Решение № 81685996, 18.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року Справа № 160/9698/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Горбалінського В.В. у м. Дніпро розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справи за позовною заявою ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги 26, м. Дніпро, 49094) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій остання просить:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлену листом від 30.10.2018 року №К-16896-18 у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року, з урахуванням суми допомоги на оздоровлення на підставі довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області №7-226-С від 10.08.2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82%, з включенням 1/12 частини суми допомоги на оздоровлення в розмірі 1615,17 грн., згідно довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області №7-226-С від 10.08.2018 року, починаючи з 01.01.2018 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, з подальшим перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає наступне.

Позивач - ОСОБА_1 відповідно до Постанови Верховної Ради України від 16.07.2015 року №636-VIIІ, згідно до п.9 ч.5 чт.126 Конституції України, була звільнена з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставку, наказом голови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.08.2015 року останню відраховано зі складу суддів апеляційного суду з 25.08.2015 року. 3 08.06.2016 року було призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 82% від заробітної плати судді. З 01.01.2018р., у зв`язку із прийняттям Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VІІІ (далі - Закон №2415-VІІІ), яким були внесені зміни до абз. 2 п.3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» слово та цифра «1600 грн.» замінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року». У серпні 2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання, додавши довідку №7-226-С від 10.08.2018 року Апеляційного суду Дніпропетровської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці. Так, листом від 30.18.2018 за №К16896-18 року відповідач відмовив у здійсненні перерахунку з 01.01.2018 року, тобто з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Позивач вважає, що відмова відповідача в здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 року порушує його конституційні права, свободи та інтереси та є протиправною, оскільки зміна розміру складових суддівської винагороди настала з 01.01.2018 року. Таким чином, просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 року зазначену позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із невідповідність до положень ст.ст.160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків, який обчислюється з для отриманням останнім зазначеної ухвали.

15 січня 2019 року, на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 року, позивачем була подана заява за вх. №1987/19 про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року було відкрито провадження в адміністративній справі №160/9698/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до положень ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд зазначає, що через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, 04.02.2019 року позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог за вх.№5693/19, в якій остання просить залишити без розгляду позовні вимоги в частині проведення перерахунку з урахуванням 1/12 суми допомоги на оздоровлення згідно до довідки №7-226-С від 10.08.2018 року.

Таким чином, з урахуванням зазначеної вище заяви, позовні вимоги викладені в наступній редакції: визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці оформлене листом від 30.08.2018 року №К-16896-18, без урахування суми допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Апеляційного суду Дніпропетровській області №7-226-С від 10.08.2018 року, починаючи з 01.01.2018 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82%, без включення 1/12 частини суми допомоги на оздоровлення в розмірі 1615,17 грн., згідно до довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області №7-226-С від 10.08.2018 року, починаючи виплату з 01.01.2018 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, з подальшим перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, уразі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

В силу приписів ч.1 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог від 04.02.2019 року за вх. №5693/19 у викладеній вище редакції.

Так, на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року, 06.02.2019 року відповідачем був поданий відзив на позовну заяву за вх. 6327/19, в якому останній просить щодо задоволення позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» №2415-VIII від 15.05.2018 року, яким з 01.01.2017 року була змінена розрахункова величина для визначення посадових окладів, набрав чинності з 22.07.2018 року. Посилаючись на положення пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, та, з огляду на дату звернення позивача із відповідною заявою, стверджував, що перерахунок щомісячного грошового утримання суддям у відставці проводиться саме з 01.08.2018 року.

Проаналізувавши правову позицію позивача та відповідача, повно і всебічно дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачу - ОСОБА_1 , відповідно до розпорядження Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) від 26.08.2016 року №178931, яке винесено на підставі рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року, було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 82% від заробітної плати судді починаючи з 08.06.2016 року.

Так, 10.08.2018 року Апеляційним судом Дніпропетровської області позивачу була видана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №7-226-С, з якої вбачається, що відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VІІІ (далі - Закон №2415-VІІІ) станом на 01.01.2018 суддівська винагорода з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення працюючого на відповідній посаді судді, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 32 626,37 грн., у тому числі: посадовий оклад становить 19382,00 грн., доплата за вислугу років (60%) - 11 629,20 грн., 1/12 допомоги на оздоровлення від посадового окладу - 1615, 17 грн.

10 серпня 2018 року позивач звернулась до відповідача з відповідною заявою щодо проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 року, долучивши до заяви довідку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.08.2018 року №7-226-С.

При цьому, позивач зазначає, що на усну вимогу працівників Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області останньою були надані довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №7-295-С від 03.09.2018 року та №7-296-С від 03.09.2018 року, в яких здійснена повна розшифровка суми довічного грошового утримання судді у відставці, викладеної в довідці №7-226-С від 10.08.2018 року.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України від 30.10.2018 року №К16896-18 позивачу було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно до довідки №7-295-С від 03.09.2018 року (суддівська винагорода - 31 011,20), без врахування допомоги на оздоровлення у розмірі 1/12 посадового окладу (довідка №7-296-С від 03.09.2018 року). Таким чином, розмір грошового утримання судді у відставці з 01.08.2018 року складає 25 429, 18 грн. (31 011,20 грн. - суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці помножену на 82% - загальний відсоток для розрахунку).

Враховуючи викладене вище, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.10.2018 року №К16896-18 позивачу було повідомлено, що «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» №2415-VIII від 15.05.2018 року, який набрав чинності 22.07.2018 не має зворотної дії в часі, відтак перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться з 01.08.2018року.

Отже, спір між сторонами виник з підстав визначення пенсійним органом дати початку проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням змін у законодавстві - 01.08.2018 року.

Не погодившись з діями відповідача щодо проведеного позивачу перерахунку розміру довічного утримання грошового забезпечення судді у відставці, остання звернувсь до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з цим позовом.

Враховуючи викладені вище обставини, повно і всебічно дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, здійснивши системний аналіз чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої - третьої статті 138 Закону № 2453-VІ (у його первісній редакції) суддя, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу» або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує неоподатковуване щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ були внесені зміни до Закону №2453-VІ, відповідно до яких частина третя статті 138 Закону №2453-VІ була викладена у такій редакції: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді».

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013 у справі №1-2/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, частину третю статті 138 Закону №2453-VI (у редакції Закону № 3668-VI).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Поняття суддівської винагороди, визначене ч. 2 ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», є комплексним, а перелік зазначених її складових є сталим та вичерпним.

Таким чином, враховуючи положення ст. 133 Закону № 2453-VI від 07.07.2010, іншого визначення поняття грошового забезпечення суддів діюче законодавство не передбачає.

02 червня 2016 року прийнято Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2016 року.

Пунктом 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч. 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII).

Отже, враховуючи вимоги Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді у відставці виплачується за його вибором щомісячне довічне грошове утримання, у максимальному розмірі 90% заробітної плати (суддівської винагороди) судді, яка обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Тобто, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов`язаний із розміром суддівської винагороди.

Отже, законодавством, чинним станом на час призначення щомісячного грошового утримання позивачці, так і чинним на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку, передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Зазначене свідчить про те, що в разі зміни розміру складових суддівської винагороди, які визначені статтями Законів України «Про судоустрій та статус суддів», позивач має право на перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини четвертої статті 142 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

22.07.2018 набрав чинності Закон №2415-VІІІ, відповідно до якого в абзаці другому пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ слово та цифри «1600 гривень» замінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII з 01.01.2018 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн.

Пунктами 1 - 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 200/14891 (з наступними змінами та доповненнями; далі - Порядок № 3-1) передбачено, що заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Отже, вищенаведені положення Порядку №3-1 чітко регулюють порядок проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та передбачають, що такий перерахунок повинен проводитись з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, на підставі поданої заяви про перерахунок та відповідної довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Як вбачається із довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.08.2018 №7-226-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка видана ОСОБА_1 станом на 01.01.2018 суддівська винагорода працюючого на відповідній посаді судді, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 31 011,20 грн., без врахування допомоги на оздоровлення у розміні 1/12 посадового окладу. Зазначна сума має своє підтвердження у довідці №7-295-С від 03.09.2018 року, на підставі якої був здійснений перерахунок відповідачем щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці позивача з 01.08.2018 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки з 01.01.2018 у зв`язку із прийняттям Закону №2415-VІІІ змінився посадовий оклад судді апеляційного суду, тому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача, як судді у відставці підлягає перерахунку.

Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує право позивача на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із прийняттям Закону №2415-VІІІ, а спір між сторонами виник лише щодо дати, з якої такий перерахунок повинен бути здійснений.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області безпідставно та протиправно відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки від 10.08.2018 №7-226-С, без врахування допомоги на оздоровлення у розміні 1/12 посадового окладу - 1615,17 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Щодо вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 01.01.2018, виходячи з розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці на підставі довідки Апеляцйного суду Дніпропетровської області 10.08.2018 №7-226-С, то суд вважає, що вона також підлягає задоволенню в частині, оскільки є похідною від основної позовної вимоги.

На позицію суду, при визначенні дати, з якої здійснюється перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці, необхідно керуватися пунктом 4 Порядку №3-1, відповідно до якого перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, та враховуючи, що зміна розміру складових суддівської винагороди відбулася з 01.01.2018, тому саме з 01.02.2018 раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача як судді у відставці підлягає перерахунку.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, в тому числі позивачу, має проводитися з 01.08.2018 (тобто, з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому набрав чинності Закон №2415-VІІІ), оскільки частиною четвертою статті 142 чинного Закону №1402-VIII встановлено, що перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання ставиться у залежність від зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а відтак, оскільки зміна посадового окладу як складової суддівської винагороди відбулася з 01.01.2018, тому з 01.02.2018 (тобто, з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою) позивачці повинен був здійснений перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Крім того, суд враховує, що Закон №2415-VІІІ, який набрав чинності 22.07.2018, викладено у такій редакції, яка дозволяє застосовувати як розрахункову величину мінімальної заробітної плати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Разом з тим, при вирішенні справи суд враховує правову позицію, викладену у рішеннях Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, від 01.12.2004 №19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу, від 11.10.2005 №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання, від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, від 03.06.2013 №3-рп/2013 у справі щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та від 08.06.2016 №4-рп/2016 у справі про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці, у яких Конституційний Суд України зазначив, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого частиною першою статті 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід`ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов`язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя; однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором.

Крім того, Конституційний Суд України у свої рішеннях покликається на норми Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10.07.1998, відповідно до яких рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1), статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4), а також на рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 13.10.1994 № (94)12, від 17.11.2010 №(2010)12, згідно з якими кожна держава має забезпечити відповідність статусу і винагороди суддів гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе; суддівська винагорода має бути достатньою, щоб захистити суддів від дії стимулів, через які можна впливати на судові рішення; мають існувати гарантії виплат у зв`язку з відставкою суддів, які мають відповідати попередньому рівню оплати праці суддів.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.08.2018 №7-226-С, проте, правильним для перерахунку є період з 01.02.2018, тому з наведених вище мотивів та підстав, враховуючи, що позивачка фактично оскаржує дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку, виходячи із наданих суду частиною другою статті 245 КАС України повноважень, взаємопов`язані позовні вимоги необхідно задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.02.2018 на підставі вказаної довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.08.2018 №7-226-С, без врахування допомоги на оздоровлення у розміні 1/12 посадового окладу - 1615,17 грн., та зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок.

Стосовно позовної вимоги позивача про подальший перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, уразі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

При цьому, частиною сьомою статті 246 КАС України, висновок суду щодо задоволення позову чи відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Таким чином, системний аналіз зазначених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави дійти висновку про те, що в порядку адміністративного судочинства здійснюється захист уже порушених прав особи (при цьому, між сторонами уже виникли правовідносини, з яких у свою чергу виник публічно-правовий спір), а не захист від можливих порушень прав у майбутньому.

Суд вважає, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Так, позивачем були надані суду достатні докази, на підтвердження безпідставного, всупереч чинному законодавству здійсненню перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.08.2018 року.

При цьому, підлягають частковому задоволенню вимоги позивача щодо здійснення перерахунку, а саме: з 01.02.2018 року, з урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених обставин у справі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.), що підтверджується квитанцією №0.0.1235053974.1 від 14.01.2019 року.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.02.2019 року №5693/19, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги 26, м. Дніпро, 49094) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці оформлене листом від 30.08.2018 року №К-16896-18, без включення 1/12 частини суми допомоги на оздоровлення в розмірі 1615,17 грн., на підставі довідки Апеляційного суду Дніпропетровській області №7-226-С від 10.08.2018 року, починаючи з 01.02.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82%, без включення 1/12 частини суми допомоги на оздоровлення в розмірі 1615,17 грн., згідно до довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області №7-226-С від 10.08.2018 року, починаючи з 01.02.2018 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський