Решение № 81785047, 13.05.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/738/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/738/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ренталс»

до відповідача Фізичної особи Драгомаза Юрія Васильовича

про стягнення 146 048,75 грн., -

за участю представників:

від позивача: Шаманов Р.А., довіреність від 28.01.2019р.;

від відповідача: не з`явився;

Суть спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ренталс» (далі по тексту - ТОВ «Бізнес Ренталс») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Драгомаза Юрія Васильовича 146 048,75 грн., з яких 16 149,26 грн. - сума заборгованості, 1 092,55 грн. - інфляційне зростання, 18 184,51 грн. - 150 % річних за період користування чужими грошима, 110 622,43 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди №ТР/ПВ-А20а від 27.03.2017р. щодо оплати орендних платежів.

22.03.2019р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про причини свого нез`явлення суд не повідомив та відзив на позов не надав.

При цьому, конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслано судом за адресою місце проживання Драгомаз Ю . В.: АДРЕСА_1 , згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були повернуті суду у зв`язку із неправильно зазначеною (відсутньою) адресою одержувача.

Окрім того, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.03.2019р. у реєстрі наявний запис від 04.02.2019р. про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Драгоман Ю.В., за власним рішенням.

Згідно з висновком щодо застосування норми права, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18, та на підставі вимог п.4 ст.236 ГПК України враховується господарським судом, за змістом ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Оскільки Драгомазом Ю.В. не було надано суду відзиву на позов, справа на підставі ч.9 ст.165 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Отже, із врахуванням строку розгляду справи, враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем права на судовий захист своїх прав та інтересів, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 13.05.2019р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено:

27.03.2017р. між ТОВ «Бізнес Ренталс» (Орендодавець, позивач) та ФОП Драгомаз Ю.В. (Орендар, відповідач) укладений договір оренди №ТР/ПВ-А20а, згідно з яким Орендодавець надає Орендареві в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 10,38 кв.м. (згідно внутрішньої дислокації №А20а), розташованого в торгівельному ринку за адресо: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 110 (далі - Об`єкт), а Орендар щомісяця сплачує Орендодавцю плату за користування Об`єктом і відшкодовує усі витрати по оплаті споживчих комунальних послуг.

Згідно з п.1.2 договору об`єкт передається Орендареві в тимчасове платне користування на умовах оренди для здійснення торгівельної діяльності і зберігання товарів.

Відповідно до п. 2.1 договору право користування Об`єктом виникає у Орендаря з дати укладення Сторонами Акту прийому передачі Об`єкту в оренду, який є невід`ємним Додатком №1, до цього Договору. У акті передачі Об`єкту в оренду фіксується технічний стан Об`єкту.

Згідно з п. 3.3.3 договору, орендар зобов`язується вносити своєчасну плату за користування Об`єктом та інші платежі в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 3.3.18 договору, обов`язок по своєчасному отриманню рахунку на оплату орендної плати і інших платежів покладається на Орендаря. Не отримання, рахунків, за будь-яких підстав, не може служити підставою для несплати орендної плати та інших платежів.

Відповідно до п.4.1 договору, Орендар з 1 по 5 число кожного місяця вносить плату за користування Об`єктом (орендна плата) за поточний місяць на поточний рахунок Орендодавця № НОМЕР_1 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 40132857 згідно виставленого рахунку.

Згідно п.4.2 договору, понад плату за користування Об`єктом Орендар відшкодовує Орендодавцеві всі витрати по оплаті спожитих комунальних послуг, у тому числі: електропостачання, водопостачання (на підставі показань приладів обліку (при електропостачанні від резервного джерела живлення додатково виставляється рахунок за витрачену електроенергію виходячи з розрахунку наданої потужності в Об`єкт), водопостачання (на підставі показників приладів обліку), теплопостачання. А також витрати за кондиціонування і вентиляцію (пропорційно займаній площі), монтаж і обслуговування внутрішніх інженерних мереж і комунікацій, відео спостереження (установка і обслуговування), всі експлуатаційні витрати (в т.ч. вивіз сміття, експлуатація вантажних ліфтів, вентиляційних систем, організація охорони громадського порядку, прибирання приміщень, прибирання прилеглої до Об`єкту території (пропорційно займаній площі), компенсація надання рекламних послуг (виготовлення і монтаж), використання ІНТЕРНЕТ-ліній, телефонного зв`язку (міського, міжміського,міжнародного), кабельного телебачення, відповідно до виставлених рахунків протягом 3-х банківських днів з дня виставлення рахунку.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та чинного законодавства України. За порушення термінів внесення плати за користування Об`єктом і інших платежів, передбачених цим договором (Розділ 4), Орендар сплачує Орендареві пеня у розмірі 2,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати), а також відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 150 % річних. Пеня нараховується без обмеження 6-ти місячного терміну і підлягає стягненню в межах термінів позовної давності.

Згідно п. 7.1 договору, цей договір укладається строком на 1 (один) рік, набирає чинності з дати його укладання Сторонами. При закінчені строку дії цього договору та при відсутності заперечень з боку Орендодавця. Дія цього договору автоматично пролонгується на той самий строк і на тих самих умовах (з врахування м пп.3.2.1. п.3.2 цього Договору). При цьому, письмового оформлення Сторонами додаткових угод щодо продовження строку дії цього договору - не потребується. Сторк дії цього Договору (з врахуванням автоматичної пролонгації) не повинен перевищувати 2 (два) роки і 11 (одинадцять) місяців, які обчислюються з дати укладання цього Договору.

У заяві від 27.03.2017р. сторонами досягнуто згоди щодо розміру орендної плати в сумі 4 152 грн.

01.12.2017р. між сторонами по справі було підписано акт приймання-передачі приміщення, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 10,38 кв.м. (згідно з внутрішньої дислокації №А20а), розташоване в Торговому ринку за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 110.

Також судом встановлено, що з лютого 2018р. відповідач не сплачував позивачу орендну плату та не відшкодовував витрати по оплаті комунальних послуг, внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 20301,26 грн., в т.ч. 15094 грн. - борг з платежів по оренді та 5207,26 грн. - борг з платежів по оплаті комунальних послуг.

Позивач надав до суду відповідні рахунки на оплату відповідачем орендних платежів згідно з якими орендна плата за лютий 2018р. становить 4152 грн., орендна плата за березень 2018р. становить 3884 грн., орендна плата за квітень 2018р. становить 4152 грн., орендна плата за травень становить 2906 грн.

При цьому, згідно з письмовими поясненнями позивача, із суми боргу по орендній платі позивачем виключено гарантійний платіж відповідача в розмірі 4152 грн. і тому борг відповідача становить 10942 грн. також відповідачу надані знижки в оплаті орендної плати за березень та травень 2018р.

Також позивач надав до суду відповідні рахунки на оплату відповідачем витрат по оплаті комунальних послуг згідно з якими розмір витрат на оплату комунальних послуг у лютому 2018р. становить 1304, 36 грн. (рахунок на оплату №00000006997 від 01.02.2018р.); у березні 2018р. становить 1291,85 грн. (рахунок на оплату №00000009059 від 01.03.2018р.); у квітні 2018р. становить 1295,95 грн. (№00000013465 від 01.05.2018р.); у травні 2018р. становить 1315.10 грн. (рахунок на оплату №00000016374 від 01.05.2018р.).

При цьому згідно поясненнями представника позивача. які в усній формі надані у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті, рахунки на відповідачем комунальних послуг позивач виставляв відповідачу, але докази виставлення у позивача відсутні.

У повідомленні від 11.01.2019р. №11-юр позивач заявив вимогу про оплату відповідачем боргу в сумі 16149,20 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як вище встановлено господарським судом на підставі укладеного між сторонами договору оренди, який в силу умов п.7.1. договору підлягає автоматичній пролонгації, у відповідача виникло зобов`язання по оплаті позивачу орендної плати та витрат на комунальні послуги.

Поряд з цим, судом встановлено, що в порушення прийнятих на себе зобов`язань відповідачем не було внесено орендної плати та не відшкодовано вартість спожитих комунальних послуг, у зв`язку з чим у відповідача виник борг в розмірі 16 149,26 грн., який складається із боргу з орендної плати в розмірі 10 942 грн. та боргу по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг в розмірі 5207,26 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами укладеного між сторонами договору оренди встановлено, що орендна плата вноситься відповідачем з 1 по 5 число кожного місяця за поточний місяць згідно виставленого рахунку.

Витрати по оплаті спожитих комунальних послуг відшкодовуються відповідачем відповідно до виставлених рахунків протягом 3-х банківських днів з дня виставлення рахунку.

Таким чином, враховуючи правову природу орендних відносин, а також відповідні умови укладеного між сторонами договору оренди щодо строків оплати відповідачем орендної плати та обумовлений сторонами щомісячний розмір орендної плати 4152 грн., господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу з оплати орендної плати в розмірі 10 942,00 грн.

Водночас з огляду на відповідні умови укладеного між сторонами договору оренди щодо строків оплати відповідачем спожитих комунальних послуг, а також не надання до суду позивачем доказів виставлення відповідачу рахунків, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 5207, 26 грн., оскільки позивачем не дводенок виникнення у відповідача зобов`язання щодо оплати цього боргу.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Так, згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, розрахунок пені, який здійснений позивачем на підставі умов п.5.2. укладеного між сторонами договору, із застосуванням розміру 2,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, не приймається до уваги господарським судом.

За таких обставин, а також виходячи із розміру щомісячної орендної плати у березні, квітні, травні 2018р., правильним розміром пені є 3 506,00 грн., а тому саме в цьому розмірі позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені задовольняються господарським судом.

(Розрахунок: сума боргу за березень 2018р. 3 884,00 грн., отже розмір пені з 06.03.2018р. по 28.02.2019р. становить 1 345,67 грн.; сума боргу за квітень 2018р. 4 152,00 грн., отже розмір пені з 06.04.2018р. по 28.02.2019р. становить 1 318,63 грн.; сума боргу за травень 2018р. 2 906,00 грн., отже розмір пені з 06.05.2018р. по 28.02.2019р. становить 841,70 грн.)

Згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п. 5.2 укладеного між сторонами договору оренди встановлено, що за порушення термінів внесення плати за користування Об`єктом і інших платежів, передбачених цим договором, Орендар сплачує Орендареві відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 150 % річних.

Судом встановлено, що 150 % річних за прострочення оплати за Договором від 27.03.2017р. становить суму у розмірі 14 930,72 грн., яка розраховується наступним чином:

3 884,00*150%*360/365=5 746,19;

4 152*150%*360/365=5613,73;

2 906*150%*360/365=3 570,80

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір індексу інфляції за загальний період з червня 2018р. по лютий 2019р. становить 1 092,55 грн., господарським судом встановлено невідповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача, а саме встановлено, що позивачем не враховано рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені Верховним Судом України у листі від 03.04.1997р. №62-97р.

За таких обставин господарським судом здійснений розрахунок індексу інфляції та встановлено, що розмір індекс інфляції становить 854,88 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ренталс» задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи Драгомаз Юрія Васильовича /АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_2 / на корить товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ренталс» /65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25, код ЄДРПОУ 40132857, р/р НОМЕР_1 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805/ борг в сумі 10 942,00 грн. (десять тисяч дев`ятсот сорок дві гривні), інфляційне зростання в сумі 854,88 грн. (вісімсот п`ятдесят чотири гривні вісімдесят вісім копійок), 150 % річних в розмірі 14 930,72 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот тридцять гривень сімдесят дві копійки), пеню в сумі 3 506,00 грн. (три тисячі п`ятсот шість гривень), та судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 17 травня 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець