Постановление суда № 81776982, 16.05.2019, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/3133/19

УХВАЛА

16 травня 2019 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Колодяжний С.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв?язку із порушенням строків її виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

ОСОБА_1 15 травня 2019 року звернувся в суд з позовом до ЛМКП «Львівтеплоенерго» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв?язку із порушенням строків її виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 11593,92 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 228 304,44 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації.

Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.4 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» щодо вимоги про компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Разом з тим, другою позовною вимогою позивач просить суд стягнути із відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 228 304,44 грн.

В обґрунтування несплати судового збору позивач посилається на п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 30 січня 2019 у справі №910/4518/16.

Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір, який відповідно до ставок, визначених ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», становить, враховуючи ціну позову, 1 відсоток ціни позову, тобто 2283,05 грн.

У відповідності до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: сплати судового збору в розмірі 2283,05 грн.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, –

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв?язку із порушенням строків її виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки позовної заяви. Якщо позивач усуне зазначені недоліки позовної заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: С.Ю.Колодяжний