Постановление суда № 81481613, 25.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 квітня 2019 року м. Житомир справа № 240/2400/19

категорія 110010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Єфремова О.С.,

за участю: прокурора Вихристюк О. Л.,

представника відповідача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави, в якій просить визнати протиправним і скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6300, виданий Державною службою геології та надр України 03.12.2018 ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ТД Комета".

До суду надійшло клопотання представника Державної служби геології та надр України про залишення без розгляду позову заступника прокурора Житомирської області №04-0310 від 27.03.2019 (а.с.89-93). В обґрунтування клопотання представник вказав, що прокурор не довів наявність підстав представництва інтересів держави у цій справі, передбачених ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, відсутності державного органу, якому надано повноваження звертатись із позовом про скасування документів, оскільки таким органом є Державна служба геології та надр України, а у випадку дійсного допущення останньою порушень інтересів держави та вимог чинних нормативно-правових актів, щодо незаконної видачі спеціального дозволу на користування надрами, їх захист здійснюється Міністерством екології та природних ресурсів та Кабінетом Міністрів України, як органів, що координують діяльність Держгеонадр. Наголошує, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і змінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави, а звернення до суду із даним позовом є протиправним та передчасним. Вважає, що даний позов подано особою, яка не має права звертатись до суду в інтересах держави, тому його слід залишити без розгляду на підставі п.п.1,7 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання з підстав, зазначених у ньому та просив його задовольнити.

Представник прокуратури проти задоволення клопотанння заперечувала та вказала на відсутність державного органу, який уповноважений здійснювати захист інтересів держави у цій справі.

Представник третьої особи підтримав вказане клопотання, вказав, що воно підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (ч.4 ст.23 Закону).

Згідно з п.1 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. № 32, Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Мінприроди, в тому числі, є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п.3 Положення).

Відповідно до покладених завдань, Мінприроди здійснює повноваження, передбачені пунктом 4 Положення, аналіз яких дає підстави для висновку про відсутність у вказаного державного органу повноважень щодо оскарження державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр.

Не наділений такими повноваженнями і Кабінет Міністрів України, що випливає із змісту Закону України "Про Кабінет Міністрів України".

Суд також враховує, що чинним законодавством не встановлено органу державної влади, який наділений вищевказаними повноваженнями.

За таких обставин та відсутності суб’єкта владних повноважень, який має здійснювати захист інтересів держави у цій справі з урахуванням предмету спору, твердження про недоведеність наявності підстав для звернення до суду прокурора з позовом про оскарження державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр є необґрунтованим.

Як вбачається із змісту клопотання, підставами залишення без розгляду зазначено ч.7 ст.160 КАС України та п.п. 1,7 ч.1 ст.240 КАС України.

Згідно ч.7 ст.160 КАС України, у разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно п.1, п.7 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:

- позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності (п.1);

- провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом (п.7).

Відтак, врахувавши зміст клопотання про залишення без розгляду позову у справі №240/2400/19 та означені норми КАС України, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні. Позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами - залишенню без розгляду не підлягає.

Керуючись статтями 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника Державної служби геології та надр України про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Черноліхов

інше У задоволенні клопотання представника Державної служби геології та надр України про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Повний текст ухвали складено 26.04.2019