Дата принятия
22.04.2019
Номер дела
160/2762/19
Номер документа
81508694
Форма судопроизводства
Административное
Государственный герб Украины

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року Справа № 160/2762/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участі: позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Соборного відділу Державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Соборного відділу Державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 25.09.2018 року ОСОБА_5 про накладення на ОСОБА_3 штрафу у розмірі 30% від суми заборгованості по аліментам, що становить 24 750,00 грн.

В обгрунтування позову позивачем зазначено, що 08.11.2018 року йому стало відомо про те, що державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 було винесено постанову від 25.09.2018 року про накладення на нього, як боржника за виконавчим провадженням ВП № 46202245, штрафу у розмірі 24750,00 грн. у відповідності до положень ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку із наявністю заборгованості по аліментам. Вказану постанову вважають протиправною та такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що відповідачем неналежним чином здійснювалось примусове виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2014 року щодо стягнення з нього аліментів на утримання двох дітей, що і призвело до виникнення значної суми заборгованості по аліментам. Крім того, протягом останніх двох років він сумлінно виконує рішення суду та поступово погашає існуючу заборгованість по аліментах, у зв’язку із чим, відсутні підстави для застосування до нього штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 01.04.2019 року позовну заяву було залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

08 квітня 2019 року до суду позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви та заяву про поновлення строку звернення до суду.

09.04.2019 року ухвалою суду позивачу було поновлено строк звернення до адміністративного суду та відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду на 15.04.2019 року з одночасним витребуванням в Соборного відділу ДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області матеріалів виконавчого провадження № 46202245.

15.04.2019 року розгляд справи було відкладено на 22.04.2019 року за клопотанням позивача.

19.04.2019 року Соборним відділом державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до суду були подані заперечення на позовну заяву в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову виходячи з наступного. У зв’язку зі змінами в законодавстві щодо посилення заходів до злісних не платників аліментів, що набули чинності з 28.08.2018 року, до позивача, як боржника, що мав станом на вересень 2018 року заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 82500,00 грн., правомірно були застосовані штрафні санкції у розмірі 30% від суми заборгованості (24750,00 грн.) на підставі ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». Та обставина, що позивачем сумлінно сплачуються аліменти та поступово погашається заборгованість, не звільняють боржника від відповідальності, оскільки на момент винесення оскаржуваної постанови існували умови для застосування штрафу, а саме, заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

14.01.2015 р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2014 р. по справі № 201/12678/14ц (провадження № 2/201/3126/2014), про стягнення щомісячно з ОСОБА_3 аліментів на утримання двох дітей, до досягнення ними повноліття у твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 грн на кожну дитину, стягуючи аліменти на користь матері дітей – ОСОБА_6, починаючи стягнення з дня пред’явлення позову, а саме – з 01.10.2014 року.

Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 23.01.2015 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим документом № 201/12678/14ц та присвоєно номер ВП №46202245. Копія постанови від 23.01.2015 року була направлена засобами поштового зв’язку на адресу боржника: АДРЕСА_1, що співпадає з адресою позивача, вказаною у позовній заяві.

З матеріалів виконавчого провадження ВП №46202245 (копія залучена до матеріалів справи) судом встановлено, що протягом 2015-2017 років ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей не сплачував. Згідно довідки – розрахунку, складеному державним виконавцем Садовниченко А.В., станом на 05.04.2017 року заборгованість по сплаті аліментів складала – 81500,00 грн.

Згідно пояснень, наданих позивачем 07.06.2017 року на адресу Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, аліменти ним не сплачувались тривалий час у зв’язку із тим, що йому не були відомі реквізити куди перераховувати аліменти.

Матеріалами виконавчого провадження ВП №46202245 також підтверджено, що станом на вересень 2018 року заборгованість по аліментах позивача складає 82500,00 грн. При цьому, суд зазначає, що позивач в судовому засіданні не заперечував того факту, що станом на вересень 2018 року сума заборгованості по аліментах дійсно складала 82500,00 грн., однак станом на березень 2019 року заборгованість складає вже 55183,15 грн.

Судом також встановлено, що 25.09.2018 року державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 було винесено постанову про накладення на ОСОБА_3 штрафу у розмірі 24750,00 грн., що складає 30% суми заборгованості (82500,00 грн.) на підставі ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з невиконанням рішення суду про стягнення заборгованості.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі – Закон України № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст.3 Закону України № 1404-VIII).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України № 1404-VIII).

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ч. 1 ст. 10 Закону України № 1404-VIII).

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконавчою службою здійснювались заходи примусового виконання рішення суду за виконавчим документом від 05.12.2014 р. № 201/12678/14ц щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3, між тим, станом на вересень 2018 року заборгованість по сплаті аліментів складала 82500,00 грн., що позивачем не оскаржується.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом, що встановлено нормами п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону України № 1404-VIII.

Порядок стягнення аліментів встановлено ст. 71 Закону України № 1404-VIII.

Так, виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України (ч. 1 ст. 71 Закону України № 1404-VIII).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 року № 2475 – VIII, що набрав чинності 28.08.2018 року, пункт 14 статті 71 Закону України № 1404-VIII було викладено в новій редакції, а саме:

«За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу».

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти до висновку, що починаючи з 28.08.2018 року за наявності у боржника заборгованості зі сплати аліментів, що перевищує суму відповідних платежів за один (два – три) роки, державний виконавець зобов’язаний винести постанову про накладення на боржника штрафу відповідно у розмірі 20% (30% - 50%) суми заборгованості. При цьому, будь – яких обмежень щодо незастосування штрафних санкцій відносно боржників, суми заборгованості по аліментах у яких утворилися до моменту набрання чинності вказаного Закону, Закон України «Про виконавче провадження» не містить.

В ході розгляду справи було встановлено, що заборгованість позивача по сплаті аліментів станом на вересень 2018 року складала 82500,00 грн., що перевищувало суму відповідних платежів (3000,00 грн. щомісячно) за два роки, у зв’язку із чим суд вважає, що державним виконавцем правомірно було винесено постанову від 25.09.2018 року про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 24750,00 грн.

Суд також критично ставиться до тверджень позивача щодо виникнення заборгованості з вини виконавчої служби та безпідставність, у такому випадку, застосування до нього штрафних санкцій, оскільки сума заборгованості, що існувала на момент винесення оскаржуваної постанови ним не оскаржувалась.

Щодо позиції позивача про неможливість застосування до даних відносин положень ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону України від 03.07.2018 року № 2475 – VIII, оскільки на його думку, закон не має зворотної сили і вказані норми можуть бути застосовані до тих випадків, які будуть виникати після 28.08.2018 року, суд зазначає наступне.

Так, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 року № 2475 – VIII, яким встановлено застосування штрафних санкцій до боржників, набрав чинності 28.08.2018 року.

Як було зазначено раніше, станом на вересень 2018 року, тобто на момент, коли Закон України від 03.07.2018 року № 2475 – VIII набув чинності, у позивача існувала заборгованість зі сплати аліментів, що перевищувала суму відповідних платежів за два роки, тобто, відповідачем правомірно було застосовано штрафні санкції, встановлені норми ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а заперечення з цього приводу з боку позивача, суд вважає необгрунтованими.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що постанова державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 25.09.2018 року ОСОБА_5 про накладення на ОСОБА_3 штрафу у розмірі 30% від суми заборгованості по аліментам, що становить 24 750,00 грн. винесена у відповідності до норм діючого законодавства та в рамках наданих відповідачу повноважень, тому підстави для її скасування, відсутні.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем було доведено суду належні докази, які свідчили про правомірність прийняття оскаржуваного рішення, у зв’язку із чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки, у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) до Соборного відділу Державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (вул. Пісаржевського, буд. 1-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 34984523) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 квітня 2019 року.

Суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 81508694 ?

Документ № 81508694 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 81508694 ?

Дата ухвалення - 22.04.2019

Яка форма судочинства по судовому документу № 81508694 ?

Форма судочинства - Административное

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 81508694 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Данные о судебном решении № 81508694, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Судебное решение № 81508694, Дніпропетровський окружний адміністративний суд было принято 22.04.2019. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые сведения.

Судебное решение № 81508694 относится к делу № 160/2762/19

то решение относится к делу № 160/2762/19. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша платформа поддерживает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска информации. Это позволяет эффективно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 81508682
Следующий документ : 81508698