Постановление суда № 81946748, 18.02.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4609/17

Провадження № 2-з/202/18/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

18 лютого 2019 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про накладення арешту на предмет іпотеки у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

30 січня 2019 року на адресу суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про накладення арешту на предмет іпотеки у цивільній справі. Заяву обґрунтовано тим, що 08 лютого 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є заявник, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-302/026/2007. В забезпечення виконання даного договору між сторонами також було укладено договір іпотеки № РСL-302/026/2007 від 08.02.2007 року, реєстровий № 857, предметом якого є трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним вищевказаний договір іпотеки, який забезпечує виконання грошового зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором, просили накласти арешт на предмет іпотеки – трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши заяву про забезпечення позову, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, будь-яких належних та допустимих доказів, якими підтверджується, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову заявником не надано.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-150, 153, 259, 260, 293, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про накладення арешту на предмет іпотеки - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня складення цієї ухвали апеляційної скарги.

Суддя Г.О. Кухтін