службою України було винесено рішення від 29.10.2018 року за вих. №35182/6/99-99-11-01-01-25, в якому скаргу позивача було задоволено частково, а саме: скасовано зазначене податкове повідомлення - рішення в частині взаємовідносин з ТОВ «ІНТЕЙМС КОНСАЛТ», ТОВ «ТОРГОІІТ-НИКА», ТОВ «ІК «ПЛАЗМА-ПЛІОС», ТОВ «СТАТУС БУД-ПЛЮС», ТОВ «ВЕРАЄТІ», а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0021661421 від 17.08.2018 року залишено без змін.

Таким чином, 29.11.2018 року відповідачем було винесено нове податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0033441421, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на прибуток підприємства на суму 94 747,50 грн., в тому числі за основним платежем - 75 798,00 грн. та штрафними санкціями - 18 949,50 грн. В основу зазначеного податкового повідомлення-рішення було покладено висновок, який міститься в акті перевірки від 27.07.2018 року №40800/04-36-14-21/34339633, в якому зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що підприємством Приватним підприємством «ОРІОН-М» відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2015 рік (надано до ДПІ за місцем обліку від 25.02.2016 № 1600003497) по коду рядка 1615 «Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» задекларована сума 421 100 грн. Станом на 31.12.2016 року згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік (надано до ДПІ за місцем обліку від 28.02.2017р, №9270575612) по коду рядка 1615 «Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» задекларована сума складає:на початок звітного періоду (на 01.01.2016р.) - 421 100 грн.;на кінець звітного періоду (на 31.12.2016р.) - 78 900 грн.Таким чином, у зв`язку з тим, що в ході проведення перевірки відсутній факт погашення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, яка задекларована в фінансовійзвітності станом на 01.01.2015р., але відсутня станом на 31.12.2016р., сума заборгованості, яка не погашена, підлягає включенню до складу інших доходів в сумі 421 100 грн.

При цьому, позивач зазначає, що Приватне підприємство «ОРІОН-М» ніколи не мало кредиторської заборгованості в розмірі 421100,00 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за період з 01.04.2016 року - 31.12.2016 року. Вищезазначена сума підприємством була помилково внесена до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2015 рік, тому дана сума в розмірі 421 100,00 грн. не підлягає включенню до складу інших доходів.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, позивач не погоджується з висновками, які зазначені в акті перевірки відповідача від 27.07.2018 року №40800/04-36-14-21/34339633 та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0033441421 від 29.11.2018 року, яке прийняте на підставі зазначеного акту.

Враховуючи викладені вище обставини, повно і всебічно дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, здійснивши системний аналіз чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що витратамиє сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, що має своє відображення в п.п 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Згідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 102.1 статті 102 ПКУ зазначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до приписів пункту 135.1 статті 135 ПКУ, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу, п. 135.2 ст. 135 ПКУ.

Відповідно до пп. 1356.5.4. пункту135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, пунктом 198.3 статті 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми);дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами їх об єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі підприємства установи та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88.

Відповідно до пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Підпунктом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено,що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд зазначає, що дійсно в фінансових звітностях станом на 01.01.2015 року дана сума відображена в рядку поточної кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги 1615.

При цьому, відповідачем не було документально доведено факт наявності заборгованості підприємством у розмірі 421 100 грн. станом на 31.12.2016 року.

Отже, за відсутності факту наявності кредиторської заборгованості в сумі 421 100,00 грн., а отже і факту її списання, суд вважає, що висновки податкового органу є хибними.

При цьому суд не залишає поза увагою те, що в звітності позивача вказана сума обліковувалась як кредиторська заборгованість, водночас суд зазначає, що помилки, допущені при складенні податкової звітності, не є підставою для нарахування податкових зобов`язань за не спірними операціями.

Таким чином, під час судового розгляду даної справи, судом не було підтверджено висновки акту перевірки в частині встановлених порушень щодо не погашення суми кредиторської заборгованості.

Відтак, прийняте податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області форми «Р» №0033441421 від 29.11.2018 року - є протиправними та підлягають скасуванню.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Рішенням від 27 вересня 2010 року по справі Гірвісаарі проти Фінляндії зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 1, п. 3, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Враховуючи викладене вище, повно і всебічно дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Приватного підприємства «ОРІОН-М» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.), що підтверджується квитанцією №0.0.1221217596.1 від 22.12.2018 року.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 1762,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.2, 77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «ОРІОН-М» (код ЄДРПОУ 34339633, 50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий ріг, вул. Телевізійна, буд. 10, кім. 305 А) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0033441421 від 29.11.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства «ОРІОН-М» (код ЄДРПОУ 34339633) судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складений 05.03.2019 року.

Суддя В.В. Горбалінський