Постановление суда № 81473217, 25.04.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяв

25 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/854/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 про витребування доказів та зміну позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправними бездіяльність, дії та зобов’язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльності щодо невиплати належної позивачу грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку; 2) визнати протиправною бездіяльність щодо ненадання інформації; 3) визнати протиправними дії щодо неналежного розгляду скарг; 4) визнати протиправною бездіяльність щодо ненадання роз’яснень положень законодавства та консультацій щодо порядку звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги; 5) зобов’язати нарахувати та виплатити належну позивачу, як особі з інвалідністю другої групи, грошову компенсацію за невикористану санаторно-курортну путівку; 6) зобов’язати здійснювати подальший облік з 11.10.2018 як особи з інвалідністю другої групи, що потребує забезпечення санаторно-курортною путівкою; 7) зобов’язати надати позивачу інформацію про виділення відповідачем путівок на санаторно-курортне лікування згідно черги; 8) стягнути на користь позивача 152 259,73 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А. від 29.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, а також зазначено, що відповідно до пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідачем 15.04.2019 до суду було подано відзив на позовну заяву з доданими доказами надіслання 15.04.2019 копії відзиву позивачу.

23.04.2019 позивачем було подано до суду відповідь на відзив, який серед іншого містить заяви про витребування доказів та зміну позовних вимог.

Вивчивши зазначені заяви суд дійшов висновку, що вони не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Приписами частини другої та третьої статті 79 КАС України, встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Таким чином позивач зобов’язаний подати докази або клопотання про їх витребування до суду одночасно з поданням позовної заяви або обґрунтувати неможливість подання такого клопотання у вказаний строк із вказанням об’єктивних причин.

Позивач обґрунтовує необхідність витребування доказів існуванням непідтвердженої інформації про зловживання відповідачем при виділенні санаторно-курортних путівок.

Відтак, позивачем не вказано жодної об’єктивної причини неможливості подання такого клопотання у визначений нормами КАС України строк, а тому заява про витребування доказів не підлягає до задоволення як така, що необґрунтована належним чином.

Щодо заяви про зміну позовних вимог суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 47 встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки предметом розгляду справи є оскарження фізичною особою бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо здійснення соціальних виплат, то справа розглядається в порядку визначеному приписами статті 263 КАС України, відповідно до яких такі справи розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак процесуальним законом не передбачено права позивача на зміну позовних вимог, оскільки особливістю спрощеного провадження встановленого статтею 263 КАС України є відсутність підготовчого провадження та судових засідань.

Таким чином, заява про зміну позовних вимог також не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 47, 79, 80, 248, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів, – відмовити.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну позовних вимог, – відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

Суддя Ф.А. Волдінер