Решение № 81908321, 23.05.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/5080/18

провадження №2/619/391/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2019 р. Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого-судді Калмикової Л.К.

за участю секретаря судового засідання- Кравченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, третя особа- Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання права власності на земельний пай в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що земельна ділянка площею 5,22 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташована на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, належить ОСОБА_2 на підставі державного акту про право приватної власності на землю НОМЕР_2 , виданого Дергачівською райдержадміністрацією 17.01.2003 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №150.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим Черкасько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області.

Після його смерті відкрилась спадщина, що складалась з земельної ділянки площею 5,22 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташована на території Черкасько-Лозівської сільської ради, Дергачівського району.

Спадщину після його смерті ОСОБА_1 прийняла фактично, оскільки на час його смерті більше п`яти років мешкала однією сім`єю зі спадкодавцем, що підтверджується актом депутата Малоданилівської селищної ради від 06.10.2018 року. На час смерті ОСОБА_2 не був одружений. З 2000 року позивач разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 та рідною тіткою ОСОБА_4 мешкали однією сім`єю зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 знаходились у фактичних шлюбних стосунках більше 30 років. Останні роки вони тяжко хворіли та потребували стороннього догляду. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті 15.01.2014 року спадкові права на майно, а саме земельну ділянку товарного сільськогосподарського призначення (пай) оформила її рідна сестра, мати позивача ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 року право на спадщину перейшло її дочці ОСОБА_1 , яка 07.12.2016 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Крім того, за життя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подарували ОСОБА_1 належну їм на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 , в якій родина мешкала спільно, що підтверджується договором дарування, посвідченим 24.07.2006 року державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області.

В грудні 2018 року позивач звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області , однак, отримала відмову у зв`язку з тим, що не подала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом термін.

Вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2

Факт її спільного проживання з ним однією сім`єю більше п`яти років на момент його смерті підтверджується актом депутату Молоданилівської селищної ради від 06.10.2018 року.

Позивач просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 5,2154 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовану на території Черкасько-Лозівської сільської ради, Дергачівського району, Харківської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача- Молоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у судове засідання не з`явився, згідно заяви просить справу розглядати без його участі, що суд вважає за можливе.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Харківської області у судове засідання не з`явився, згідно раніше поданих заяв просив справу розглядати без його участі та відмовити у позові в зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Заслухавши позивача, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим Черкасько-Лозівською сільською радою Дергачівського району, Харківської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, що складалась з земельної ділянки площею 5,2154 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, право власності на яку належало померлому на підставі державного акту про право приватної власності на землю, НОМЕР_2 , виданого Дергачівською райдержадміністрацією 17.01.2003 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №150.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач у справі ОСОБА_1 прийняла фактично, оскільки проживала спільно з ним на час його смерті, а також більше п`яти років мешкала однією сім`єю зі спадкодавцем, що підтверджується актом депутата Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 06.10.2018 року.

Допитані в якості свідків в судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що ОСОБА_1 знають давно, а також знають те, що близько з 2000 року вона постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю матір`ю, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , яка була її рідною тіткою. Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 тяжко хворіли, вона постійно здійснювали догляд за ними. Спадкодавця вважала своїм дядьком та проживали з ним однією сім`єю. На час смерті ОСОБА_2 вона мешкала спільно з ним.

Відповідно до довідки № 477/01-16 від 26.03.2019, виданої Завідуючою Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 з дня смерті та до теперішнього часу до Дергачівської нотаріальної контори в шестимісячний термін заяв про прийняття спадщини або відмову від спадщини не надходило, спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру за №55607457 від 26.03.2019 року заповіти від імені ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , що мешкав за адресою АДРЕСА_1 не обліковуються.

ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті спадщини, так як нею не було подано заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, з померлим на день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована не була.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат",від 23 червня 2005 року N 2709-IV "Про міжнародне приватне право", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР(далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно із ст.13 Конституції України Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Однією з таких законних підстав набуття права власності є спадкування.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1264 ЦК України: У четверту чергу право на спадкування мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю, не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, з-поміж інших, встановлює наступні способи захисту цивільних прав та інтересів: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Щодо застосування позовної давності, то у відповідності до ч.3 ст.267 ЦПК України позовна давність застосовується судом за письмовою заявою сторони у справі. В даній справі така заява подана представником третьої особи, а отже розгляду не підлягає.

З урахуванням доказів, наданих у справі, позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст.16, 1216-1218, 1220-1223,1261,1264, 1268, 1270 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування»,керуючисьст.ст.13,76-80,263-265,273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,2154 га, кадастровий номер НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дергачівський районним суд Харківської області.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Представник позивача: ОСОБА_7 , адреса проживання: АДРЕСА_5

Відповідач: Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, місце знаходження: вул. Ювілейна, 5, смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області, Код ЄДРПОУ 04398790

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області , юридична адреса: майдан Свободи,5 Держпром, 1, під!їзд, 6,7 поверх, м. Харків, ЄДРПОУ 39792822

Повний текст рішення виготовлено 23.05.2019.

Суддя Л. К. Калмикова