Постановление суда № 81995497, 24.05.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3784/19

2/214/2123/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

24 травня 2019 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа: прокуратура Дніпропетровської області, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури, суду, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд стягнути на його користь з державного бюджету України шляхом списання зі спеціального рахунку державного бюджету України Державної Казначейської служби, в рахунок відшкодування шкоди, а саме втраченого заробітку за час незаконних дій в розмірі 523919,44 грн. та стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху за таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В свою чергу, відповідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В той час, в позовній заяві зазначено, що згідно наказу начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №214 о/с від 30.09.2008 року позивача було призначено на посаду дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Саксаганського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області. 23.06.2011 року прокурором Саксаганського району м. Кривого Рогу відносно нього порушено кримінальну справу за фактом зловживання своїм службовим становищем та службовим підробленням за ч.3 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України.

01.11.2011 року у зв`язку із порушенням прокуратурою Саксаганського району міста Кривого Рогу 23.06.2011 року кримінальної справи №56119033 відносно нього, як службової особи Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, було проведено службове розслідування, за результатами якого було зроблено висновок про доцільність звільнення позивача з органів внутрішніх справ за п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

10.07.2017 року слідчий з особливо важливих справ другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 О. закрив кримінальне провадження відносно нього за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

З приводу оскарження наказу про звільнення та з метою відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та суду, ОСОБА_1 звертався з відповідними позовами як до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області так і до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Вище зазначені суди розглянули справи за позовами ОСОБА_1 з прийняттям відповідних рішень, які також були оскарженні учасниками справи в апеляційному порядку.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що він був підданий кримінальному переслідуванню у період з 23.06.2011 року до 20.10.2017 року, тобто повні 75 місяців 27 днів. Саме за цей час і просить стягнути втрачений заробіток.

Проте суду не надано жодних доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин щодо: перебування посаді дільничного інспектора, звільнення з неї, порушення кримінальної справи, закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину, оскарження рішень, стягнення моральної шкоди та ін.

Так само суду не надано доказів, які підтверджують, що позивач здійсни всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів. При цьому, клопотання про витребування доказів у визначений ч. 1 ст. 84 ЦПК України строк, також не заявив.

Окремо слід зазначити, що пільга передбачена ч. 2 ст. 177 ЦПК України, яка надає позивачу право не додавати копії документів для відповідача та третьої особи, не виключає його обв`язку долучити відповідні документи на підтвердження викладених в позовній заяві обставин до позовної заяви адресованої суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа: прокуратура Дніпропетровської області, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури, суду, слід залишити без руху.

Керуючись ст. ст. 177, 185, 258, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа: прокуратура Дніпропетровської області, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури, суду – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Ткаченко