Решение № 81690981, 06.05.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/638/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Одеський авіаційний завод", м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство "Укрінтех", м. Харків про стягнення 130 340,00 грн. без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство "Укрінтех" пені у розмірі 61 740,00 грн. та штрафу у розмірі 68 600,00 грн. на підставі порушення умов Договору № 437/ДКБ-17 від 29.11.2017. Також Позивач просить суд покласти судові витрати на Відповідача.

Позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №922/638/19, розгляд справи призначено до здійснення в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами ухвалою суду від 11.03.2019 р.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вищезазначена ухвала суду була отримана Відповідачем 13.03.2019 р., що підтверджується поштовим повідомленням з датою вручення.

Так Відповідачеві, згідно статті 251 ГПК України, було встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та попереджено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Також сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у відповідний строк.

Заява з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву від Відповідача не надійшли.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані Позивачем докази, суд встановив наступне.

28.07.16 між Державним підприємством “Одеський авіаційний завод” та Міністерством оборони України в особі Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки (далі-Департамент) Міністерства оборони України (далі-МОУ) укладено Державний контракт №403/2/16-5 (далі - Контракт) на виконання Державного оборонного замовлення.

Календарним планом (гриф “таємно”), який є Додатком № 1 до Контракту визначено строки та етапи виконання Контракту, і зокрема серед етапів є етап 3 дослідно-конструкторської роботи (далі-ДКР) з періодом виконання (таємно) під назвою “Виготовлення дослідного зразка та проведення попередніх випробувань”.

Перелік діагностичних приладів та засобів вимірювальної техніки загального призначення, що встановлюється в лабораторію затверджено Департаментом у 2017 році (дату не зазначено), погоджено з Повітряними Силами ЗСУ 24.06.2017 та Позивачем 14.04.2017, серед яких п.8 постачальником приладу “Дефектоскоп Starmans Dio 1000 PA” обрано Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “УКРІНТЕХ” (далі - Відповідач).

На виконання Контракту, 29.11.17 між Позивачем та Відповідачем укладено договір №437/ДКБ-17 (далі - Договір), на підставі п. 1.1. якого: “Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, передати продукцію, вказану у Специфікації (Додаток №1 до цього Договору), далі - Товар, а Покупець - прийняти та оплатити такий Товар”.

За своєю правовою природою, укладений між Позивачем та Відповідачем Договір є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про поставку, визначені главою 54 §3 ЦК України та Главою 30 §1 ГК України.

На підставі Додатку №1 до Договору (Специфікації), Відповідач зобов`язувався поставити Позивачу наступний Товар: Дефектоскоп Starmans Dio 1000 PA, 1 к-т, у тому числі: літій-іонний акумулятор - 1 од.,

адаптер живлення АС 80V-240V 50Hz/60Hz- 1 од.,

фазована решітка РРА 4L16W-1610-1 од.,

призма для фазованої решітки WPA 36°-1610- 1 од.,

кабель LEMO00-LEMO00- 2 од.,

кабель USB- 1 од.,

комплект перетворювачів- 1 од.,

USB Flesh- 1 од.,

програмне забезпечення з інструкцією по експлуатації (Disk 2Gb) - 1 к-т,

керівництво по експлуатації- 1 од.,

транспортувальний кейс- 1 од.,

захисний чохол- 1 од.,

наплічний ремінь- 1 од.,

ременеві кріплення для кейсу- 1 од.,

сертифікат якості виробника - 1 од., (паспорт)

всього без ПДВ - 816 666,67 грн., ПДВ 163 333,33 грн., вартість з ПДВ- 980 000 грн. (далі - Продукція, Товар).

Згідно з п. 2.3.1. Договору, Покупець, на підставі рахунку отриманого від Продавця, перераховує аванс в сумі до 70% від загальної вартості Товару з ПДВ впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату.

Відповідно до п.3.2. Договору, Постачальник зобов`язується виконати постачання Продукції не пізніше 65 (шістдесят п`яти) календарних днів з моменту виконання Покупцем п.2.3.1. договору.

Вартість товару згідно з п.2.1. договору становить 980 000,00 грн. з ПДВ.

15.01.18 Відповідач виставив Позивачу рахунок №УК8 на суму 980 000,00 грн. (100% від вартості Товару), а Позивач 25.01.18 здійснив 70% оплату за Договором №434/ДКБ-17 - платіжним дорученням № 1133 на суму 686 000,00 грн. (980 000*0,7).

65 календарних днів з моменту виконання Покупцем (Позивачем) п.2.3.1. договору (25.01.18) минули 31.03.18.

Отже, з 01.04.18 Відповідачем прострочувалося виконання зобов`язання за Договором.

17.04.18 Відповідач Листом №П-У0393 повідомив Позивача відносно поставки про те, що: “Дефектоскоп Starmans Dio 1000 РА” “в связи с задержкой комплектующих у производителя оборудования, а также с задержкой таможенной очистки продукции просим перенести сроки поставки вышеуказанного оборудования....Планируемые сроки поставки указанного оборудования 27.04.18”.

З огляду на приписи ст.617 ЦК України, а також на виконання Позивачем Державного оборонного замовлення, строки поставки перенесені не були.

23.05.18 на адресу Позивача надійшов лист від Відповідача №П-У 0479 від 22.05.18, яким повідомлялося, що: “Относительно поставки Высококачественного ультразвукового дефектоскопа Starmans Dio 1000 РА по Договору №437/ДКБ-17 от 29.11.2017 г. сообщаем следующее. Данный прибор не прошел метрологическую проверку по причине отсутствия сигнала на входе приемника...поставка в адрес Вашего предприятия переносится и будет осуществлена 31.05.2018г-01.06.2018г.”.

24.05.18 Позивач направив на адресу Відповідача претензію №2208/ЮВ щодо негайної поставки Товару, в які серед іншого містилася вимога з поставки за означеним вище Договором.

25.05.18 Позивач направив на адресу Відповідача Доповнення №2226/ЮВ до претензії №2208/ЮВ щодо виконання умов Договору та негайної поставки Товару, а також наголосив, що недодержання своїх обов`язків контрагентами боржника (Відповідача) не звільняють Відповідача від відповідальності за порушення своїх зобов`язань за Договором.

29.05.18 Відповідач отримав і претензію Позивача і Доповнення до неї, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, але відповідь на них не надав.

Накладною на поставку №РУК61 від 04.06.18 на суму 980 000,00 грн. Відповідач поставив Позивачу 100% Товару.

Згідно з п.3.8. Договору, після проведення пусконалагоджувальних робіт Сторони впродовж 3 (трьох) робочих днів складають та підписують Акт приймання-передачі Товару на умовах визначених п.3.7. даного Договору.

Акт приймання-передачі Товару Продукції та працездатності Продукції, датований 04.06.18, підписано Сторонами.

Датою постачання Товару Продавцем та датою отримання Товару Покупцем є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі Товару на умовах визначених п.3.7 даного Договору. (п.3.9 Договору).

Відповідно до п.2.3.2. Договору, остаточний розрахунок здійснюється не пізніше ЗО (тридцяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Товару.

22.06.18 Позивач платіжним дорученням №2112 на суму 294 000,00 грн. здійснив остаточний 30%-й розрахунок з Відповідачем, сплативши йому залишок вартості товару. (980 000*0,3).

Період прострочення поставки Товару на суму 980 000,00 грн. з 01.04.18 по 03.06.18 склав 63 дні.

Пунктом 6.1 Договору обумовлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену ст. 231 Господарського кодексу України та умовами Договору.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 ЦКУ визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов`язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями (ч. 1 ст. 232 ГК України). Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ст. 224 ГК України).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

На підставі абз.3 ч.2 ст. 231 ГК України, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Водночас у п.6.3. Договору продубльовано приписи ст. 231 ГК України: “ 6.3. За порушення строків виконання зобов`язання з Продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штрафу розмірі семи відсотків вказаної вартості”.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій сума складає (61 740,00 + 68 600,00) 130 340,00 грн., за період з 01.04.18 по 03.06.18: 1) пені у розмірі 0,1 % відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення: 0,1% від 980 000,00 грн. складає: 980 грн. * 63 дні прострочення = 61 740,00 грн.; 2) 7% штрафу від 980 000,00 грн. становить 68 600,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 та ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 665 ЦК України наголошено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі ч.1 ст. 266 ГК України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушиш зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сичи. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п. З ст. 549 ЦК України).

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного та з урахуванням ст. ст. 526, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачеві пеню у розмірі 61 740,00 грн. та штраф у розмірі 68 600,00 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 257, 525, 526, 610, 612, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 224-229, 231 Господарського кодексу України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРІНТЕХ» (61064, м. Харків, вул. Воложанівська, буд. 43, кв. 7; Фактична адреса: 61001, м Харків, а/с №2304, пр. Юрія Гагаріна, 20 офіс 2319, ЄДРПОУ 37461045) на користь Державного підприємства «Одеський авіаційний завод» (65121, м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні, 32А, ЄДРПОУ 07756801, ЄДРПОУ 07756801) загальну суму боргу у розмірі 130 340,00 грн. (де: пеня у розмірі 61 740,00 грн. та штраф у розмірі 68 600,00 грн.), а також сума судового збору у розмірі 1 955,10 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "10" травня 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін