Решение № 81612906, 07.05.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2019 року м. Рівне №460/528/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання відмови протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1М.) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі – відповідач, Рівненське ОУПФУ Рівненської області), в якому просить суд: визнати протиправною відмову відповідача в зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 з 01.08.1983 по 25.12.1986 на посаді в’язальниці-чесальниці по 4 шкідливому розряду до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.09.2018 №3771/04, №4326/04 від 09.11.2018 та №4377 від 16.11.2018 про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії за віком; зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.09.2018 про призначення пільгової пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що має право на призначення пільгової пенсії, оскільки в неї наявний необхідний загальний та пільговий стаж роботи. Однак, звернувшись із відповідною заявою про призначення пільгової пенсії, отримала відмову, мотивовану тим, що підстав для призначення пенсії, зі зниженням пенсійного віку як особі, яка працювала на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 за надими позивачем документами немає. Не погоджуючись із даною відмовою та вказуючи, що факт зайнятості на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, підтверджено рядом документів, вважає, таку відмову протиправною, у зв'язку з чим звернулась з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 19.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Для призначення права на пенсію позивач надала уточнюючу довідку про характер роботи та умови праці, що визначають право (чи відсутність права) на пенсію за віком на пільгових умовах, видану ПАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» від 22.03.2018 №128. У довідці зазначено, що позивач працювала повний робочий день у ВАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів», зокрема в період з 01.08.1983 по 25.12.1986 на посаді в’язальниці-чесальниці по 4 шкідливому розряду. Так як професія в’язальниці-чесальниці відсутня в Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, затвердженому ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, а період роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах зараховується виключно за умови підтвердження атестацією робочого місця виконання робіт у шкідливих умовах, то згідно з поданими документами, до шкідливих умов зараховано період роботи з 26.12.1986 по 21.08.1992. Таким чином, правові підстави для призначення позивачу пенсії за віком за Списком № 2 у відповідача відсутні.

Позивач подав відповідь на відзив в якому з посиланням на норми чинного законодавства наводить аргументи, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач, заперечень на відповідь на відзив не подав.

09.04.2019 позивачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Щодо клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд зазначає наступне.

Ухвалою від 19.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Оцінивши категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту його прав, свобод та інтересів розгляд справи було вирішено провести без виклику сторін.

Статтею 12 КАС України визначені форми адміністративного судочинства.

Так, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. (п.5)

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (п.3).

Вирішуючи заявлене клопотання суд не встановив підстав для їх задоволення та переходу до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 01.08.1983 по 09.06.2009 працювала у ПАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» повний робочий день на посадах: з 01.08.1983 по 25.12.1986 на посаді в’язальниці-чесальниці по 4 шкідливому розряду; з 26.12.1986 по 31.12.1987 пробивальницею-чесальницею по 4 шкідливому розряду; з 01.01.1988 по 25.03.1996 на посаді оператора голкопробивного обладнання по 4 шкідливому розряду; з 10.03.2005 по 09.06.2009 на посаді оператора васально-в’язального устаткування по 4 шкідливому розряду. Дані обставини підтверджуються записами в трудовій книжці позивача та уточнюючій довідці №128 від 22.03.2018 про характер роботи та умова праці, що визначають право (чи відсутність права) на пенсію за віком на пільгових умовах.

Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях постановою від 13.03.1986 №97/5-130, затверджено Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт та професій робочих, випуск 47, згідно якого в розділі виробництво нетканих матеріалів професії: в’язальниця – чесальниця перейменована на оператор голкопробивного обладнання (параграф 10 сторінка 316) і внесена до списку №2.

На підставі класифікатора професій ДК-003-95, виданого Держстандартом України 1995 року, професія оператор чесально-в’язального обладнання перейменована в професію оператор чесально-в’язального устаткування.

Відповідно до статті 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.

10.05.2018 позивач звернулася до Рівненського ОУПФУ Рівненської області із заявою про призначення пільгової пенсії за віком по списку №2 робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

17.07.2018 пенсійний орган відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв’язку з невиконанням вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

18.09.2018 позивач повторно звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку з 60 років до 55 років 6 місяців, зарахувавши повних 9 років роботи позивача зі шкідливими умовами праці.

27.09.2018, відповідач повідомив позивача, що листом управління від 17.07.2018 №2717/07 позивачу надано відповідь щодо результатів розгляду заяви про призначення пенсії за віком від 10.05.2018. В даному листі зазначено, що відповідно до представлених документів та норм чинного законодавства стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 становить 5 років 7 місяців 10 днів.

10.10.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив повідомити їй: на підставі, яких саме документів управлінням було встановлено, що стаж роботи зі шкідливими умовами праці праці становить 5 років 7 місяців 10 днів; вказати які саме посади та які періоди роботи входять в спеціальний стаж; чому не враховано в цей стаж період роботи згідно трудової книжки та уточнюючої довідки з 01.08.1983 по 21.08.1992; чи має позивач необхідний страховий стаж.

Також, 10.10.2018 позивачем подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області скаргу на рішення Рівненського ОУПФУ Рівненської області від 27.09.2018 №3771/04.

Позивач отримала відповідь від 07.11.2018 №Д-1024/07.1-59 на скаргу, відповідно до якої відмова Рівненського ОУПФУ Рівненської області в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є правомірною.

Розглянувши заяву позивача від 10.10.2018, відповідач листом від 09.11.2018 №4326/04 повідомив позивачу, так як професія в'язальниці - чесальниці відсутня в списку №2 виробництв, цехів,професій та посад, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженому постановою ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, а періоди роботи з 21.08.1992 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах зараховується виключно за умови підтвердження атестацією робочого місця виконання робіт у шкідливих умовах, то згідно з поданими документами, до стажу роботи у шкідливих умовах зараховано період роботи з 26.12.1986 по 21.08.1992. З урахуванням наведеного, стаж роботи ОСОБА_1, який дає право на призначення пенсії за віком ставновить 5 років 10 місяців 7 днів. Отже, підстав для призначення пенсії зі зниженнм пенсійного віку як особі, яка відпрацювала на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 за даними позивачем документами не має.

16.11.2018 позивач отримала рішення Рівненського ОУПФУ Рівненської області про відмому в призначенні пільгової пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, як особі, яка відпрацювала на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, у зв'язку з невиконанням вимог п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вважаючи рішення відповідача протиправним позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі по тексту - Закон №1058).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме стаття 13 викладена у наступній редакції.

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вищевказана норма закону кореспондується із ст. 114 Закону № 1058- IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (частина 2 вказаної статті).

Відповідно до ст. 62 вищевказаного Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Це передбачено ОСОБА_2 КМУ від 12.08.1993 № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме п. 20, згідно якого лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У трудовій книжці позивача зазначено:

з 01.08.1983 по 25.12.1986 працювала в’язальницею-чесальницею по 4 шкідливому розряду;

з 26.12.1986 по 31.12.1987 працювала пробивальницею-чесальницею по 4 шкідливому розряду;

з 01.01.1988 по 25.03.1996 працювала на посаді оператора голкопробивного обладнання по 4 шкідливому розряду;

з 10.03.2005 по 09.06.2009 працювала на посаді оператора васально-в’язального устаткування по 4 шкідливому розряду.

Записи про вказані періоди роботи засвідчені відповідною печаткою підприємства.

На підтвердження роботи на пільгових умовах у період з 01.08.1983 по 25.12.1986 на посаді в’язальниці – чесальниці ПАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» позивачем було надано відповідачу уточнюючу довідку про характер роботи та умови праці, що визначають право за віком на пільгових умовах від 22.03.2018 №128, відповідно до якої позивач працювала в ПАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» посаді в’язальниці – чесальниці.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що пільговий стаж роботи позивача в період часу з 01.08.1983 по 25.12.1986 підтверджено записами у трудовій книжці, уточнюючою довідкою про характер роботи та умови праці, що визначають право за віком на пільгових умовах від 22.03.2018 №128.

Разом з тим, наказом № 383 від 18 листопада 2005 року Міністерства праці та соціальної політики України було затверджено «Порядок застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах» (далі - «Порядок»).

Згідно з пункту 3 даного Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, чинні за весь період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до списків.

Професії по яких працювала позивач, а саме професії в’язальниці-чесальниці, оператора чесально-в’язального устаткування, оператора чесально-в’язального обладнання входять до списку № 2, затвердженого ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України № 10 від 26 січня 1991 року, № 162 від 11 березня 1994 року, № 36 від 16 січня 2003 року.

Оскільки за результатами атестацій робочих місць, проведених на підприємстві у 1994 році, 2000 році та 2005 році, не підтверджено право на пільгову пенсію за списком № 2, то відповідно до пункту 4.5 Порядку, до пільгового стажу позивачу зараховується період роботи із шкідливими умовами праці по 21 серпня 1992 року включно.

На день подання заяви до відповідача про призначення пільгової пенсії, позивачу виповнилось 55 років, вона має стаж роботи більше 25 років, з яких 8 років (станом на 21 серпня 1992 року) - за професіями, які дають їй право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи 01.08.1983 по 25.12.1986 на ПАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» на посаді в’язальниці – чесальниці, оскільки в зазначений дана професія не була передбачена Списком №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженим постановою ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, суд зазначає наступне.

Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії та виробництва в зазначених Списках.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Таким чином, положення вказаного пункту передбачають, віднесення період роботи до пільгового стажу незалежно від дати внесення посади або професії до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до наданих позивачем копії трудової книжки та уточнюючої довідки про характер роботи та умови праці, що визначають право за віком на пільгових умовах від 22.03.2018 №128, вона працювала у період з 01.08.1983 по 25.12.1986 на посаді в’язальниці – чесальниці ПАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів». За результатами атестацій робочих місць, проведених на підприємстві у 1994 році, 2000 році та 2005 році, не підтверджено право на пільгову пенсію за списком № 2, то відповідно до пункту 4.5 Порядку, до пільгового стажу позивачу зараховується період роботи із шкідливими умовами праці по 21 серпня 1992 року включно.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами підтверджено період роботи позивача з 01.08.1983 по 25.12.1986 на роботах за відповідною професією з відповідними умовами праці, що відповідають Списку №2, є записи у трудовій книжці та уточнююча довідка, якими підтверджено проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №569/14903/16-а.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області в зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 з 01.08.1983 по 25.12.1986 на посаді в'язальниці - чесальниці по 4 шкідливому розряду до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 27.09.2018 №3771/04, від 09.11.2018 №4326/04 та від 16.11.2018 №4377/07 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком.

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул. Яворницького,34, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 40373305) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вул. Тополева,30, с. Вересневе, Рівненського району, Рівненської області, 33004, ідентифікаційний код НОМЕР_1) від 18.09.2018 про призначення пільгової пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул. Яворницького,34, м. Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 40373305) на користь ОСОБА_1 (вул. Тополева,30, с. Вересневе, Рівненського району, Рівненської області, 33004, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1536 ( одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень ) 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Махаринець Д.Є.