Решение № 81686121, 06.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року Справа № 160/22/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна - Перемоги 26, код ЄДРПОУ 21910427 в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , паспорт серія: НОМЕР_2 , щомісячного додатку збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно вимог п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-12;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427 нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , з 16.05.2018 року щомісячну доплату до пенсії кожний повен рік стажу роботи понад 20 років, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 85% заробітку, відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-12. Відповідні виплати провести за вищевказаний період з урахуванням виплачених за цей період сум щомісячних доплат за понаднормативний стаж роботи згідно аб.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-4.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримує пенсію за віком у відповідності до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», його загальний стаж роботи складає 34 роки 1 місяць 16 днів. Вважає, що згідно з пунктом 2 статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на збільшення пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі. Для отримання такого перерахунку позивач звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою, проте листом від 14.11.2018 року за №77/03/22-19 відповідачем відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. Не погоджуючись з такими діями відповідача та зазначаючи про те, що він має право на перерахунок пенсії, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою суду від 08.01.2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

29 січня 2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивач отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV з урахуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII. Пенсія позивача розрахована відповідно до частини першої статті 27 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV, у зв`язку з чим, відсутні підстави проводити перерахунок пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України).

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 263 КАС України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначає, що оскільки останній день строку ухвалення рішення - 06.02.2019 року, рішення ухвалено у межах вказаного строку.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 18.11.2010 року, яке містить відмітку «перереєстровано».

Згідно з пенсійним посвідченням НОМЕР_1 серії НОМЕР_5 , позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 02.11.2016 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV з врахуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII.

06 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок йому додатку до основної пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону №796-XII.

Листом за вих. №77/03/22-19 від 14.11.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за результатами розгляду заяви позивача повідомила про відмову в перерахунку пенсії через відсутність законних підстав.

Не погодившись з відмовою пенсійного органу у перерахунку пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 15 листопада 1991 року №1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 року (далі - Закон № 796-XII), визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Виходячи з наведеного, зазначеній категорії громадян надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним законом, яким є Закон України «Про пенсійне забезпечення» або спеціальним законом, яким є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вбачається із заяви позивача від 06.11.2018 року про перерахунок пенсії, ОСОБА_1 скористався своїм правом вибору і обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, передбаченого спеціальним Законом № 796-XII.

Призначення та виплата пенсій особам, які відносяться до категорії 1, 2, 3, 4, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений пільговий порядок обчислення стажу роботи, який надає право для отримання пенсії.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-XII (в редакції Закону, чинного на момент виникнення спірних відносин), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений у частині 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2 статті 56 спеціального Закону - Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цією частиною стаж роботи.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що особи мають право самостійно обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Суд звертає увагу на те, що матеріалами пенсійної справи підтверджено, що позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням статті 55 Закону Української «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач фактично обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом, а саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується його заявою.

Таким чином, позивачу перерахунок пенсії має здійснюватися за умови стажу роботи не менш як 20 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений частиною 2 статті 56 Закону №796-XII стаж, але не вище 75 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у відповідності до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За таких обставин, оскільки позивач просив здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відмова відповідача у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно до вимог пункту другого статті 56 Закону №796-XII, є протиправною.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачу призначена і виплачується пенсія відповідно до норм Закону № 1058-IV, розмір пенсії за віком розраховано відповідно до статей 27 цього Закону, тому перерахунок пенсії може проводитися лише за нормами цього Закону, суд зазначає, що таке тлумачення відповідачем норм законодавства, які регулюють спірні відносини, є помилковим, оскільки особам, пенсія яким призначена на підставі Закону № 796-XII, перерахунок має здійснюватися саме на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За приписами частини 3 та 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до приписів статті 45 Закону №1058-IV, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.

Згідно з частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З матеріалів позову вбачається, що позивач просить провести нарахування та виплату пенсії з 16.05.2018 року. При цьому, позивачем не надано до суду доказів звернення до відповідача із заявою про проведення перерахунку і виплати пенсії саме 16.05.2018 року. Відсутні такі відомості і в пенсійній справі позивача, копія якої залучена до матеріалів справи.

Між тим, матеріалами справи підтверджено, що за перерахунком пенсії позивач звернувся 06 листопада 2018 року.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.11.2018 року щомісячну доплату до пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад 20 років, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 85% заробітку, відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII з урахуванням виплачених за цей період сум.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність його дій та прийняття рішень стосовно заяви ОСОБА_1 , у зв`язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що з підлягають задоволенню частково.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подачу адміністративного позову до суду, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна - Перемоги 26, код ЄДРПОУ 21910427) в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ) щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно вимог ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ) з 01.11.2018 року щомісячну доплату до пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад 20 років, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 85% заробітку, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII з урахуванням виплачених за цей період сум.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева