Решение № 81481432, 04.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року Справа № 160/1019/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка Торг» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 28 січня 2019 року №514-П «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Ромашка Торг» (код ЄДРПОУ 41862995).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 514-П «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Ромашка Торг» (код ЄДРПОУ 41862995) від 28.01.2019 р. не відповідає вимогам чинного законодавства за відсутності визначених п.п.80.2.5. п.80.2. ст.80 ПК України підстав для призначення податковим органом фактичної перевірки підприємства, а вказана мета перевірки не відповідає предмету фактичної перевірки, передбаченому пп.75.1.3. п.75.1. ст.75 ПК України.

Позивач вважає необґрунтованим та таким, що суперечить законодавству твердження відповідача, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, є окремою, самостійною та достатньою підставою для проведення фактичної перевірки відповідно до пп.80.2.5. п.80.2. ст.80 ПК України. Оскільки у такому випадку всі інші підстави для проведення фактичної перевірки, передбачені п.80.2. ст.80 ПК України, втрачають своє юридичне значення, у зв'язку з наданням контролюючому органу права без настання будь-яких юридичних фактів та у будь-який час проводити фактичні перевірки платників податків з питань виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального. У зв'язку з чим перевірка призначена відповідачем з порушенням правил призначення такої перевірки та з порушенням предметності податкової перевірки платника податків, а отже, наказ про проведення перевірки є протиправним та підлягає скасуванню, у зв’язку з чим позивач не допустив до перевірки відповідача, про що було складено акт відмови від допуску до перевірки.

Ухвалою суду від 05.02.2019 року було відкрито провадження по даній справи та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначалося, що відповідно до ст.19, ст.20, пп.75.1.3. п.75.1. ст.75, на підставі п.п.80.2.5. п.80.2. ст.80 ПК України на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.01.2019 р. №514-П та з 29.01.2019 р. розпочато фактичну перевірку ТОВ «Ромашка Торг» (код ЄДРПОУ 41862995) за адресою: АДРЕСА_1 з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, пального. Період діяльності, який буде перевірятись згідно ст.102 ПК України. З метою пред'явлення направлень від 28.01.2019 р. №636 та №637 на проведення фактичної перевірки ТОВ «Ромашка Торг» посадовими особами відповідача 29.01.2019 р. здійснено вихід за податковою адресою підприємства: 49000, АДРЕСА_2.

Зазначені направлення пред'явлені особисто під підпис представнику згідно довіреності ТОВ «Ромашка Торг» ОСОБА_1 29.01.2019 р. В порушення п.81.1. ст.81 ПК України, представником ТОВ «Ромашка Торг» ОСОБА_1 у допуску до проведення перевірки було відмовлено, у зв'язку з тим, що представник ТОВ «Ромашка Торг» незгодний з наказом від 28.01.2019 р. №514-п, про що складено акт від 29.01.2019 р. «Про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки ТОВ «Ромашка Торг» (код ЄДРПОУ 41862995) та вручено ОСОБА_1 особисто під підпис. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що ТОВ «Ромашка Торг» (код ЄДРПОУ 41862995) є юридичною особою, що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області відповідно до ст.19, ст.20, пп.75.1.3. п.75.1. ст.75, на підставі п.п.80.2.5. п.80.2. ст.80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) видано наказ від 28.01.2019 р. №514-П «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Ромашка Торг» (ЄДРПОУ 41862995)».

Судом також встановлено, що згідно зазначеного наказу від 28.01.2019 р. №514-П встановлено - провести фактичну перевірку ТОВ «Ромашка Торг» (ЄДРПОУ 41862995) за адресою: АДРЕСА_1 з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів, пального. Перевірку розпочати з 29.01.2019 р., тривалістю не більше 10 діб.

Так, представником ТОВ «Ромашка Торг» ОСОБА_1 у допуску до проведення перевірки було відмовлено, у зв'язку з тим, що останній незгодний з наказом від 28.01.2019 р. №514-П, про що складено акт від 29.01.2019 р. «Про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки ТОВ «Ромашка Торг» (код ЄДРПОУ 41862995) та вручено ОСОБА_1 особисто під підпис.

Правомірність та обґрунтованість наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.01.2019 року №-514-П є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до пп.19-1.1.4. п.19-1 ст.19 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Зокрема, з метою реалізації своїх функцій, згідно із п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до п.75.1. ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пп.75.1.3. п.75.1. ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пп.80.2.2. п.80.2. ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Аналіз наведених правових норм показав, що реалізація контролюючим органом перевірочних дій провадиться згідно відповідного наказу керівника цього органу.

Разом з цим, податкове законодавство визначає вичерпний перелік підстав для прийняття керівником контролюючого органу вказаного рішення.

Отже передумовою проведення фактичної перевірки є, зокрема, отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливість порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

У відзиві на позов відповідач зазначав, що підставою проведення фактичної перевірки є наявність в базі даних ДФС інформації відповідно до якого встановлено, що у ТОВ «Ромашка Торг» (код ЄДРПОУ 41862995) станом на початок 2019 року обліковуються значні обсяги тютюнових виробів (361 631 724 шт.). Крім того, відповідно до інформації Головного управління ДФС у м.Києві та Головного управління ДФС у Закарпатській області встановлено, що ТОВ «Ромашка Торг» (код ЄДРПОУ 41862995) за місцями зберігання тютюнових виробів, внесених до ЄДР місць зберігання за адресами: м.Київ, вул.Березняківська, буд.29, літера «А» та Закарпатська область, м.Виноградів, вул.Чкалова, буд.89, не знаходиться та господарську діяльність не проводить. В підтвердження чого відповідач надав лист ДФС України від 17.01.2019 р., лист ГУ ДФС у Закарпатській області від 29.12.2018 р. та лист ГУ ДФС у м.Києві від 29.12.2018 р.

Але суд звертає увагу, що у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють; у наказі не відображено в рамках яких заходів ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлено невідповідність діяльності ТОВ «Ромашка Торг» вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

Відповідачем не визначено підстави для проведення фактичної перевірки у наказі на проведення перевірки, що є самостійною підставою для його скасування. Крім того, суд звертає увагу, що згідно п.80.5. ст.80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, згідно із п.81.1. ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Так, одним з обов'язкових реквізитів наказу про проведення перевірки є період діяльності, який буде перевірятися.

Судом встановлено, що в наказі на проведення перевірки зазначено, що період діяльності, який охоплюється перевіркою, визначається ст.102 ПК України.

Приписи п.102.1. ст.102 ПК України визначають, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4. статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Разом з тим, посилання відповідача на ст.102 ПК України з метою визначення періоду діяльності позивача, який охоплюється предметом перевірки, суд вважає недостатнім для ідентифікації цього періоду. Як випливає зі змісту вказаної статті, період тривалістю 1095 днів має декілька початкових дат, що, у свою чергу, унеможливлює та суттєво ускладнює розуміння платником податків чіткої темпоральної межі контролюючого заходу.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 року по справі № 826/14478/17 (адміністративне провадження №К/9901/56090/18) вказав, що зазначення у наказі на перевірку лише ст.102 Податкового кодексу України є недостатнім для виникнення у платника податків відчуття правової визначеності при здійсненні податковим органом контролю відносно нього.

Також, суд звертає увагу, що у направленнях на перевірку № 636 та № 637 від 28.01.2019 року підставами для проведення перевірки були визначені пп.80.2.2. (щодо реєстраторів розрахункових операцій), 80.2.5. п.80.2. ст.80 ПК України, що суперечить змісту наказу на проведення перевірку (п.п.80.2.5. п.80.2. ст.80 ПК України).

У справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип “належного урядування”, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №514-П від 28.01.2019 р. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки податковим органом не доведено належними та допустимими доказами правомірність його прийняття.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1 921 грн., що документально підтверджується квитанцією від 31.01.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1 921 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №514-П від 28.01.2019 р.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка Торг» судові витрати по справі у розмірі 1 921 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма