Решение № 81611897, 26.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року Справа № 160/629/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «Прогрес» до управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання незаконним факту перевірки, акту перевірки, протоколів та визнання незаконним і скасування припису, постанови,-

ВСТАНОВИВ:

22.01.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «Прогрес» (надалі - позивач) до управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (надалі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати незаконним факт проведення перевірки Товариства співробітниками Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради та незаконними документи, складені за її результатами - Акту № 00000000194 від 14.12.2018 року та Протоколів від 14.12.2018 року;

- визнати незаконним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.12.2018 року;

- визнати незаконними та скасувати Постанову № 01/0301 від 03.01.2019 року та № 02/0301 від 03.01.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що факт проведення відповідачем перевірки порушує вимоги чинного законодавства, чим порушені права товариства на завчасне інформування щодо проведення позапланової перевірки; на ознайомлення з підставою проведення позапланової перевірки; на отримання копії направлення на проведення позапланової перевірки; на огляд посвідчення посадової особи, яка здійснила перевірку. З отриманих документів не вбачається, що особа, яка вказана як перевіряючий має право на здійснення перевірки; на ознайомлення з підставою участі в перевірці слідчих СУ ГУНП у Дніпропетровській області; на присутність керівника/належним чином уповноваженої ним особи при проведенні перевірки, що унеможливлює надання пояснень, зауважень, документів; на ознайомлення з результатами перевірки в строки, передбаченні чинним законодавством, а саме в день її закінчення.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа 160/629/19 передана судді Віхровій В.С.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.02.2019 р. о 10:00 год.

У підготовче судове засідання 11.02.2019 р. прибули уповноважені представники сторін. У зв’язку із клопотанням представника відповідача про надання часу для ознайомлення з матеріалами справ та підготовки відзиву на позовну заяву, розгляд справи відкладено до 11:20 год. 25.02.2019 р.

У підготовче судове засідання 25.02.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого повідомлено суд про дотримання вимог законодавства при проведенні перевірки та оформлення рішень за її наслідками.

Також представником відповідача заявлено клопотання про передачу справи до місцевого суду за підсудністю, у задоволенні якого судом було відмовлено.

Для підготовки позивачем відповіді на відзив на позовну заяву, розгляд справи відкладено до 12:20 год. 13.03.2019 р.

У зв’язку із клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи 13.03.2019 р. було відкладено до 10.04.2019 р. о 10:15 год.

Строк підготовчого провадження було продовжено ухвалою суду від 13.03.2019 р. на 30 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 р. призначено розгляд справи по суті на 26.04.2019 р. о 10:20 год.

У судове засідання 26.04.2019 р. сторони не з’явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли заяви від позивача та відповідача про розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючі визначені КАС України строки розгляду справи, гарантії додержання судом цих строків, дотримання принципу рівності сторін судового засідання та недопущення затягування судового процесу, а також заяви сторін про розгляд справи без їх участі, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття рішення по суті справи та з огляду на положення ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України за можливе здійснити подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що у період з 05.12.2018 р. по 14.12.2018 р. на підставі наказів №589П від 03.12.2018 р., №604П від 12.12.2018 р., направлень №0771 від 05.12.2018 р., №0784 від 13.12.2018 р. головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті будівництва: 49008, м.Дніпро, вул. Наримська, буд.96-К, замовником якого є ТОВ «Луцький завод «Прогрес» (ЄДРПОУ 32273424), про що складено Акт №00000000194.

Підставою для проведення перевірки було звернення слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 28.11.2018 р. №215СУвих-28/11.

Перевіркою встановлені порушення п.1 ч.1 ст.34, ч.1, ч.2 ст. 36, ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

З метою усунення виявлених порушень складено припис від 14.12.2018 р. з вимогою зупинити експлуатацію будівлі з 15.12.2018 р. та у строк до 15.02.2018 р. привести будівлю згідно технічного паспорту будівлі станом на 2006 рік.

Також, за наслідками встановлених порушень 14.12.2018 р. складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за які передбачена п.2 ч.2 ст. 2 та абз.2 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Розгляд справ призначено на 03.01.2019 р. о 10:30 год. та о 10:45 год. відповідно.

Згідно відомостей, зазначених перевіряючим, перевірка була проведена у присутності довіреної особи ТОВ «Луцький завод «Прогрес» ОСОБА_3. Також у його присутності були складені протоколи. Крім того, брали участь у проведенні перевірки інші особи: слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2, слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4

У відповідності до відміток у акті перевірки та протоколах, довірена особа підприємства відмовилась від підпису та отримання вказаних документів.

03.01.2019 р. за наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, позивача визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених п.2 ч. 2 ст. 2 та абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», про що начальником управління ДАБК ОСОБА_5 винесені:

постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №01/0301 у розмірі 69156, 00 грн.

постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №02/0301 у розмірі 69156, 00 грн.

Як вказано у постановах, розгляд справ здійснювався у присутності начальника юридичного відділу ОСОБА_6 та головного спеціаліста-інспектора ОСОБА_1 Відомостей про участь позивача при розгляді справ не зазначено.

Згідно матеріалів справи, складені за наслідками перевірки документи, в тому числі і постанови про накладення штрафів, були надіслані на адресу підприємства поштою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно статті 8 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-ХІІ державне регулювання, зокрема, полягає у контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціям законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, де стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Абзацом 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом України.

Частиною 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України 19.08.2015 року № 671 «Деякі питання діяльності органів дер архітектурно-будівельного контролю» встановлено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов’язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згаданий вид державного управління здійснюється, крім іншого, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації, про що зазначено в пункті 6 частини першої ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було створено на підставі рішення міської ради від 16.03.2016 № 7/3 «Про затвердження структури Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» (зі змінами та доповненнями), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю».

Відповідно до Положення про управління державного архітектурно- будівельного контролю Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 23.05.2018 року № 33/32, до основних завдань та функцій управління належить здійснення державного архітектурно- будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної діяльності всіх рівнів, розташованих у межах міста Дніпра, а також дотримання порядків прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, проведення обстеження об’єктів та реалізацію заходів.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі – Порядок №553) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас, пунктами 7, 8 та 9 Порядку №533 визначено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки, а державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Частиною 11 статті 4 Закону передбачено, що плановий чи позаплановий захід, суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Частиною 2 статті 6 Закону визначено вичерпний перелік підстав для проведення позапланових заходів. Проведення перевірок з інших підстав заборонено. Така підстава має бути зазначена в посвідченні (направленні) на проведення перевірки і суб'єкт господарювання повинен ознайомитись з таким направленням.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх по прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Частиною 5 статті 7 Закону передбачено, що «перед початком здійснення за посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваж ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Направлення №0771 було пред’явлено ОСОБА_3, який діяв на підставі договору №04/07 від 15.02.2007 р.

Згідно відмітки на вказаному направлені ОСОБА_3 як директор ПП «Приват-Ескорт» отримав направлення 10.12.2018 р.

Відомості про отримання представником підприємства направлення №0784 від 13.12.2018 р. після продовження терміну проведення перевірки відсутні, тобто відповідач не пред’являв таке направлення позивачу всупереч положенням Порядку №553.

Судом встановлено, що згідно штатного розпису ТОВ «Луцький завод «Прогрес» на 2018 рік – єдиним працівником товариства є його директор - ОСОБА_7, яка виконує обов'язки директора за сумісництвом.

Згідно наказу № 2-в від 07.12.2018 р. ОСОБА_7 перебувала у щорічній основний відпустці тривалістю 14 (чотирнадцять) календарних днів з 14.12.2018 року по 31.12.2018 року включно.

Договір №04/07 від 15.02.2007 р., на який посилається відповідач в якості підтвердження повноважень ОСОБА_3 як довіреної особи, був укладений між Охоронним агентством приватним підприємством «Приват-Ескорт» в особі директора ОСОБА_3 (виконавець) та ТОВ «Луцький завод «Прогрес» (замовник) про надання виконавцем послуг з охорони об’єктів, перелічених у додатку 1 до договору. З урахуванням внесених змін додатковою угодою №2 до договору, останній діє до 31.12.2012 р.

Отже, ОСОБА_3 не є довіреною особою та/або представником товариства за довіреністю. Крім того, на момент перевірки договір №04/07 від 15.02.2007 р. не був чинний.

Під час судового розгляду справи жодних належних доказів на підтвердження правомірності ознайомлення ОСОБА_3 як довіреної особи підприємства з направленням на перевірку та проведення перевірки, винесення протоколів за його участі, повідомлення про розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не надано.

Крім того, в провадженні СУ ГУНП у Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 12014040680003430 від 28.12.2014 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Суть кримінальної правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_3, зловживаючи довірою громадян без наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Наримська, 96-К, використовуючи заздалегідь підроблені документи, заволодів грошовими коштами громадян, пропонуючи їм оформити право власності на частини земельно ділянки. На зазначеній земельній ділянці розміщено майно, власником якого є ТОВ «Луцький завод «Прогрес» (колишнє військове містечко № 1). ОСОБА_3 є директором ПП «ПРИВАТ-ЕСКОРТ», яке протягом певного часу надавало Товариству послуги з охорони майна, проте, як вбачається з пояснення, наданого слідчому СУ ГУНП у Дніпропетровській області на його запит, строк дії договору на надання охоронних послуг сплинув багато років тому - фактично 31.12.2012 року і не продовжувався, а остання довіреність, яка надавалась ОСОБА_3 - довіреність від 23.11.2016 року на предмет оформлення договору оренди земельної ділянки, була предметною, вузькою і строк її дії сплинув через 6 місяців з дати видачі, тобто в травні 2017 року.

Як було встановлено судом, при приведенні перевірки були присутні слідчі СУ ГУНП, тому відповідач був обізнаний, що участь в якості довіреної особи підприємства саме ОСОБА_3 як фігуранта у вказаному триваючому кримінальному провадженні, не є законною.

У відповідності до підпунктів 1-3 п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та :о об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно- будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 14 Порядку № 553 встановлений обов'язок суб'єкта містобудування допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Преамбулою Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 3 Закону передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципами: рівності прав і законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв.

Відповідно до положень статті 10 цього Закону суб'єкт господарювання під здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посад особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених і Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Таким чином, Порядок №553 чітко встановлює, що для здійснення позапланової перевірки посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки та здійснювати таку перевірку у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, а акт про відсутність суб'єкта містобудування може бути складений лише у випадку, коли йому було надіслано повідомлення про проведення такої перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) у визначений цим Порядком строк, тобто не пізніше ніж за десять днів до її початку.

При цьому вказаний Порядок не надає право посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснювати позапланову перевірку та складати акт у випадку недодержання зазначених вище умов.

Враховуючи відсутність доказів належного вручення повідомлення керівній особі або довіреній ним особі про запланований захід, не пред’явлення посвідчення на перевірку, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, оскільки не дотримані вимоги, з яким закон пов’язує право органу державного нагляду (контролю) почати відповідний захід.

Матеріалами справи підтверджено, що керівна особа ТОВ «Луцький завод «Прогрес» була відсутня (перебувала у відпустці) на момент проведення перевірки.

Відповідно до положень п.п.16-22 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов’язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об’єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об’єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06 квітня 1995 року.

Відповідно до п. 17 цього Порядку справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб, а відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, керівна (довірена) особа не була повідомлена у визначений Порядком №244 спосіб, оскільки під час перевірки та оформлення припису та протоколів була відсутня та перебувала у відпустці по 31.12.2018 р., тобто першим робочим днем було 02.01.2019 р., тоді як справи про адміністративні правопорушення були розглянуті вже 03.01.2019 р.

Поштову кореспонденцію підприємства отримує уповноважена особа за довіреністю, тому посилання відповідача про належне повідомлення про розгляд справ про адміністративні правопорушення у зв’язку із відправленням акту перевірки, припису та протоколів поштовим відправленням, не свідчить про дотримання вимог Порядку №244.

Крім того, в даному випадку, відсутність підстав для початку проведення заходу державного нагляду (контролю) нівелює застосування по суб’єкта містобудування заходів реагування та/або притягнення до адміністративної відповідальності за її наслідками.

Оскільки, виявлені відповідачем порушення встановлені під час незаконної перевірки, вони є формальними та такими, що не знайшли свого правового підтвердження і не підлягають розгляду по суті під час судового розгляду справи.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

Порушення суб'єктивного права особи є створення будь-яких перешкод у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.

Неодмінною ознакою порушення прав особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення та дії відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому законність, пропорційність, обмеження дискреції, добросовісність (дотримання суб'єктом владних повноважень законної мети) і процедурні гарантії є тими законодавчими інструментами, які мають забезпечити захист особи від державного свавілля.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) висловив позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, згідно з якою національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

У даному випадку відповідач не забезпечив дотримання таких принципів державного нагляду (контролю), визначених статтею 3 Закону, як здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю) - під час проведення перевірки, а також об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій - під час прийняття оскаржуваних рішень.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті спору не спростовують.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

За наведених обставин у сукупності, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог судовий збір належить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «Прогрес» за рахунок бюджетних асигнувань управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «Прогрес» до управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання незаконним факту перевірки, акту перевірки, протоколів та визнання незаконним і скасування припису, постанови,- задовольнити;

Визнати незаконним факт проведення перевірки Товариства співробітниками Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради та незаконними документи, складені за її результатами - Акту № 00000000194 від 14.12.2018 року та Протоколів від 14.12.2018 року;

Визнати незаконним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.12.2018 року;

Визнати незаконними та скасувати Постанову № 01/0301 від 03.01.2019 року та № 02/0301 від 03.01.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 7684,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький завод «Прогрес» (ЄДРПОУ 32273424).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Рішення не набрало законної сили 26.04.19

Суддя В.С. Віхрова

З оригіналом згідно

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун